Поширення практик оптимізації оподаткування з використанням офшорних юрисдикцій з другої половини ХХ ст. зумовило необхідність становлення системи контролю трансфертного ціноутворення (далі - ТЦ) на глобальному рівні. Виявлено та досліджено три етапи еволюції нормативно-правового забезпечення ТЦ в Україні впродовж 2013 - 2015 рр. у частині фінансово-економічних аспектів. Мета роботи - розроблення тактичних напрямів удосконалення механізму ТЦ відповідно до поточної редакції Рекомендацій ОЕСР з ТЦ, а також окреслення стратегічних напрямів підвищення ефективності й модернізації контролю ТЦ відповідно до плану дій BEPS на середньострокову перспективу. До тактичних заходів розвитку ТЦ в Україні віднесено укладення договорів про попереднє узгодження цін; розвиток ТЦ у несировинних сферах вітчизняної економіки; вдосконалення механізмів міжнародного обміну інформацією в цілях оподаткування; створення прозорого публічного ринку фінансової звітності тощо. Систематизовано основні тенденції та напрями розвитку ТЦ на міжнародному рівні. На основі аналізу експорту товарів з України в географічному розрізі зроблено висновок, що започаткування контролю ТЦ сприяло його зниженню через низькоподаткові (офшорні) юрисдикції. Розвиток ТЦ має стратегічне значення для підвищення транспарентності національної економіки та справедливості податкової системи в контексті євроінтеграції.

Висвітлено процес становлення та розвитку двосторонніх міжнародно-правових відносин України з Організацією економічного співробітництва та розвитку. Проаналізовано основні правові засади співробітництва, визначено пріоритетні напрями та форми їх співпраці. Окреслено перспективи подальшого розвитку партнерських відносин між Україною та Організацією.

Висвітлено еволюцію, суть, нормативні засади та особливості застосування інституту бенефіціарного власника доходу як інструменту протидії неналежному використанню договірних норм в угодах про уникнення подвійного оподаткування. Особливу увагу приділено аналізу підходів Організації економічного співробітництва, Сполученого Королівства та Канади, узагальнення яких дозволило виокремити їх ключові риси, які заклали основу для аналізу відповідності таким підходам існуючих нормативних засад і досвіду правозастосування щодо інституту бенефіціарного власника доходу в Україні.

Досліджено особливості міжнародно-правового статусу Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), її правову природу, місце та роль у сучасних міжнародних відносинах, а також специфіку співпраці з Україною та її вплив на вітчизняну правову систему. Розглянуто етапи становлення й еволюції ОЕСР, її місце та роль у сучасних міжнародно-правових відносинах в умовах посилення глобалізації. Визначено правову природу ОЕСР, діяльність якої в сучасних умовах набула багатопрофільного та міждисциплінарного характеру. Надано характеристику її правосуб'єктності у міжнародному праві. Висвітлено особливості організаційно-правової структури ОЕСР, досліджено статус та повноваження її основних і спеціалізованих допоміжних органів, а також афілійованих органів і міжнародних організацій, що мають автономний статус у рамках ОЕСР. Виявлено особливості рішень Організації, встановлено їх юридичну силу. Розкрито специфіку правового регулювання співпраці України з ОЕСР, визначено правову природу Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України й ОЕСР щодо поглиблення співробітництва від 07.10.2014 р. Охарактеризовано вплив ОЕСР на правову систему України.