Розглянуто концептуальні положення, які мають важливе значення для стратегії формування міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізовано вплив доктрини постіндустріалізму на міжнародний розвиток. Розглянуто сутність політики інтелектуального співробітництва в діяльності ЮНЕСКО, а також інформаційної політики міжнародних і неурядових інституцій. Висвітлено особливості трансформації зовнішньополітичної діяльності. Запропоновано регіональні концепції та моделі інформаційності, а також концепції інформаційної політики Ради Європи та Європейського Союзу.

Рассмотрены концептуальные положения, имеющие важное значение для стратегического формирования международной информационной безопасности. Проанализировано влияние доктрины постиндустриализма на международное развитие. Рассмотена сущность политики интеллектуального сотрудничества в деятельности ЮНЕСКО, а также информационной политики международных и неправительственных институций. Освещены особенности трансформации внешнеполитической деятельности. Предложены региональные концепции и модели информационализма, а также концепции информационной политики Совета Европы и Европейского Союза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х849(4УКР)04:З97 + Х916.64

Рубрики:

Інформаційне право окремих країн

Міжнародне інформаційне право. Міжнародні інформаційні відносини

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.64 + Х916.101-3

Рубрики:

Міжнародне інформаційне право. Міжнародні інформаційні відносини

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано нову програму ЮНЕСКО "Інформація для всіх" та її розвиток у Росії. Сформульовано основи інформаційних прав суспільства майбутнього, створено платформу для розвитку інтелектуального співробітництва країн щодо формування міжнародної політики у сфері побудови інформаційного суспільства. У центрі програми - вирішення глобального завдання скорочення розриву між інформаційно багатими та інформаційно бідними країнами, тобто подолання "цифрової нерівноправності". Висвітлено діяльність Міністерства культури Росії як координатора цієї програми.

Охарактеризована новая программа ЮНЕСКО "Информация для всех" и ее развитие в России. Подчеркнуто, что в этой программе сформулированы основы информационных прав общества будущего и создана платформа для развития интеллектуального сотрудничества между странами в выработке международной политики в сфере построения информационного общества. В центре программы - решение глобальной задачи сокращения разрыва между информационно богатыми и информационно бедными, т. е. преодоление "цифрового неравенства". Освещена деятельность Министерства культуры России в качестве координатора этой программы.

UNESCO "Information for All" Program is characterized, and its development in Russia is discussed. In the Program, the basics of information laws of future society are formulated, and a platform is laid for intellectual cooperation between the countries elaborating international policy in the field of building information society. The Program is aimed at solving the global problem of decreasing the break between the informationally rich and informationally poor, i. e. overcoming "digital inequality".The experience of the Ministry of Culture as a Program Coordinator is discussed.

Розглянуто особливості становлення та розвитку міжнародного інформаційного права. Проаналізовано вплив Інтернету на міжнародне право. Висвітлено роль міжнародного права у забезпеченні еволюції та функціонування Інтернету, захисту прав і свобод людини у кіберпросторі. Увагу приділено питанням міжнародного співробітництва у сфері управління Інтернетом.

Визначено концептуальні засади міжнародного співробітництва у сфері забезпечення кібербезпеки за участі України та НАТО. Розкрито основні завдання держав-партнерів НАТО у сфері гарантування кібернетичного захисту. Окреслено перспективні напрями співробітництва між НАТО та Україною у сфері забезпечення кібербезпеки. Деталізовано пріоритети державної інформаційної політики в умовах зовнішньої агресії РФ у міжнародному кіберпросторі. Висвітлено етапи взаємодії між Україною та Альянсом у рамках функціонування Трастового фонду НАТО з кібербезпеки. На підставі аналізу чинного законодавства вказано напрями конструктивного діалогу з НАТО у сфері забезпечення кібернетичної безпеки за сучасних умов. Визначено напрями діяльності РФ з метою посягання на державні інформаційні ресурси інших держав, у тому числі й на шкоду національним інтересам нашої держави. Деталізовано організаційно-правові засади співробітництва РФ та КНР у сфері міжнародної інформаційної безпеки. Обгрунтовано доцільність прискорення процесу приєднання України до НАТО з метою входження до системи колективної безпеки, у тому числі й у форматі забезпечення кібербезпеки.

З'ясовано взаємозв'язок процесу еволюції інформаційної сфери та його міжнародно-правового забезпечення. Встановлено закономірності та тенденції розвитку міжнародно-правового регулювання інформаційної сфери на універсальному та регіональному рівнях. Узагальнено наукові концепції щодо сформованості та комплексності міжнародного інформаційного права як сучасної галузі міжнародного права. Упорядковано методологічні основи застосування загальних принципів міжнародного права до інформаційної сфери, а також систематизовано галузеві принципи міжнародного інформаційного права. Виявлено чинники й охарактеризовано шляхи унормування свободи та контролю інформації в міжнародному праві. Висвітлено генезу наукової концепції права на комунікацію та її практичне втілення в міжнародному праві.

Проаналізовано норми міжнародного права та законодавства деяких зарубіжних країн про охорону комерційної таємниці. Розглянуто питання особливості законодавчого закріплення та санкцій таких законів. Наголошено на деяких тенденціях та закономірностях, виявлених у цій сфері.

Досліджено питання правового регулювання доступу до публічної інформації на національному та міжнародному рівні. Особливу увагу звернено на системний огляд національного законодавства про доступ до публічної інформації, визначення критеріїв для його уніфікації та формулюють проблеми ефективності правового регулювання означених відносин.

Науково досліджено трансформуючий вплив глобального інформаційного суспільства на прогресивний розвиток міжнародного права, а також процесу еволюції рівня адаптивності останнього до перманентно еволюціонуючих правовідносин в інформаційній сфері. Здійснено детальний огляд доктринальних підходів, нормативної та інституційної основи регулювання та прикладів правозастосування. Надано авторські визначення понять "глобальне інформаційне суспільство", "кіберпростір", "права людини онлайн", "принцип мережевої нейтральності" у контексті міжнародного права. Розроблено авторську періодизацію еволюції адаптивності міжнародного права до питань розвитку глобального інформаційного суспільства. Класифіковано інституційні механізми глобального інформаційного суспільства, встановлено їх ефективність, нормотворчий потенціал і рівень взаємодії між собою, а також надано рекомендації щодо удосконалення глобальної інституційної структури інформаційного суспільства. Встановлено способи та обгрунтовано доцільність переходу від державоцентричної до людиноцентричної системи міжнародно-правового регулювання з питань розвитку глобального інформаційного суспільства, заснованої на принципах розподіленого суверенітету та багатосторонньої участі усіх зацікавлених сторін (держав, міжнародних організацій, приватного сектору, громадянського суспільства). Продемонстровано на конкретних прикладах (права людини он-лайн, захист персональних даних та кібербезпека) критичність вироблення універсальних міжнародно-правових режимів з питань розвитку глобального інформаційного суспільства.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню міжнародно-правового забезпечення міжнародної інформаційної безпеки (МІБ). Узагальнено міжнародно-правові концептуальні підходи до розуміння МІБ у міжнародному праві та її окремих аспектів. Запропоновано авторське визначення поняття МІБ і визначено місце інституту МІБ у системі сучасного міжнародного права. Запропоновано авторську періодизацію етапів становлення та розвитку інституту МІБ і визначено принципи його регулювання. Здійснено аналіз міжнародно-правового забезпечення МІБ на універсальному рівні, а саме в рамках ООН і MCE, а також на регіональному рівні - в рамках Ради Європи, ШОС, СНД, ЛАД, АС, ЄС, НАТО, ОБСЄ, ОЕСР, ОАД та ряду інших. Окрему увагу в дослідженні присвячено аналізу позиції України на міжнародній арені щодо забезпечення МІБ на універсальному та регіональному рівнях. Надано теоретичні та практичні рекомендації щодо модернізації законодавства України в цій сфері. Досліджено формування міжнародно-правових основ військово-політичного, антитерористичного та кримінально-правового аспектів МІБ.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню міжнародно-правового регулювання діяльності засобів масової інформації, встановленню особливостей та надання характеристики стану нормативно-правового забезпечення регулювання діяльності засобів масової інформації в європейському інформаційному просторі (ЄІП) та інтеграції України до ЄІП. Розглянуто та проаналізовано теоретико-правові підходи до регулювання діяльності засобів масової інформації в ЄІП, нормативно-правовий механізм регулювання діяльності засобів масової інформації в ЄІП, а також питання наближення законодавства України до європейських стандартів у сфері регулювання діяльності засобів масової інформації.