Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.63 + Х919.153 + Х819(4Укр)134 + Х881.9(4Укр)115

Рубрики:

Міжнародноправове співробітництво з питань культури

Захист культурних цінностей

Адміністративне право окремих країн

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто найважливіші документи ООН, ЮНЕСКО, Гельсінського процесу, Ради Європи, Європейського Союзу, міжурядових і дипломатичних конференцій, міжнародних неурядових організацій, що регулюють відносини у сфері охорони й використання культурних цінностей. Наведено акти Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства культури та мистецтв України, а також Міністерства Внутрішніх справ, Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики, що відображають розвиток пріоритетних засад формування політики держави щодо охорони, повернення та реєстрації культурних цінностей, організаційні й фінансові гарантії реалізації даних процесів, утворення відповідних управлінських органів. Розглянуто документи про міжнародне співробітництво України у сфері повернення культурних цінностей - угоди з Росією, країнами СНД, Польщею, ФРН та іншими державами. Вміщено нормативно-правові акти, що регулюють правові відносини у сфері архівної справи України.

Рассмотрены важнейшие документы ООН, ЮНЕСКО, Хельсинского процесса, Совета Европы, Европейского Союза, межправительственных и дипломатических конференций, международных неправительственных организаций, регулирующих отношения в сфере охраны и использования культурных ценностей. Приведены акты Верховного Совета Украины, указы и распоряжения Президента Украины, постановления Кабинета Министров Украины, приказы Министерства культуры и искусств Украины, а также Министерства Внутренних дел, Государственного Комитета по строительству, архитектуре и жилищной политике, отображающие развитие приоритетных основ формирования политики государства относительно охраны, возвращения и регистрации культурных ценностей, организационные и финансовые гарантии реализации данных процессов, создания соответствующих управленческих органов. Рассмотрены документы о международном сотрудничестве Украины в сфере возвращения культурных ценностей - соглашения с Россией, странами СНД, Польшей, ФРН и другими государствами. Представлены нормативно-правовые акты, регулирующие отношения в сфере ахивного дела Украины.

Розглянуто політику радянської та окупаційної нацистської влади щодо історико-культурних цінностей Східної України в роки Великої Вітчизняної війни. Подано інформацію про евакуацію історико-культурних цінностей в східні райони СРСР в перший рік війни, показано неспланованість цього процесу та причини його фактичного провалу. На підставі аналізу ідеології націонал-соціалізму визначено місце історико-культурних цінностей в політиці окупантів. Розкрито цілі та механізми захоплення, вивезення межі країни та знищення культурного надбання Східної України окупантами. Встановлено обсяги збитків, заподіяних в ході воєнних дій архівним, бібліотечним і музейним установам. Висвітлено героїчні подвиги простих людей в порятунку та збереженні історико-культурних цінностей в роки Великої Вітчизняної війни.

Розглянуто питання, пов'язані з проблемою культурних цінностей, втрачених під час збройних конфліктів. Показано політику німецької окупаційної влади стосовно фондів російських бібліотек на тимчасово окупованій території Радянського Союзу.

Рассмотрены вопросы, связанные с проблемой культурных ценностей, утраченных во время вооруженных конфликтов. Показана политика немецких оккупационных властей по отношению к фондам российских библиотек на временно-оккупированной территории Советского Союза.

The issues related to the cultural values lost during the armed conflicts are discussed. The policy of Nazi occupation authorities towards Russian library collections in the USSR occupied territories is revealed.

Виявлено публічний інтерес у захисті культурних цінностей, встановлено зв’язок між ним та потенціалом співпраці держав на міжнародно-правовому рівні. Показано теоретичні підходи та виміри культурних цінностей, що розкривають сутність їх міжнародно-правового захисту та формування національної і міжнародної політики захисту: культурний націоналізм та інтернаціоналізм, власнісний та культурний аспекти цінностей. Проаналізовано дефініцію "культурні цінності" у співставленні з близькими термінами. Розглянуто доктрину захисного втручання. Постатейно прокоментовано та піддано конструктивній критиці основні міжнародні договори у сфері захисту культурних цінностей, зокрема Гаазьку конвенцію 1954 року та два Протоколи до неї. Досліджено індивідуальну кримінальну відповідальність за злочини проти культурних цінностей та реституцію (у тому числі компенсаторну реституцію).

Проаналізовано історію міжнародно-правової співпраці у сфері охорони культурних цінностей, основні практичні питання охорони об'єктів культури за міжнародним правом, а також новітні тенденції у сфері міжнародно-правового захисту культурних цінностей. Розглянуто еволюцію міжнародного договірного й інституційного механізмів захисту культурних цінностей від стародавніх часів до сьогодення. Серед основних практичних питань охорони об'єктів культури за міжнародним правом проаналізовано зобов'язання держави \i erga omnes \i0 щодо захисту власної культурної спадщини, з'ясовано співвідношення правових і моральних аспектів урегулювання реституційних спорів. Досліджено унікальне регулювання культурної спадщини корінних народів за міжнародним правом і доведено становлення концепції "Міжнародне право культурних цінностей" у сучасному міжнародному праві. Вперше проаналізовано та надано рекомендації щодо міжнародно-правового регулювання статусу та захисту культурних цінностей на території окупованої Автономної Республіки Крим і в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Вперше у вітчизняній науки цивільного права спеціально комплексно досліджено теоретичні та практичні питання правового регулювання цивільного обігу культурних цінностей (КЦ) за законодавством України. Досліджено становлення та розвиток законодавства у сфері регулювання цивільно-правового обігу КЦ. Визначено поняття, сутність та ознаки КЦ як об'єктів цивільних прав. Здійснено класифікацію КЦ та охарактеризовано їх основні види, передбачені цивільним законодавством України. Досліджено КЦ як об'єкти права власності. Охарактеризовано КЦ як об'єкти зобов'язальних правовідносин. Виявлено специфіку договірних зобов'язань щодо КЦ. Сформульовано науково обгрунтовані пропозиції щодо удосконалення правового регулювання цивільного обігу КЦ.

Проаналізовано зміст закріплених в українському законодавстві правових дефініцій термінів "предмет музейного значення" та "музейний предмет", зокрема їх відповідність сучасним тенденціям у розвитку музеології та музейної справи. З'ясовано, що їх зміст не охоплює нерухомі та нематеріальні об'єкти спадщини, які становлять неодмінну складову культурного надбання України і фактично включені сьогодні в сферу музейної діяльності. Головною причиною таких серйозних упущень є те, що в українському законодавстві ключовим елементом визначень термінів "музейний предмет", "предмет музейного значення" є термін "культурні цінності". Дефініція останнього закріплена у Законі України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" і орієнтована в першу чергу на розв'язання завдань регулювання переміщення культурних цінностей через митний кордон. Саме тому в дефініції терміну "культурні цінності" акцент свідомо ставиться на матеріальну рухому спадщину. Проте такий підхід не враховує музейної специфіки. Виключення нерухомих, нематеріальних об'єктів зі змісту правової дефініції "музейний предмет" призводить до непоправних втрат спадщини. Обгрунтовано необхідність перегляду вказаних правових дефініцій на законодавчому рівні з метою включення до їх змісту усіх складових культурної спадщини.