Висвітлено історію розвитку артилерії. Подано відомості про сучасні артилерійські гармати та боєприпаси. Розкрито сутність і структурно-функціональну схему артилерійського комплексу. Описано особливості будови артилерійських гармат і боєприпасів, зокрема, снарядів, підривників, бойових зарядів. Охарактеризовано конструкцію складових механізмів, агрегатів самохідної, причіпної та протитанкової гармат. Наведено основні положення з підготовки до стрільби. Увагу приділено будові артилерійських гармат 2С3М, Д-30, МТ-12 і боєприпасів до них. Розглянуто фізико-хімічні основи вибухових перетворень, класифікацію порохів, елементи газової динаміки, основи внутрішньої балістики. Розкрито призначення, склад і типи артилерійських пострілів. Подано інформацію про піротехнічні склади, будову та дію бронебійних снарядів, противідкотні пристрої, типи накатників, вимоги до лафету як засобу транспортування, оптичні візири. Описано особливості поводження з боєприпасами за різних кліматичних умов.

Запропоновано модель руху артилерійського снаряда, який стабілізовано обертанням. Модель дозволяє крім основних параметрів траєкторії розраховувати дериваційне відхилення снаряда. Враховано вплив зміни метеорологічних умов з висотою траєкторії на рух снаряда.

Наведено один із методів розрахунку складової опору тиску аеродинамічного коефіцієнта лобового опору артилерійського снаряда. Розглянуто випадки над- і трансзвукового режимів обтікання.

Досліджено шляхи підвищення точності вимірювання температури зарядів до артилерійських пострілів самохідної артилерії. Запропоновано методику та способи підвищення точності вимірювань температури метальних і реактивних зарядів у пострілах для реактивної артилерії.

Розглянуто процес польоту артилерійської міни з одночасною фотовідеофіксацією. Встановлено математичні зв'язки між реальним положенням центру маси артилерійської міни на траєкторії в площині польоту та її проекцією в площині знімання фотовідеофіксувального пристрою (ФВФП). Запропоновано математичну модель побудови реальної траєкторії на основі її образу, одержаного за допомогою ФВФП, та проведено комп'ютерне моделювання відповідними процедурами пакета Maple 5.00. Дана математична модель надає можливість визначення та уточнення параметрів траєкторії польоту артилерійської міни.

Досліджено методи нормалізації виміряної швидкості на різних віддаленнях від дульного зрізу каналу ствола гармати. Розраховано поправки у швидкість снаряда, які визначаються за допомогою АБС-1М і ПБС. Наведено методику визначення відхилення швидкості снаряда від табличної у точці затухання нутаційних коливань.

Розглянуто фактори, що впливають на застосування артилерійських високоточних боєприпасів з напівактивною лазерною системою самонаведення.

На прикладі розрахунку міцності снаряда калібру 98 мм методом кінцевих елементів показано, що максимальні напруження, які можуть виникати у ньому, будуть нижчі, ніж межа текучості матеріалів, з яких виготовлено компоненти його конструкції.

Розглянуто зарубіжну полігонну вимірювальну апаратуру, призначену для вимірювання швидкості артилерійських снарядів і куль, та її основні характеристики.

Розглянуто внутрішню балістику артилерійської гармати з подачею рідкої метальної речовини до ствола диференціальним поршнем. Аналітичне розв'язання основної задачі внутрішньої балістики одержано в квадратурах для ідеалізованих умов руху поршня та згоряння рідкої метальної речовини. Результати розв'язку для основних характеристик пострілу апроксимовано простими функціями, що залежать від одного безрозмірного комплексу.

Наведено результати дослідження системи керування руху снаряда з нечітким регулятором, який апроксимує вхідне діяння лінійно-змінним сигналом.

Описано застосування багатокритеріального методу у проектуванні боєзапасів. На числовому прикладі наведено застосування методу для розрахунку 100-мм зенітного снаряда.

Наведено деякі результати випробування на пробиття на високій швидкості броні бронебійно-підкаліберним снарядом з твердосплавним осердям, які дозволяють зробити два важливі висновки: поверхня снаряда зазнає процесу ерозії під час його проникнення в броню й утворення отвору, що обумовлено не плавленням матеріалу броні, а процесом його пластичної деформації.

На базі числового моделювання в межах двовимірної вісесиметричної задачі формування самоформувальних елементів, що утворюються внаслідок підривання зарядів вибухової речовини, встановлено параметри руху кумулятивного струменя. Проаналізовано теоретичні результати змін у часі та просторі самоформувальних елементів. Одержано результати щодо ймовірного керування положенням точки ініціювання заряду вибухової речовини на процес формування самоформувальних елементів.

Описано методику визначення поля розльоту та оцінки ефективності дії осколково-фугасних снарядів на основі двовимірного комп'ютерного моделювання процесів їх функціонування.

Розроблено математичну модель оцінки ефективності граткових протикумулятивних екранів. На базі аналізу результатів моделювання відпрацьовано пропозиції щодо вибору їх основних конструктивних параметрів. Показано, що потенціальні можливості граткових екранів з нейтралізації кумулятивних гранат типу РПГ-7 містяться в досягненні ймовірності захисту легкоброньованої техніки на рівні 0,5 - 0,6.

Приведены новые результаты исследований процесса формирования осевого осколочного поля при взрыве осколочно-пучкового боеприпаса, отличительной особенностью конструкции которого является отсутствие непосредственного зазора между корпусом боеприпаса и осколочной пластиной. Исследования проведены методом двумерного компьютерного моделирования в континуальной постановке.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц541.3г

Шифр НБУВ: Ж70654 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы методы и подходы к исследованию защитных устройств динамического типа. Рассмотрены основные результаты, полученные при исследовании конструкций броневых деталей с применением взрывных защитных устройств. Установлено, что традиционные методы обеспечивают получение приемлемых результатов противоснарядной стойкости только от применения кумулятивных средств поражения, частично - бронебойных подкалиберных снарядов.

Предложен метод повышения кинетической энергии бронебойных снарядов артиллерийских орудий благодаря рациональному использованию энергии метательного заряда с помощью трубчатого (пустотелого) снаряда специальной конструкции. Показано преимущество этих снарядов (калиберных и подкалиберных) по сравнению с соответствующими типами снарядов классической формы.