Досліджено методи нормалізації виміряної швидкості на різних віддаленнях від дульного зрізу каналу ствола гармати. Розраховано поправки у швидкість снаряда, які визначаються за допомогою АБС-1М і ПБС. Наведено методику визначення відхилення швидкості снаряда від табличної у точці затухання нутаційних коливань.

На прикладі розрахунку міцності снаряда калібру 98 мм методом кінцевих елементів показано, що максимальні напруження, які можуть виникати у ньому, будуть нижчі, ніж межа текучості матеріалів, з яких виготовлено компоненти його конструкції.

Предложен метод повышения кинетической энергии бронебойных снарядов артиллерийских орудий благодаря рациональному использованию энергии метательного заряда с помощью трубчатого (пустотелого) снаряда специальной конструкции. Показано преимущество этих снарядов (калиберных и подкалиберных) по сравнению с соответствующими типами снарядов классической формы.

Приведены направления исследований в области повышения эффективности бронебойных снарядов кинетического действия. Установлено, что перспективным направлением работ в этой области на данном этапе следует считать комплексный подход к совершенствованию традиционных (пороховых) артиллерийских систем путем увеличения начальной скорости и кинетической энергии снаряда; разработку эффективных форм снарядов и их элементов, обеспечивающих увеличение бронепробиваемости.

Приведены основные результаты экспериментальных исследований влияния конструктивных схем запоясковой части снаряда на начальные условия его движения в канале ствола артиллерийской системы. На основе экспериментальных данных выведена регрессионная зависимость усилия высвобождения снаряда от длины его запоясковой части и количества кольцевых патронных канавок в унитарном боевом патроне артиллерийской системы малого калибра.

Рассмотрены основные положения по эффективности применения средств поражения кинетического действия. Проведена сравнительная оценка эффективности средств поражения кинетического действия.

Представлено обгрунтування застосування боєприпасів типу "ударне ядро" і приведена методика розрахунку їх масово-геометричних параметрів, що дозволяють виконувати бойові завдання з ураження броньованої техніки. Приведена методика розрахунку параметрів заряду вибухової речовини і кумулятивного облицювання бойового елементу типу "ударне ядро" та забезпечує пробій броні заданої товщини і динамічної твердості.

При проектировании тандемной боеголовки, покрытой новой противовзрывной реактивной броней, необходимыми условиями являются возможность пополнения боекомплекта и улучшения характеристик повреждения от предыдущего поражающего элемента так, чтобы канал был готов для последующего пробития поражающим элементом. При этом выбор материала облицовки кумулятивного заряда в боеголовке может способствовать улучшению общей характеристики пробивной способности поражающего элемента. Традиционные облицовки кумулятивных зарядов, выполненные из металлов или сплавов металлов с высокой плотностью, высокой скоростью распространения звука и хорошей пластичностью, обладают способностью к формированию нужного профиля и стабильности струи поражающего элемента, а также имеют преимущества в значительной ударной силе и высокой пробиваемости при поражении цели. Однако если для ударного воздействия на реактивную броню используются традиционные облицовочные материалы, слабая способность пополнения боекомплекта и взрывы наведенных зарядов предотвращают последующее пробитие поражающим элементом основной брони. Кроме того, реактивный поражающий элемент, сформированный с помощью облицовки кумулятивного заряда с использованием материалов с низкой плотностью, обычно характеризуется небольшой глубиной пробития реактивной брони. В качестве материала облицовки кумулятивного заряда используется наполненный модифицированный политетрафторэтилен. Оценка и сравнение характеристик поврежденности брони поражающими элементами, сформированными с использованием металлической или неметаллической облицовки, осуществлялись посредством численного моделирования и экспериментальных исследований. Полученные результаты показали, что при увеличении на 11,1 % диаметра реактивного поражающего элемента с использованием композита политетрафторэтилен-медь по сравнению с поражающим элементом, облицовка которого выполнена из политетрафторэтилена, размер его в 2 раза меньше, чем последнего. Способность к более быстрому пополнению боекомплекта в зависимости от цели важна при открытии канала для последующего элемента тандемной боеголовки. Кроме того, по сравнению с реактивным поражающим элементом, облицовка которого выполнена из политетрафторэтилена, глубина пробития и диаметр отверстия снаряда с использованием политетрафторэтилена-меди увеличились на 45,8 и 12,6 % соответственно, что говорит о высоком потенциале поражающего элемента, облицовка которого выполнена из политетрафторэтилена-меди. Представленный сравнительный анализ характеристик поврежденности от действия поражающего элемента при использовании различных материалов в условиях высокоскоростного ударного нагружения дает базовый справочный материал для исследования и проектирования противотанковой тандемной боеголовки с большими апертурами пробития и высокими характеристиками пробиваемости.

С использованием теоретических, экспериментальных и численных методов исследованы характеристики формирования реактивной струи кумулятивного заряда с облицовкой из высокополимерных материалов и его пробивающей способности. Для описания условия сцепления частиц реактивной струи представлены вязкоупругая модель и уравнение сжимаемой жидкости. Показано, что реактивная струя с частицами высокополимерных материалов формируется дистанционно. Исследованы 2 вида материала облицовки: высокополимерный материал ПТФЭ и чистая медь. Представлено соответствующее компьютерное моделирование формирования двух реактивных струй. Для наблюдения за дистанционно формируемой реактивной струей кумулятивного заряда с облицовкой из ПТФЭ и меди использовали технологию импульсной рентгеновской фотографии. Результаты моделирования и радиографии показывают, что 2 реактивные струи с дисперсией частиц и дисперсией в радиальном направлении характеризуются вязким поведением, которое, по-видимому, зависит от материала облицовки. Как следствие, в области высокого давления произошло гашение реактивной струи, так как резкое повышение давления обусловливает появление радиальной скорости, что приводит к расширению в поперечном направлении. По сравнению со стандартной пробиваемостью снаряда с облицовкой из меди дистанционно формируемая реактивная струя с использованием полимера имела большую апертуру и меньшую глубину пробития. Из-за низкой плотности полимера в облицовке этот снаряд имеет ограниченную пробивную способность по сравнению со снарядом с облицовкой из меди. Результаты моделирования хорошо согласуются с экспериментальными данными. Для получения лучших тактико-технических характеристик полимерный материал может быть модифицирован, что значительно повысит пробивную способность реактивной струи кумулятивного заряда.

Наведено результати числового моделювання пробиття ударниками з різною формою головної частини гомогенної перешкоди. Визначено стійкість, збіжність і похибку рішення з використанням числової моделі у порівнянні з відомими експериментальними даними.

Розроблено метод оцінки похибки розрахунку значень коефіцієнта сили лобового опору снаряда, одержаних з використанням результатів зовнішньотраєкторних вимірювань. Швидкість і прискорення обчислено за методом кубічних поліномів віртуальних систем координат. Проведено порівняльний аналіз оцінок величин інструментальних похибок, що одержано за результатами зовнішньотраєкторних вимірювань снаряда різними станціями.

Розроблено процедуру оцінки значень коефіцієнта сили лобового опору снаряда по моделі тангенціального прискорення його центру мас. Необхідні для цього швидкість і прискорення обчислюються диференціюванням функцій, отриманих методом інтерполяції координат центру мас поліномами віртуальних систем координат. Це дозволяє при подальшому диференціюванні цих функцій уникнути ефекту "розбовтування", розриву похідних в точках стикування поліномів і збільшити точність оцінки шуканої величини.

Розроблено процедуру оцінки середнього на ділянці балістичної траєкторії значення коефіцієнта лобового опору снаряда за допомогою методів апроксимації та інтерполяції координат центра мас кубічними поліномами під час виконання потрібних умов збіжності таких поліномів. Коефіцієнти полінома, що апроксимує, розраховуються за параметрами, які визначають початкові умови польоту снаряда, його конструкцію та локальний аерогравітаційний простір. Коефіцієнти полінома, що інтерполює, визначаються за допомогою методів найменших квадратів за даними зовнішньотраєкторних вимірювань. Проведено оцінку похибок визначення коефіцієнта лобового опору снаряда та оцінки можливості використання деяких станцій зовнішньотраєкторних вимірювань для високоточного визначення вказаного коефіцієнта.

Розглянуто метод оцінки розміру приведеної площі осколкового ураження, що створюється касетною бойовою частиною реактивного снаряду з осколково-фугасними (ОФ) бойовими елементами (БЕ), що відрізняється від відомих методів тим, що додатково урахуються: залежність значення площі області групування точок падіння ОФ БЕ від дальності стрільби; залежність форми та розмірів області осколкового ураження, що створюється ОФ БЕ, від значення кута його підльоту до поверхні; висоти розміщення уразливої частини заданого елементарного об'єкту ураження відносно точки підриву ОФ БЕ, а також, висоти уразливої частини та інші фактори.

Розглянуто методику аналітичного визначення потрібної мінімальної витрати реактивних снарядів (РС) великого калібру з касетними бойовими частинами (КБЧ), що оснащені осколково-фугасними (ОФ) бойовими елементами (БЕ). Предметом дослідження є процес розрахунків потрібної мінімальної витрати РС. Об'єкт дослідження - процес аналітичної оцінки приведеної площі ураження, що формуються при розриві ОФ БЕ, що влучають в позицію групового об'єкта ураження при стрільбі на задану дальність. На основі розглянутої методики проведений розрахунок потрібної мінімальної витрати РС з КБЧ для подавлення (знищення) розрахункового групового об'єкту для опорних значень дальності стрільби. Проведена поліноміальна інтерполяція отриманих даних для визначення потрібної мінімальної витрати РС для стрільби на будь-яку дальність заданого діапазону. Проведена оцінка ступеню впливу похибок повної підготовки даних на потрібну витрату РС з КБЧ.

Розглянуто підходи до оцінювання ефективності застосування осколково-фугасних боєприпасів, як одних з найбільших і розвиненіших класів боєприпасів, призначених для ураження практично усіх типів цілей. В основу методу оцінювання бойової ефективності осколково-фугасних боєприпасів покладений метод імітації. Таке рішення дозволило відійти від використання складних аналітичних залежностей і значною мірою спростити побудову математичної моделі дії вражаючих елементів цих боєприпасів на об'єкти ураження. Початкові дані, що використовуються в моделі, мають ясний фізичний сенс, відображають даний процес ураження цілей, що вибрані касетною бойовою частиною, і є обчислюваними. Запропоновано імітаційну модель на основі доступних початкових даних дозволяє проводити кількісне оцінювання ефективності застосування касетної бойової частини і тим самим оцінювати рішення, що приймаються, при плануванні бойових операцій.

Аналіз результатів проведених досліджень показав, що найбільш ймовірними засобами ураження елементів об'єктів і легкоброньованої техніки підрозділів є артилерійські системи, що ведуть вогонь осколково-фугасними боєприпасами, в тому числі ті, що мають порівняно високу точність влучання на позицію підрозділу і велику руйнівну силу. Тому в роботі представлено аналітичний вираз, що описується законом Пуассона та характеризує ймовірність ураження елемента ОВТ одним осколком, що потрапив в нього. Він може бути використаний як для оцінки вражаючої дії осколкових боєприпасів на живучість елементів об'єктів і легкоброньованої техніки підрозділів, так і для оцінки вражаючої дії осколкових боєприпасів на живучість ОВТ в цілому.