Індекс рубрикатора НБУВ: Ц571.433-526 + Ц561.23

Рубрики:

Засоби радіорелейного зв’язку

Маскувальні засоби і техніка їх використання

Шифр НБУВ: Ж25328 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методику управління режимами роботи програмованих засобів радіозв'язку в умовах впливу навмисних завад, що заснована на виборі оптимального режиму роботи залежно від типу передаваємої інформації та сигнально-завадової обстановки.

Сформульовано перспективи та розглянуто основні тенденції розвитку радіорелейного зв'язку за сучасних умов. Наведено організаційні, технологічні та технічні засади його розвитку, розкрито їх зміст. Розглянуто новітні цифрові засоби радіорелейного зв'язку, що знаходяться на озброєнні в підрозділах та частинах зв'язку ЗС України з позиції наведених в роботі тенденцій та перспектив розвитку.

Проанализированы недостатки существующих отечественных средств радиорелейной военной связи. Цель работы - формулирование путей совершенствования мобильных цифровых радиорелейных станций. Показано что проблему развития военных систем цифровой радиорелейной связи необходимо решать комплексно. Представлены варианты построения мобильных комбинированных радиосистем СВЧ диапазона на примере цифровой тропосферно-радиорелейной станции. Сформулированы направления проведения опытно-конструкторских работ по совершенствованию военных средств радиорелейной связи.

Результати виконання НДР свідчать про можливість створення вітчизняної цифрової радіорелейної станції (РРС) дециметрового діапазону "Дніпро", яка за своїми технічними характеристиками не буде поступатися кращим зарубіжним аналогам. Налагодження серійного виробництва РРС "Дніпро" надало б можливість забезпечити силові органи держави сучасними радіорелейними засобами зв'язку дециметрового діапазону. При цьому, враховуючи специфічні вимоги користувачів, РРС "Дніпро" може мати різноманітні варіанти виконання. Подальші розробки РРС такого класу мають бути спрямовані на реалізацію перспективних трендів розвитку радіорелейних засобів, що дозволить підвищити швидкість передачі даних одночасно для кількох просторових напрямків для створення розгалуженої мережі зв'язку.

В арміях багатьох країн світу інформаційне забезпечення командирів здійснюється з використанням автоматизованих систем управління військами. Ці системи об'єднуються в єдину мережу за допомогою цифрових засобів радіозв'язку, які використовують шумоподібні сигнали. Тому задля досягнення переваги над противником не останню роль відіграє радіоелектронна боротьба, як основна сила, що направлена на дезорганізацію управління противника. Наведено порядок оцінювання ефективності радіоелектронного подавлення ліній радіозв'язку, що використовують сигнали з прямим розширення спектру.

Обгрунтовано оптимальний варіант побудови перспективної радіорелейної станції (PPC) V-діапазону (59 - 64 ГГц). Наведено функціональну схему і зовнішній вигляд експериментального повнодуплексного зразка РРС. При натурних випробуваннях РРС швидкість передавання інформації сягала 10 Мбіт/с на відстані 1,75 км. Потужність випромінювання передавального тракту РРС становила 10 дБм, для передавання інформаційних сигналів використано модем з BPSK-модуляцією та коригуванням помилок за допомогою методыв турбокодування. Зроблено висновок про перспективність використання радіоліній спеціального зв'язку на інтервалах "першої (останньоі) милі"у V-діапазоні, зважаючи на труднощі створення штучних завад їх функціонуванню внаслідок затухання радіохвиль, зумовленого резонансним поглинанням атомарним киснем в атмосфері.

З урахуванням досвіду ведення бойових дій в зоні операції об'єднаних Сил (ООС) проведено аналіз спроможностей оглядових РЛС, які перебувають на озброєнні радіотехнічних військ Повітряних сил Збройних сил України, щодо виявлення, супроводження та ідентифікації безпілотних літальних апаратів (БПЛА) різних типів. Показано, що найгострішою проблемою є проблема виявлення та супроводження міні- та мікроБПЛА (БПЛА поля бою), вирішення якої існуючими радіолокаційними засобами є неможливим.