Висвітлено один з перспективних напрямків розвитку засобів повітряно-космічного нападу на цілі, що здатні прямувати зі швидкістю майже М14. Наголошено, що створення аерокосмічних літаків і гіперзвукових безпілотних літальних апаратів є стратегічним завданням провідних країн - виробників озброєння.

Одержано математичну модель оцінки максимально можливих величин збуджених шарнірних моментів аеродинамічних поверхонь керування, яка може бути використана для попередньої оцінки характеристик трансзвукового флатеру як надзвукових, так і гіперзвукових літаків. Достовірність цієї моделі підтверджена порівнянням одержаних теоретичних результатів з результатами лабораторного експерименту.

Запропоновані математичні моделі оцінки впливу демпферів сухого тертя на рівень коливань надзвукових та гіперзвукових літаків при виникненні трансзвукового флатеру. Математичні моделі можуть бути використані також для наближеної оцінки впливу інших параметрів на рівень коливань аеродинамічних поверхонь керування літаків.

Здійснено аналіз особливостей виявлення та супроводження гіперзвукових літальних апаратів наявними оглядовими РЛС радіотехнічних військ. Показано, що основною особливістю виявлення гіперзвукових літальних апаратів існуючими оглядовими РЛС є так званий ефект "скісної пачки", через що можливості РЛС щодо виявлення цілей і вимірювання їхніх координат знижуються. Визначено типи РЛС та режими їхньої роботи, за яких вони ще можуть використовуватись для виявлення гіперзвукових літальних апаратів. Показано, що супроводження гіперзвукових літальних апаратів за даними наявних РЛС можливе лише неавтоматизованим способом за умови відповідної підготовки операторів РЛС. Автоматичне супроводження означених цілей сучасними оглядовими РЛС є неможливим через низький темп огляду простору. Визначено припустимий темп огляду простору для стійкого автоматичного супроводження гіперзвукових літальних апаратів.