Проаналізовано позитивні та негативні властивості методів наведення, які слід враховувати за конкретних умов, їх переваги і недоліки щодо реалізації в автоматизованих системах, а також у перспективних системах підтримки прийняття рішень.

Залежно від виду паралельного огляду з "фарбуванням" простору можуть застосовуватися різні методи визначення просторових координат цілі. Розглянуто методи, специфічні для бістатичних (або мультистатичних) РЛС із "пофарбованим" паралельним підсвітом простору. Дані методи мають алгоритми визначення координат, реалізовані в існуючих обчислювальних засобах, що у свою чергу дозволяє розширити можливості їх застосування, особливо в мультистатичних РЛС.

Розглянуто структурні схеми слідкуючих координаторів з електричними та гідравлічними двигунами, які застосовуються в системах самонаведення керованих снарядів ракет, безпілотних літальних апаратів. Наведено синтез цифрового нечіткого регулятора в замкненому контурі слідкуючого координатора.

Решения на применение авиационной бригады по наземным целям принимаются, как правило, в условиях острого дефицита времени и неточной информации для качественного выполнения боевой задачи. Для этого необходимо совершенствование системы радионавигационного обеспечения боевых действий. Представлены выражения для определения пространственных характеристик ведения боевых действий авиационной бригадой. Представлена процессиограмма типового варианта боевого полета ударной группы. В качестве показателя точности полета самолетов ударной группы выбрана дисперсия ошибок определения местоположения летательного аппарата.

Проведено аналіз завдань навігаційного забезпечення і показано основні проблеми, що виникають під час їх вирішення штатними засобами. Запропоновано для визначення координат військових споживачів сумісне використання існуючої апаратури супутникової навігації та інформації системи координатно-часового забезпечення України. Одержані оцінки точності визначення координат в режимі кінематики реального часу.

Проведено аналіз шляхів використання системи траєкторних вимірювань на базі приймачів сигналів супутникових навігаційних систем у складі полігонного вимірювально-обчислювального комплексу Державного науково-випробувального центру Збройних сил України для забезпечення випробувань озброєння і військової техніки та об'єктивного контролю бойових стрільб військ (сил) Збройних сил України.

Розглянуто задачу вибору варіанта маршруту польоту ударної авіації для ураження наземних цілей. Дане завдання відноситься до класу задач багатокритеріальної оптимізація і вимагає значних часових і обчислювальних ресурсів для свого вирішення. Розроблено метод розв'язання даної задачі щодо пошуку оптимального маршруту з використання клітинного автомата на тривимірній моделі решітчастого газу. Основна відмінність розробленого методу полягає в уточненні властивостей тривимірної моделі клітинного автомата решітчастого газу, розробки нового підходу до обчислення ймовірності зміни положення клітини і визначення правил переходу до сусідніх елементів і розробки нових процедур переходу в них. Розроблений метод дозволяє будувати моделі з різним ступенем деталізації, що дозволяє регулювати час пошуку рішень і шукати рішення в окремих областях простору. У методі також проявляється можливості врахування властивостей повітряного простору, наприкладі зон підвищенного ризику, з допустимим ризиком та з мінімальним ризиком.

Актуальність питань, що пов'язані з обгрунтуванням раціональних підходів до планування бойових дій з використанням ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА), обумовлює необхідність розробки способів оцінки таких дій. Цей напрям досліджень має важливе прикладне значення. Запропоновано підхід до створення імітаційної моделі оцінки дій ударних БПЛА. Предметом дослідження виступає процес застосування ударних БПЛА. Мета роботи - обгрунтування підходів до створення способів оцінки дій ударних БПЛА на основі імітаційної моделі досліджуваного процесу. При дослідженнях застосовується метод імітаційного моделювання з дискретним часом. Ця модель зв'язує між собою такі параметри, як розміри зони баражування, інтенсивність виявлення цілей, кількість ударних БПЛА, їх озброєння, швидкість. При варіюванні цими параметрами, з'являється можливість встановлення необхідних залежностей між ними. Це може служити основою вироблення раціональних способів застосування ударних БПЛА за заданих умов. Запропонована імітаційна модель може використовуватися в системі підтримки ухвалення рішень при плануванні бойових дій з використанням ударних БПЛА.

Проведено аналіз факторів, які впливають на можливість вирішення розвідувальних задач у повному обсязі. Розроблено методику рішення задачі вибору безпілотних літальних апаратів і знімальної апаратури за визначеними критеріями на підставі методу адитивної згортки критеріїв, яка має на увазі визначення коефіцієнтів відносної важливості кожного з критеріїв вибору та їх нормалізації, тобто приведення критеріїв до єдиного (безрозмірного) масштабу виміру. Вибір кращого варіанту відбувається на основі інтегральної оцінки кожної складової системи.

Предмет статті - процес виявлення порушень в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об'єктів. Метою є підвищення точності визначення координат повітряних об'єктів за рахунок своєчасного виявлення та усунення порушень в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об'єктів. Завдання: аналіз відомих методів підвищення точності координат повітряних об'єктів при контролю повітряного простору та ведення радіолокаційної розвідки; навести приклад використання інформації від транспондерів ADS-B; проаналізувати склад пакетів ADS-B; провести експериментальні дослідження щодо виявлення можливих порушень та збоїв транспондерів ADS-B. Отримані результати. Встановлено, що у теперішній час для підвищення точності визначення координат повітряних об'єктів активно використовується автоматичне залежне спостереження - радіомовне. Проаналізовані відомі методи підвищення точності визначення координат повітряних об'єктів. Встановлено, що основними недоліками таких методів є використання морально застарілих технологій, невідповідність точності визначення координат повітряних об'єктів вимогам та стандартам безпеки повітряного руху тощо. Наведений приклад використання інформації від транспондерів ADS-B. інформація отримана з використанням RTL-SDR приймача. Проаналізовано склад пакетів ADS-B. Встановлено, що існує можливість перерахунку контрольної суми Parity Information. В результаті цього отримується валідний ADS-B пакет. Другий тип вразливостей пов'язаний з відсутністю механізмів для міцного криптографічного підпису. Це може привести до посилання в ефір підроблених даних або підміни інформації в пакетах. Третій вид вразливості пов'язаний з відсутністю криптування на пакетному рівні. Розглянуті різні сценарії атак на ADS-B. Проведені експериментальні дослідження щодо виявлення можливих порушень та збоїв транспондерів ADS-B. Для проведення експериментів використовувався приймач FlightAware Piaware та програмне забезпечення PiAware від FlightAware. Проілюстровано значні помилки у визначенні координат повітряних об'єктів. Встановлено, що при проведенні експерименту основною причиною помилок у визначенні координат ПО є навігаційний модуль, який є частиною транспондеру ADS-B. В подальших дослідженнях пропонується розробити рекомендацій щодо протидії порушенням в роботі транспондерів та приймачів ADS-B.