Розглянуто проблеми інженерного забезпечення ліквідації наслідків виробничих аварій і стихійних лих, відновлення цивільних і промислових споруд, вибору способів і організації виконання завдань з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Описано конструкції базових виробів колісних і гусеничних інженерних машин, призначених для подолання перешкод і руйнувань, зокрема, основні землерийні машини, засоби водопостачання й енергозабезпечення.

Рассмотрены проблемы инженерного обеспечения ликвидации последствий производственных аварий и стихийных бедствий, восстановления гражданских и промышленных сооружений, выбора способов и организации выполнения задач по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций. Описаны конструкции базовых изделей колесных и гусеничных инженерных машин, предназначенных для преодоления препятствий и разрушений, в частности, основные землеройные машины, средства водоснабжения и энергообеспечения.

Исследована задача анализа трудоспособности аварийно-спасательного комплекса и создания к нему безопасного тактико-технического обеспечения. Установлены границы применения подобных устройств малой механизации, предназначенных для проведения аварийно-спасательных работ по локализации и ликвидации чрезвычайных ситуаций, а также их последствий.

Отмечено, что разборка завалов зданий, разрушенных в результате техногенных катастроф, связана с захватом и перемещением обломков. Для этих целей предложено использовать бульдозеры с рыхлительными подвесками, оснащенные рабочим органом для разборки завалов. Разработаны зависимости, позволяющие определить основные параметры захватных рабочих органов, а также создан параметрический ряд такого оборудования для базовых тракторов различного тягового класса. Проанализировано влияние параметров захватного оборудования на эксплуатационные показатели бульдозеров с рыхлительными подвесками.

Одержано наближену математичну залежність висоти підйому конструкції пневмогумових підіймачів (ПГП) від його розмірів, тиску повітря, яке подається в середину підіймача, та маси вантажу. За цією залежністю ПГП представлено як оболонку, що складається з рівномірно навантажених мембран. Одержано наближений метод розв'язання задачі нестаціонарної теплопровідності щодо прогріву оболонки ПГП під час проведення рятувальних робіт, який передбачає введення еквівалентного багатошаровій структурі однорідного шару ізолятора та вирішення начально-крайових задач для рівняння теплопровідності за методом Лапласа. Розроблено спосіб застосування ПГП під час проведення рятувальних робіт, ща якого доцільно використовувати одержані залежності керівниками рятувальних робіт, що не мають достатнього досвіду.

Рассмотрена технология решения задачи комплектования аварийно-спасательной техники с использованием многокритериальной оптимизации, последовательного анализа вариантов и эволюционного моделирования. Разработаны модели, служащие информационно-аналитическим базисом формирования интегрального критерия.

Запропоновано високорівневу ідеологію та технологію, які можуть ефективно конвертувати довільну розподілену систему (чисто людську, безпілотну або ж змішану) в універсальну глобально-програмовану машину, здатну функціонувати без будь-яких центральних ресурсів. Компактні сценарії системних місій у спеціальній мові високого рівня можуть бути введені з будь-якої точки (обладнання), покриваючи та захоплюючи в реальному часі всю систему (або ж тільки необхідні частини), створюючи і установлюючи потрібні операційні інфраструктури та належним чином орієнтуючи локальну та глобальну поведінку. Запропонований підхід може бути особливо корисним для швидкої реакції на асиметричні ситуації та загрози у світі, накреслюючи реальний шлях до масового використання кооперативної роботики і поступового переходу до цілковито безпілотних систем для вирішення критичних проблем у непередбачених середовищах.

Запропоновано методику розрахунку виробничих можливостей лабораторій вимірювальної техніки на випадок ліквідації аварійних або надзвичайних ситуацій, що виникають у ході експлуатації технічних систем. Наведено приклади використання методики й сформульовано ряд завдань, що розв'язуються з її допомогою.

Рассмотрены научные основы формирования аэромобильного комплекса аварийно-спасательных и других неотложных работ, в виде разработки концептуальной модели формирования облика перспективного аэромобильного комплекса, исходя из основных положений и принципов системного подхода. Формирование облика перспективного аэромобильного комплекса в настоящей работе основывается на исследовании моделей, получаемых с помощью различных методов описания исследуемого объекта. Даны понятия функций аэромобильного комплекса.

Комплектування аварійно-рятувальної техніки є актуальною задачею багатокритеріальної оптимізації, яка розв'язується за умов фінансового та ресурсного дефіциту. Запропоновано еволюційний метод для визначення оптимального комплекту такої техніки. Оскільки він є параметричним, визначено основні аспекти формування потенційних розв'язків на основі принципу протекціонізму.

Для виконання завдання з метою рятування людей і матеріальних цінностей рятувальниками ДСНС використовується різноманітне обладнання та спеціальні засоби, від надійності яких залежить не тільки життя потерпілих, а й самих рятувальників. Сьогодні у пожежно-рятувальних підрозділах України часто використовуються техніка та обладнання, у яких вийшов термін експлуатації або ресурс роботи та деталі і робочі органи яких є частково зношеними. Використання захисних покриттів на основі евтектичних сплавів Fe - Mn - C - B - Si легованих Cr дозволяє підвищити зносостійкість пожежної та аварійно-рятувальної техніки. Нанесення цих матеріалів методом наплавлення GMA (MAG) дозволяє відновлювати частково зношені або пошкоджені робочі елементи та деталі, що є більш економічно-вигідним, ніж заміна цих деталей на нові. Наплавлене захисне покриття має високу адгезію з матеріалом підкладки. В наплавленому шарі не виявлено відшарувань та значних дефектів. Відновлення зношених робочих органів аварійно-рятувального інструменту евтектичним покриттям на основі системи Fe - Mn - C - B - Si легованого Cr дозволила збільшити їх зносостійкість ~ у 1,8 разів.