Вперше здійснено культурологічний аналіз процесу соціалізації особистості в поліетнічній сім'ї за умов сучасної антропологічної кризи. Набуло подальшого розвитку вивчення механізму трансляції культурних цінностей у контексті сімейних традицій мультикультурального суспільства. Розкрито значення історико-культурних основ психоаналізу як культурологічної концепції з метою його практичного застосування в роботі з поліетнічними сім'ями. Вперше обгрунтовано положення про роль практичної культурології в контексті психоаналітичної роботи з сім'ями. Запропоновано й описано консультативну роботу культуролога-практика в ситуаціях кризи сім'ї. Вперше розроблено методику й етапи підготовки культуролога-практика, фахівця який працюватиме з сім'ями.

Досліджено питання субкультури у історичному, культурологічному та частково у філософському й юридичному аспектах. Висвітлено сучасні субкультури у контексті субкультурології. Розглянуто православну ритуальну субкультуру як домінанту духовності Давньої Русі. Проаналізовано культурні релігійні цінності як об'єкти експертних оцінок і викладено основні напрями їх вивчення. Розкрито основні соціальні субкультури в Україні у міжнародному контектсті. Викладено осмислення феномена тіла у культурологічному вимірі. Розглянуто окремі актуальні питання української традиційної культури у сучасній історії.

Здійснено культурфілософський аналіз місця інтеракції у контркультурних групах за умов глобалізації. У контркультурному середовищі представлено всі види інтеракції. В другій половині XX ст. контркультурні групи, особливо Хіпі та Байкери, пропонували зразки нового способу життя, цінностей, поведінки щоб їх поширювали в суспільстві та витіснити ті, які вони вважали негуманними. Контркультури намагаються встановити зв'язок із собі подібними, які підтримують їх точку зору, цінності, ідеали. Інтеракція як взаємодія у контркультурних групах базується на протесті, на запереченні, переоцінці системи цінностей існуючої культури. Для інтеракції контркультурних груп початку XXI ст. притаманний інший характер інтеракції, що виражає прагнення атомінізації, замкнутості, відгородження від світу, який ми можемо спостерігати на прикладі контркультури Готів. Вона є багатовимірною і несталою, саме завдяки своїй багатовимірності інтеракція впливає на появу нових контркультур, яким притаманні свої ціннісні орієнтації та норми поведінки, що, у свою чергу, формують та зумовлюють її характер, який має тенденцію до змін. Яскравим прикладом цього є глобалізаційні процеси, коли створюється нова контркультурна реальність. Вона є дещо деформованою, тобто відбувається процесс постійного впливу на неї зовнішніх факторів соціокультурного середовища: ЗМІ, радіо та телебачення, Інтернету й електронних мереж, що переносить її в іншу площину, тим самим і зумовлює та впливає на характер її інтеракції. Відбувається процес постійного оновлення контркультурного простору та адаптації її членів до нового. Іншими словами, процес взаємного проникнення в оновлення, адже контркультурний простір трансформувався в поле Інтернету, де інтеракція вимагає від її представників зовсім іншого процесу взаємозв'язку та спілкування. Інтеракція контркультури глобалізованого суспільства конструюється індустрією Інтернету, де одні контркультурні групи схильні до активності, намагаються взаємодіяти і впливати на інші групи, а частина і навпаки, прагнуть до ізоляціонізму, використовуючи навіть, своє власне спілкування та інші засоби зовнішньої атрибутики для включення чужих.