Індекс рубрикатора НБУВ: Ч111.18

Рубрики:

Функції культури

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.1:Ч11 + Ч111.18

Рубрики:

Культурна функція держави

Функції культури

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены сущностные аспекты функционирования культуры. Выделены специфические черты культурно-цивилизационного развития. Проанализированы взгляды ученых в исследованиях культуры на рубеже XX - XXI ст., включая синергетический подход и геокультуру. Раскрыты философские аспекты феномена памяти, показана роль культуры и памяти в этнокультурном развитии. Изучены символические, традиционалистские, ценностные и экологические аспекты функционирования культуры.

Досліджено теоретичні основи сучасної діалогічної філософії, інтерпретованої в культурологічному дискурсі. Здійснено аналіз семантичних складових діалогу: інтерсуб'єктивної, інтеркультурної й інтертекстуальної. Диференційовано ключові концепти агентів діалогу: Чужий, Інший, Ближній, Третій - трактовані як універсальні смисли та стадії еволюції інтерактивного процесу. На даній підставі зроблено висновок про діалектику діалогу як руху від Я до самості за допомогою Третього. Продемонстровано прикладний вимір діалогічної філософії через показ механізмів її впливу на становлення сучасної методології культурології. У даному контексті розкрито проблему суб'єкта творчості, типології культурної ідентичності та культурних героїв.

Проаналізовано тенденції деміфологізації і раціоналізації культури (європейський контекст). Підкреслено, що надмірна формалізація культури може негативно вплинути на процеси культуротворчості й завести в глухий кут відчуження і бездуховності.

Висвітлено неспроможність людства в багатьох ситуаціях локалізувати і врегулювати прояви безмежної свободи, яка трансформується у свавілля не віроломно і відкрито, а завуальовано, коли не можна винного притягнути до відповідальності у правовому просторі. Саме такій завуальованій експансії чужої свободи сприяють знання людини, якими об'єктивується соціальна дійсність. Наголошено, що знання - це справді не лише сила, а й соціальна зброя, яка багато в чому випала з етичної системи регуляторів і залишається значною мірою невловимою для традиційного права, накладаючи на нього у цьому сенсі ознаки архаїчності, тобто невідповідності сучасним вимогам справедливого врегулювання суспільних відносин.

Рассмотрена несостоятельность человечества сегодня во многих ситуациях в локализации и урегулировании проявлений безграничной свободы, которая трансформируется в своеволие не вероломно и открыто, а завуалированно, когда нельзя найти возможности привлечь виновного к ответственности в правовом пространстве. Именно такой завуалированной экспансии чужой свободы способствуют знання, которыми объективируется социальная действительность. Знания - это действительно не только сила, но и социальное оружие, которое во многом выпало из этической системы регуляторов и остается в значительной мере неуловимым для традиционного права, налагая на него в этом смысле признаки архаичности, то есть несоответствия современным требованиям справедливого урегулирования обшественных отношений, которые обезличиваются и вуалируются знаниями.

Today, humanity demonstrates its disability to localize and regulate the boundless freedom, which is transformed into arbitrariness not in the open, but in the hidden way, when it is impossible to find the guilty person and to bring him/her to trial. Knowledge, which objects the social reality, can promote that veiled expansion of other's freedom. Knowledge is not only a power, but also a social weapon, which come out of ethical regulations system and stay to some extent difficult to catch by traditional law. This makes law archaic or, in other words, inappropriate to the contemporary requirements of faire regulations of social relations, which are veiled by knowledge.

Розглянуто компоненти інформаційної культури. Охарактеризовано роль реферативної інформації у подоланні інформаційної перевантаженості особистості та налагодженні соціальної комунікації. Проаналізовано місце реферативної інформації у встановленні наукової комунікації.