Висвітлено питання моделювання навчаючих і діагностуючих діалогових процесів та розроблено комп'ютерні діалогові системи індивідуального навчання. На підставі аналізу архітектури, дедуктивних і діалогових властивостей сучасних систем комунікації знань та когнітивної психології, а також класичних "некомп'ютерних" методів навчання запропоновано ряд формальних, структурних, програмних та інформаційних моделей навчання. Значну увагу приділено архітектурі діалогового персоналізованого тьютора, що базується на розроблених моделях.

Дисертація присвячена питанням моделювання навчаючих і діагностуючих діалогових процесів і розробці комп'ютерних діалогових систем індивідуального навчання. На основі аналізу архітектури, дедуктивних і діалогових властивостей сучасних систем комунікації знань, а також класичних "неком'ютерних" методів навчання, розроблений ряд математичних моделей навчаючих і діагностуючих діалогових процесів. Запропоновано архітектуру діалогового персоналізованого тьютора і даталогічні моделі його основних компонентів, що базуються на розроблених моделях і орієнтовані на технологію "програмування без програміста".

Рассмотрены различные подходы к мониторингу качества обучения. Определен ряд основных качественных особенностей современных обучающих систем. На основе результатов анализа определена система ограничений компьютерных технологий обучения и сформулированы требования к построению системы мониторинга качества обучения.

Рассмотрены вопросы реализации электронных изданий. Предложены уникальные инструментальные возможности, при помощи которых автоматизируется сам процесс их разработки.

Досліджено моделі і методи, що застосовуються під час розробки комп'ютерних навчальних систем. Наведено класифікацію існуючих систем навчання. У моделі процесу навчання запропоновано схему блока адаптивного прийняття рішень, яка дозволяє застосувати індивідуальний підхід до кожного студента. Запропоновано принцип обчислення коефіцієнта зростання знань учня, який надає змогу викладачеві коригувати процес засвоєння студентом навчального матеріалу протягом всього курсу навчання.

Зазначено щодо необхідності чіткого розмежування термінологічного апарату електронного навчального дискурсу: виокремлюються терміни "електронне видання", "електронний навчальний посібник", "електронний підручник", "електронний довідник".

Розглянуто різні аспекти тренажеру як системи навчання, включаючи основні компоненти тренажера, входження навчальних частин у сеанси роботи, взаємозв'язки між підсистемами та елементарними процесами на тренажері, зв'язки між режимами надання інформації, типами помилок та підсистемами тренажеру. Запропоновано складну модель тренажера, яка показує взаємні зв'язки усіх вищезазначених елементів.

Розглянуто способи представлення теоретичних відомостей у ході створення навчальних систем засобами об’єктно-орієнтованого програмування. Запропонований спосіб представлення теоретичних відомостей дозволяє створювати універсальні навчальні комп’ютерні програми засобами об’єктно-орієнтованих мов програмування, які не залежать від кількості навчальної інформації та її змісту.

Охарактеризовано електронні засоби навчання. Названо основні етапи складання електронного посібника, зокрема, особливістю підготовчого етапу є вибір літератури, структурування змісту, переформатування текстів у модулі за розділами, реалізація гіперпосилань, створення та обробка матеріалу для мультимедійного втілення; особливістю завершального етапу є здійснення навчального та контрольного блоків. Вказано на необхідність дотримання наступних принципів та технологічних особливостей у ході розробки структури та змісту електронного посібника: пріоритетності, повноти та наочності. Описано типологію таблиць, схем. Розглянуто прийоми реалізації ефекту анімації.

Охарактеризованы электронные средства обучения. Названы основные этапы разработки электронного пособия, в частности, особенностью подготовительного этапа является выбор литературы, структурирование содержания, переформатирование текстов в модули по разделам, реализация гиперссылок, создание и обработка материала для мультимедийного воплощения; особенностью заключительного этапа является осуществление учебного и контролирующего блоков. Указано на необходимость соблюдения следующих принципов и технологических особенностей во время разработки структуры и содержания электронного учебника: приоритетности, полноты и наглядности. Описана типология таблиц, схем. Рассмотрены приемы реализации такого эффекта как анимация.

The article outlines the main stages of development of electronic textbooks, grounded their structure.

Обсуждено применение метода триггеров для создания интерактивных презентаций учебного назначения - дидактических игр и программ, которые полезны для тестирования и обучения учащихся. Статья ориентирована на учителей и студентов, разрабатывающих компьютерные программы учебного назначения средствами MS Power Point.

Об'єктом дослідження НДР є галузева система сертифікації програмних, інформаційних засобів та баз даних наукового та навчального призначення МОН України. Мета роботи - розробити та впровадити постійно діючу систему сертифікації програмних, інформаційних засобів та баз даних наукового та навчального призначення, що замовляються, закуповуються, розробляються, постачаються та експлуатуються в сфері діяльності Міністерства освіти і науки України. В результаті виконання третього етапу будуть розроблені і впроваджені документи другої черги нормативного, організаційного, науково-методичного забезпечення галузевої системи сертифікації, концепція створення програмно-інструментальних засобів підтримки сертифікації, буде створено фонд нормативних документів Головного центру сертифікації та акредитації, будуть підготовлені до акредитації та акредитовані Головний центр сертифікації та акредитації на базі УкрНЦ РІТ, ВЦ СОФТ-РЕЙТИНГ та регіонального центру.

Висвітлено проблеми вдосконалення форм і змісту підручників, іншої навчальної літератури, зокрема навчальних посібників, з метою забезпечення їх відповідності завданням інформаційної функції, ролі й призначення як основних засобів навчання за умов прискореної комп'ютеризації та поширення електронних технологій. Електронний навчальний посібник, зокрема, є одним із джерел комплектування фондів бібліотек та активно використовуваним ресурсом. Розглянуто електронне навчальне видання як комплексну програмну систему.

Розглянуто проблеми впровадження електронних підручників. Введено поняття рівнів оцифровки контенту. Введено поняття семантичного підручника. Показано роль електронних підручників та електронних бібліотек в наданні доступу до навчального контенту. Розглянуто питання форматів електронних підручників. Розглянуто передумови та проблеми широкого впровадження та розповсюдження електронних підручників.

Досліджено походження поняття "соціальна мережа" з точки зору соціальної науки та інформаційно-комп'ютерних технологій. Введено дефініцію "соціальна освітня мережа", визначено користувачів електронного ресурсу, описано концепцію та перелік вимог для створення відповідного сайту.

Исследовано происхождение понятия "социальная сеть" с точки зрения социальной науки и информационно-компьютерных технологий. Введена дефиниция "социальная образовательная сеть", определены пользователи электронного ресурса, описана концепция и перечень требований для создания соответствующего сайта.

The author explores the origins of the concept of “social network” from the point of view of social science, and information and computer technology; introduces the definition of “social education network”, defines the audience of users of electronic resources and describes the concept and the list of requirements for the creation of the site.

Зроблено спробу типологізувати електронні навчальні видання (ЕНВ) за різноманітними критеріями, оскільки наразі немає єдиної вичерпної класифікації та не розроблено різних класифікацій за окремими критеріями, що ускладнює як навчальний процес, так і процес створення й поширення ЕНВ, адже часто відбувається термінологічна плутанина, підміна понять, коли автори на власний розсуд ідентифікують створене ними видання і таким чином вводять в оману потенційного користувача. Крім того, нерозроблена класифікація ЕНВ ускладнює вироблення оптимальної структури таких видань, і тоді елементи різних ЕНВ змішуються й потрапляють в одне видання. Оскільки автори не можуть чітко відповісти на питання, що створюють, то й дидактичної мети врешті-решт досягти не вдається. Розкрито схеми уникнення термінологічного хаосу, адже лише стрункість термінологічного апарату робить наукову галузь розвиненою.

Використані цифрові технології в освіті на сьогоднішній день постає однією з найбільш важливих тенденцій розвитку освітнього процесу у світі. Такі технології дозволяють зробити навчальний процес якіснішим та цікавішим, адже використовуючи медіа- та інтерактивні засоби вчитель може зацікавити учнів, впроваджуючи різні методи роботи у класі: методу проектів, дослідницько-пошукової роботи, розвивальних навчальних ігор тощо. Це призводить до проблеми розробки та впровадження електронних засобів навального призначення, оскільки така форма представлення навчального матеріалу є зручною альтернативою на противагу традиційним паперовим підручникам, адже вона дає можливість доповнити освітній процес ілюстративними та інтерактивними елементами. Проведено аналіз поняття "електронні засоби навчання", та здійснено огляд наявних класифікацій електронних засобів навчального призначення. Застосовано такі методи: теоретичні - аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення наукових, науково-технічних, науково-популярних та прикладних джерел з проблеми дослідження. Наведено різні підходи до класифікації електронних засобів навчання: за методичним призначенням (Д. В. Чернилевський), за призначенням та рівнем технологічної складності (М. П. Шишкіна, Т. Л. Петровська), за відокремленими педагогічними завданнями (О. І. Башмаков), у відповідності до класів (Ю. Г. Лободи), за роллю в навчальному процесі (Р. П. Шевчук), за спрямуванням (М. Ф. Бирка), за призначенням (В. М. Дем'яненко, Г. П. Лаврентьєва, М. П. Шишкіна). Розглянуто вимоги, що ставляться до електронних засобів навчального призначення в процесі їх розробки. Висновки: аналіз наявних тлумачень поняття "електронні засоби навчання" надав змогу підсумувати, що однозначного тлумачення немає, тому було прийнято рішення взяти за основу поняття, що визначене в положенні про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів. У подальшому планується запропонувати власну класифікацію електронних засобів навчання економічного спрямування.

Проаналізовано процеси розвитку освітньої галузі на етапах середньої та вищої освіти. Запропоновано створити інтелектуальну рекомендаційну систему для формування персональних освітніх траєкторій. Вибір майбутнього фаху зазвичай залежить від великої кількості найрізноманітніших чинників, але в основі процедур ухвалення відповідних рішень покладено середній рівень успішності здобувача освіти у певних предметних областях. Такий процес супроводжується аналізом таких чинників, як особисті вподобання, майбутні перспективи та комплекс соціокомунікаційних параметрів. Запропонована система повинна враховувати ризики та здійснювати пошук оптимальних шляхів формування ефективної освітньої траєкторії. Успішне функціонування системи істотно залежить від рівня реалізації автоматизованого інформаційно-технологічного комплексу, який створюється для забезпечення потреб у формуванні освітнього менеджменту, який покликаний забезпечувати її повними та актуальними даними для коректного виконання нею відповідних завдань. Опрацювання великих обсягів інформації як правило передбачає обов'язкове використання "великих даних" із метою якомога повнішого та поглибленого аналізу та дослідження зазначеної проблеми.