Висвітлено проблеми організації навчальної та науково-дослідної роботи викладачів, докторантів, аспірантів і студентів у педагогічному вузі. Запропоновано шляхи удосконалення підготовки майбутніх учителів до особистісно-орієнтованої виховної роботи з дітьми. Детально розглянуто психограму професійно значущих якостей вихованців ліцеїв юридичного профілю, технологію критичного мислення, а також формування світогляду студента у процесі мовної підготовки.

Розглянуто проблеми інтенсифікації навчально-виховного процесу у вузі, проблеми і перспективи розвитку системи трудової та професійної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл, а також підготовки учнів професійної школи до трудової діяльності за нових соціально-економічних умов.

Розглянуто концептуальні засади трансформації центру перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців. Висвітлено роль дидактичних засобів у формуванні творчого потенціалу майбутнього вчителя, а також актуальні питання трудової підготовки учнів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах. Окремі розділи присвячено психолого-педагогічним особливостям професійного самовизначення підлітків-переселенців із зон радіоекологічного забруднення, відродженню ідей вільного виховання особистості у практиці роботи національної школи України, а також деяким аспектам розвитку педагогічної техніки вчителя-початківця.

Освещены актуальные проблемы внедрения методики организации и проведения научной работы со школьниками и студентами Украины, Израиля, Польши, Англии, России, Франции и США. Приведены результаты изучения формирования познавательной активности школьников в исследовательской деятельности, развития логического мышления при работе с одаренными детьми, формах и методах формирования навыков исследовательской работы на уроках истории, проблем определения и развития одаренности. Рассмотрены особенности организации научно-познавательной деятельности студентов на практических занятиях по методике преподавания иностранного языка, а также направления работы в системе Малой Академии наук.

Розглянуто проблеми змісту та методики трудової підготовки учнів та освітньо-професійної підготовки інженерно-педагогічних працівників і вчителів трудового навчання, фізики, фізичної культури. Проаналізовано психолого-педагогічні та соціальні фактори оптимізації професійної підготовки студентів на факультетах фізичного виховання. Висвітлено структуру змісту освітньо-професійної підготовки в педагогічних вузах. Наведено методику організації та проведення практичних занять з фізики.

Проанализирована задача составления расписания занятий. Предложены алгоритм составления расписания занятий и возможный путь его развития с использованием генетического алгоритма.

Раскрыты инвариантные характеристики эдукологии как междисциплинарной науки об организации и осуществлении образовательных процессов. Определены предмет, закономерности и принципы эдукологии.

Розроблено методики адаптації змістовної моделі навчального курсу, адаптації моделі цілей та логічних обмежень та адаптації навчальної траєкторії, які складають метод адаптивних перетворень моделі предметної області навчального курсу. Результати можна застосувати для будь-якої форми організації навчального процесу.

Розглянуто роль, значення, види інтерактивних методів навчання та особливості їх застосування в екскурсії як пізнавальному процесі. Виходячи з інтерактивної природи екскурсії, обгрунтовано необхідність більш широкого застосування в екскурсійній методиці та туристсько-екскурсійній практиці інтерактивних методів навчання.

Охарактеризовано аспекти змістової сутності понять "самостійність" та "активність", що сприяє поглибленню уявлень щодо формування пізнавальної самостійності особистості у процесі діяльності.

На основі аналізу літературних джерел розглянуто поняття «виробнича праця» у контексті науково-термінологічного апарату професійної педагогіки.

На основе анализа литературных источников рассмотрено понятие “производительный труд” в контексте научно-терминологического аппарата профессиональной педагогики.

On the basis of analysis of literary sources the author of the article a concept “Productive labour” is examined in the context of scientifically-terminological vehicle of professional pedagogics.

Проаналізовано погляди В. О. Сухомлинського щодо проблеми впливу трудової підготовки на загальний розвиток особистості учня. Висвітлено ключові питання технології трудового виховання школярів у Павлиській школі. Приділено увагу трудовому вихованню в родині. Охарактеризовано виховне середовище Павлиської середньої школи. Розглянуто основні його компоненти, параметри виховання вчителя та педагогічного колективу. Зазначено, що педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського активно сприяє становленню та розвитку сучасної школи України.

Проаналізовано взаємозв’язок понять «самовиховання» та «самоосвіта», розглянуто взаємний вплив цих процесів. Схематично відображено зміст самовиховання, розмежовано поняття «розумове самовиховання» та «самоосвіта».

Проанализирована взаимосвязь понятий «самовоспитание» и «самообразование», рассмотрено взаимовлияние этих процессов. Схематично изображено содержание самовоспитания, разграничены понятия «умственное самовоспитание» и «самообразование».

Здійснено аналіз вітчизняної педагогічної думки стосовно самоосвітньої діяльності особистості з метою створення стійкої мотиваційної бази для самонавчання людини впродовж всього життя. Виділено основні мотиви, на культивування яких має орієнтуватися вища школа: це природно закладений у людини фізіологічний мотив як прагнення саморозвитку та саморуху; матеріально-етичний мотив, який має стати найвищим у мотиваційної сфері особистості.

Осуществлен анализ отечественной педагогической мысли относительно самообразовательной деятельности личности с целью создания стойкой мотивационной базы для самообучения человека на протяжении всей жизни. Выделены основные мотивы, на культивирование которых должна ориентироваться высшая школа: это естественно заложенный у человека физиологический мотив как стремление саморазвития и самодвижения; материально-этический мотив, который должен стать наибольшим в мотивационной сфере личности.

Рассмотрено противоречие в определении содержания и объема понятий "методика" и "технология" учебного процесса. Для анализа и разрешения данного противоречия предложено использование принципа двойного вхождения базисных компонентов в структуру системы управления учебным процессом, описанного В.С. Ледневым при разработке концепции определения содержания образования.

Розглянуто протиріччя у визначенні змісту та об'єму понять "методика" і "технологія" навчального процесу. Для аналізу та вирішення цього протиріччя запропоновано використати принцип подвійного входження базисних компонентів у структуру системи управління навчальним процесом, що досліджений В.С. Лєднєвим під час розробки концепції визначення змісту навчання.

The article deals with a contradiction in defining contents and volume of study process concepts "methodology" and "technology". To analyze and solve this contradiction the principle is suggested of double entry of basic components into the study process management system structure described by V. Lednev for developing education contents definition concept.

Обгрунтовано актуальність організації самостійної роботи. Проаналізовано особливості використання методів: проблемно-пошукового, проектного навчання, колективної розумової діяльності, а також методів застосування комп'ютерних технологій у навчанні.

Висвітлено специфічні ознаки освітніх систем, що базуються на наукових засадах. Звернено увагу на аспекти науково-педагогічних досліджень в синергетичному аспекті. Наведено грунтовні висновки дослідження системного підходу до побудови теорії цілісного педагогічного процесу.

Рассмотрены особенности использования агентно-ориентированного подхода к построению систем управления процессом обучения. Предложена модель обучающей системы на основе мультиагентных технологий, которая включает в себя базы знаний, клиентов и мультиагентную систему, состоящую из программного интерфейса и интеллектуальных агентов.

Розглянуто системний метод організації навчання, який передбачає вибір форм, методів і засобів, що забезпечують високий рівень майбутніх фахівців. Проаналізовано відносно самостійні компоненти системи навчання, які надають змогу виявити інтегративні властивості та якісні характеристики сучасних технологій навчання. Розкрито зміст самостійної підготовки як виду пізнавальної діяльності студента в усіх організаційних формах навчальних занять і в позааудиторний час з оволодінням навчальним матеріалом без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. Обгрунтовано необхідність оволодіння студентами методологією та методикою наукового дослідження з метою придбання навичок самостійного вирішення дослідницьких завдань і самовизначення в науково-дослідній сфері.

Проведено історично-педагогічний аналіз становлення проблеми самостійної навчальної діяльності в українській школі та педагогічній думці. Розглянуто методологічні проблеми щодо організації самостійної роботи. З’ясовано, що майже всі представники педагогічної думки ХІХ ст. прагнули активізувати науково-пізнавальну діяльність студентів, розвивати в них інтелектуальне мислення, створювати умови для вільного викладу думок, сприяти зростанню наукового знання. Доведено, що українська педагогіка об’єднує в собі ознаки європейського стилю мислення, національні прикмети та загальнолюдські правила розвитку. Узагальнено, що більшість українських вчених-педагогів впевнені, що певна міра самостійності в мисленні, сприйманні, уявленнях, способах і прийомах розучування завжди виявляється за будь-якого методу навчання і дозволяє учням або студентам проявляти свої здібності, розвивати ініціативність, критичне мислення.

Сделан историко-педагогический анализ становления проблемы самостоятельной учебной деятельности в украинской школе и педагогической мысли. Рассмотрены методологические проблемы относительно организации самостоятельной работы. Выяснено, что почти все представители педагогической мысли ХIХ ст. стремились активизировать научно-познавательную деятельность студентов, развивать в них интеллектуальное мышление, создавать условия для свободного изложения мысли, способствовать повышению научного знания. Доказано, что украинская педагогика объединяет в себе признаки европейского мышления, национальные признаки и общечеловеческие правила развития. Обобщено, что большая часть украинских ученых-педагогов уверена, что определенная мера самостоятельности в мышлении, восприятии, представлениях, способах и приемах разучивания всегда проявляется при любом методе обучения и позволяет учащимся или студентам проявлять свои способности, развивать инициативность, критическое мышление.

Made of historical and pedagogical analysis of the problem of formation of independent learning activities in Ukrainian schools and educational thought. Methodological issues regarding the organization of independent work. It was found that almost all educational thought of the nineteenth century . sought to strengthen the scientific and cognitive activity of students, develop their intellectual thinking, to create conditions for free expression of thoughts, enhance scientific knowledge. Proved that Ukrainian pedagogy combines the features of European thinking, national characteristics and universal rules of development. Summarized that the majority of Ukrainian scientists and educators sure that a certain measure of independence in thinking, perceptions, ideas, methods and techniques of learning the always present in any method of learning, and can not give students or students to show their abilities, develop creativity, critical thinking.