Розглянуто нові суспільні вимоги до дошкільної освіти. З'ясовано стан розробки проблеми мовленнєвого самовираження дошкільників різної статі у вітчизняній і зарубіжній науці. Обгрунтовано феноменологію мовленнєвого самовираження у дошкільному дитинстві. Визначено компоненти, критерії за їх показниками, типологію мовленнєвого самовираження дошкільників. Розроблено комплексну модель навчально-виховного процесу, яка передбачає застосування методів і засобів ефективного формування та розвитку у дошкільників потреби у мовленнєвому самовираженні. Змодельовано комплекс педагогічних умов оптимізації даного процесу за умов комунікації. Експериментально доведено, що обгрунтований комплекс таких умов сприяє оптимізації процесу мовленнєвого самовираження дошкільників різної статі.

Наведено типи гендерної поведінки, розглянуто, як вона формується. Проаналізовано методичне забезпечення впровадження гендерного підходу до дошкільної освіти. Висвітлено уявлення батьків про гендерне виховання дітей. Розкрито методичні засади створення гендерно-освітнього розвивального середовища в ДНЗ. Наведено психодіагностичний інструментарій для виявленя гендерної поведінки дитини. Показано, що гендерний підхід у дошкільній освіті передбачає створення умов для максимальної самореалізації та розкриття здібностей дівчаток і хлопчиків у процесі педагогічної та батьківсько-дитячої взаємодії. Егалітарна модель гендерної поведінки стає поширеною в тих соціумах, де ідеологія рівноправ'я статей, їх взаємозамінності, гендерної чуйності та толерантності конструюється та пропагується на всіх рівнях соціалізації особистості - від виховання в сім'ї до ідеології держави.

Розкрито специфіку традиційного, статевотипізованого й егалітарного підходів до оцінювання реального життя та функціонування людини на різних щаблях її життєдіяльності - від сім'ї до найвищих громадсько-політичних структур. Надано базисні уявлення про гендерний чинник у структуризації приватного та суспільного буття. Увагу приділено гендерним вимірам педагогічного процесу, реаліям зображення статей в офіційному та прихованому навчальних планах та програмах, які відображають боротьбу традиційного й егалітарного підходів до виховного процесу. Розглянуто позиції вчителів в оцінці своїх поглядів на гендерну проблематику та дотримання принципів гендерної рівноваги у взаємодії з учнями й ученицями початкової школи. Обгрунтовано необхідність залучення батьків до гендерного виховання молодших школярів, звернення їх уваги до критичного осмислення найбільш статевотипізованої практики диференціації хлопчачого та дівчачого виховання. Надано практичні рекомендації щодо змісту та способів здійснення гендерно орієнтованого виховного процесу.

Розглянуто й охарактеризовано розбіжності у поведінці хлопчиків і дівчаток у контексті існуючих розходжень у будові жіночого та чоловічого мозку та притаманих їм протилежних ролей в еволюції. Виокремлено основні прийоми "жіночого" та "чоловічого" стилю ефективної педагогічної взаємодії. Запропоновано методологічні підходи до процесу виховання та навчання хлопчиків і дівчаток дошкільного віку з урахуванням особливостей їх емоційної сфери.

Констатовано, що дослідження становлення психологічної статі старших дошкільників визначається широким колом питань, пов'язаних з проблемою організації взаємодії у системі відносин з дорослими й однолітками. Використано програму розвивально-корекційних ігор та вправ у практиці роботи з дітьми старшого дошкільного віку за умов ДНЗ. Обгрунтовано вирішальне значення рольової гри у цілісному процесі виховання та розвитку дитини дошкільного віку та істотний вплив на її емоційну сферу, почуття. Підібрано ігри, що спрямовані на формування у хлопчиків і дівчаток старшого дошкільного віку уявлень про якості мужності та жіночності. Розширено уявлення про військові ігри, які за наявності відповідного керівництва ними можуть стати важливим засобом виховання основ мужності: у них хлопчики вчаться сміливості, витримці, опановують уміння переборювати труднощі. Визначено, що застосування педагогічних впливів і різних прийомів індивідуальної та групової роботи з дітьми - таких, як емоційне заохочення, схвалення, прохання, підказка "на вушко", сприяє корекції відхилень за умов відображення у грі сімейних ролей. Емпірично підтверджено, що психолого-педагогічні прийоми підсилюють виховний вплив гри, спрямований на формування у дошкільників правильних уявлень про якості власної та інакшої статі, і реалізацію цих уявлень в ігровому плані.

Досліджено проблему гендерного виховання дітей старшого дошкільного віку. Доведено актуальність визначеної проблеми шляхом обгрунтування нових вимог щодо дошкільної освіти. Обгрунтовано та апробовано експериментальну модель і організаційно-педагогічні умови гендерного виховання дітей старшого дошкільного віку (взаємодія дошкільного навчального закладу з батьками щодо гендерного виховання дітей старшого дошкільного віку; організація предметно-розвивального середовища, в якому здійснюється гендерна соціалізація дитячої особистості; організація різних видів діяльності з дітьми на засадах гендерного підходу). Уточнено сутність та проаналізовано понять "гендер", "гендерна ідентифікація", "гендерний підхід в освіті", "гендерне виховання дошкільників" та розкрито сутність феномену "гендерна вихованість дітей старшого дошкільного віку"; виявлено критерії, показники та охарактеризовано рівні її прояву.

Проаналізовано поняття "гендерне виховання дітей старшого дошкільного віку". Зроблено висновок, що однією з проблем дошкільної освіти є гендерне виховання дошкільника, до якого спостерігається підвищений інтерес у вітчизняній психології та педагогіці, а один з розділів педагогіки – гендерна педагогіка – займається вивченням гендерного виховання і особливостей розвитку та виховання хлопчиків і дівчаток.

Проанализировано понятие "гендерное воспитание детей старшего дошкольного возраста". Сделан вывод, что одной из проблем дошкольного образования является гендерное воспитание дошкольника, к которому наблюдается повышенный интерес в отечественной психологии и педагогике, а один из разделов педагогики – гендерная педагогика – занимается изучением гендерного воспитания и особенностей развития и воспитания мальчиков и девочек.

Analyzes the concept of gender awareness in preschool children. It was concluded that one of the problems of pre-school education is the education of preschool gender to which there has been increased interest in the national psychology and pedagogy, and a section of pedagogy – gender pedagogy – has been studying education and gender characteristics of the development and education of boys and girls.