Розглянуто світові концепції підготовки спеціалістів у вищій школі. Висвітлено генезу ідеї інтерактивного навчання у педагогічній науці. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовідношення педагогічної технології та методів навчання. Запропоновано методику формування готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивних технологій. Описано педагогічний механізм забезпечення фахової підготовки вчителя початкової школи. Наведено результати експериментальних досліджень з формування умінь у майбутніх учителів початкових класів застосовувати інтерактивні технології у професійній діяльності.

Рассмотрены мировые концепции подготовки специалистов в высшей школе. Освещена генеза идеи интерактивного обучения в педагогической науке. Проанализирована взаимосвязь и взаимоотношения педагогической технологии и методов обучения. Разработана методика формирования готовности будущих учителей начальной школы к применению интерактивных технологий. Описан педагогический механизм обеспечения профессиональной подготовки учителя начальной школы. Изложены результаты экспериментальных исследований по формированию умений у будущих учителей начальных классов применять интерактивные технологии в профессиональной деятельности.

Розкрито сутність, історію розвитку та використання інтерактивних методів навчання, визначено їх структуру та розроблено класифікацію за критеріями чисельності учасників, характеру завдань, методичної мети й етапу уроку. Обгрунтовано дидактичні засади застосування інтерактивних методів навчання молодших школярів. Визначено цілі, принципи, дидактичні умови, зміст, засоби підвищення комунікативної компетенції учнів і форми навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних методів навчання у процесі мовної освіти молодших школярів. Запропоновано визначення поняття взаємодії як процесу спільної комунікативної діяльності, який реалізується шляхом обміну інформацією та використання індивідуального внеску кожного у рішення спільної проблеми. Охарактеризовано основні компоненти взаємодії - спілкування та спільну діяльність, показано їх взаємозв'язок і взаємообумовленість. Розкрито особливості дітей молодшого шкільного віку в аспекті можливостей використання інтерактивних методів навчання. Виявлено взаємозв'язок між рівнем сформованості в учнів комунікативної компетенції та використанням на уроках інтерактивних методів навчання. Запропоновано систему уроків української й англійської мови для учнів 3-х класів загальноосвітньої школи. Розроблено й експериментально перевірено системно-методичну модель реалізації дидактичних засад застосування інтерактивних методів навчання у процесі мовної освіти молодших школярів.

Вперше обгрунтовано й апробовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій, якими є забезпечення інтерактивно-рефлексивного спрямування її цільового, мотиваційно-стимуляційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулятивного й оцінювально-результативного компонентів. Визначено критерії готовності студентів до використання інтерактивних педагогічних технологій у початковій школі (прогностична, комунікативно-рефлексивна компетенція та креативно-інтерактивна педагогічна майстерність), визначено особливості використання інтерактивних педагогічних технологій у початковій школі. Доповнено змістовий компонент професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів у педагогічних ВНЗ шляхом удосконалення змісту педагогічних дисциплін і впровадження спецкурсу. Наведено пропозиції щодо використання системного, діяльнісного й особистісно розвивального підходів у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Досліджено особливості інтелектуально-розвивальної ТРВЗ-технології в початковий школі, якій присвячено теорії цілісного педагогічного процесу, орієнтованого розвивального навчання, концепція розвитку продуктивного мислення та теорія поетапного формування розумових дій. Описано можливості застосування адаптованих методів ТРВЗ для молодших школярів, з’ясовано переваги та недоліки ії застосування в початковій освіти. В табличної формі подано класифікацію методів адаптованої теорії рішення винахідницьких задач. Зроблено висновок, що комплексне вивчення та використання прийомів і методів ТРВЗ-педагогіки на сьогодні багато в чому є практико-орієнтованою педагогічною системою і формують у людини так зване «тризовське мислення», сутність якого полягає в тому, що націленість на ідеальне рішення, виявлення та вирішення протиріч переходять на підсвідомий рівень.

Исследованы особенности интеллектуально-развивающей ТРИЗ-технологии в начальной школе, раскрытию которой посвящены теории целостного педагогического процесса, ориентированного развивающего обучения, концепции продуктивного мышления и теория поэтапного формирования умственных действий. Описаны возможности применения адаптированных методов ТРИЗ для младших школьников, определены недостатки и преимущества ее использования в начальном образовании. В табличной форме дана классификация методов адаптированной теории решения изобретательских задач. Сделан вывод, что комплексное изучение и использование приемов и методов ТРИЗ-педагогики сегодня является практически-ориентированною педагогической системой и формируют у человека так называемое «тризовское мышление», суть которого состоит в том, что нацеленность на идеальное решение, определение и разрешение противоречий переходят на подсознательный уровень.

Розглянуто теоретичні аспекти проблеми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій. Проаналізовано категоріальний апарат такої готовності, а також інтерактивні технології та особливості й можливості їх застосування в сучасній початковій школі. Наведено методичні рекомендації до проведення практичних занять та самостійної роботи.

Розкрито загальні засади педагогічної інноватики. Охарактеризовано традиційну педагогічну технологію. Розкрито загальні поняття про технології на основі гуманізації та демократизації. Обгрунтовано концептуальні засади педагогічної технології "Школа діалогу культур". Увагу приділено альтернативним технологіям. Детально розглянуто виховну систему О. А. Захаренка.

Визначено поняття «інтерактивна взаємодія вчителя з учнями» як єдність педагогічного спілкування та педагогічної взаємодії, яка спрямована на об’єднання учнів навколо спільної діяльності навчально-виховного змісту і забезпечує її успішне виконання, дозволяючи досягти психолого-педагогічних цінних результатів. Розкрито інтерактивну взаємодію вчителя з учнями, яка характеризується значною варіативністю, оскільки виникає у навчально-виховних ситуаціях, що передбачає різне співвідношення емоційно-особистісних та предметних складових спільної діяльності вчителя з учнями. Висвітлено проблему розвитку мовлення та приклади різних інтерактивних методів.

Определено понятие «интерактивное взаимодействие учителя с учениками» как единство педагогического общения и педагогического взаимодействия, которое направлено на объединение учеников вокруг совместной деятельности учебно-воспитательного содержания и обеспечивает ее успешное выполнение, позволяя достичь психолого-педагогических ценных результатов. Раскрыто интерактивное взаимодействие учителя с учениками, которое характеризуется значительной вариативностью, поскольку возникает в учебно-воспитательных ситуациях, предусматривает разное соотношение эмоционально-личностных и предметных составляющих совместной деятельности учителя с учениками. Освещена проблема развития речи и примеры различных интерактивных методов.

Defined is the concept of the term "interactivity teachers with students" as the unity of teacher communication and pedagogical interaction, which aims to unite students around the joint activities of the educational content and ensure its successful implementation, achieving psychological and pedagogical valuable results. Revealed are interactivity teachers with students, which are characterized by considerable variability, as occurs in educational situations, provides different balance emotional and personal and substantive components of the joint work of the teacher with the students. Highlighted is the problem of the development of speech and examples of interactive methods.

Розкрито аспекти роботи вчителя початкової школи з формування особистості школяра засобами ігрової діяльності.

Раскрыты аспекты работы учителя начальной школы по формированию личности школьника средствами игровой деятельности.

The aspects of work of teacher of initial school of the kh forming of personality of schoolboy open up facilities of playing activity by facilities of playing activity.

Розглянуто різноманітні форми і методи інтерактивного навчання, зокрема способи пізнавальної діяльності, з урахуванням здібностей, нахилів та інтересів учнів, їх суб'єктивного досвіду, можливості реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності та поведінці. Виокремлено різні підходи до визначення поняття "інтерактивне навчання". Зазначено, що використання інтерактивних методів навчання на уроках природознавства в початкових класах надає можливість підвищувати рівень знань учнів, формувати вміння та навички з розвитку комунікативної компетентності. Охарактеризовано використання на вказаних уроках таких інтерактивних методів і технологій як: "Асоціативний кущ", "Мікрофон", "Мозковий штурм", "Незакінчене речення", "Робота в парах", "Робота в групах", "Два-чотири-всі разом". Констатовано, що використання інтерактивних методів навчання на уроках природознавства допомагає вчителю досягнути триєдиної мети: навчальної, розвивальної та виховної.

Рассмотрены различные формы и методы интерактивного обучения, в частности способы познавательной деятельности, с учетом способностей, склонностей и интересов учащихся, их субъективного опыта, возможности реализовать себя в познании, учебной деятельности и поведении. Выделены различные подходы к определению понятия "интерактивное обучение". Указано, что использование интерактивных методов обучения на уроках естествознания в начальных классах дает возможность повышать уровень знаний учащихся, формировать умения и навыки по развитию коммуникативной компетентности. Охарактеризовано использование на указанных уроках таких интерактивных методов и технологий как: "Ассоциативный куст", "Микрофон", "Мозговой штурм", "Незаконченное предложение", "Работа в парах", "Работа в группах", "Два-четыре-все вместе”. Констатировано, что использование интерактивных методов обучения на уроках естествознания помогает учителю достичь триединой цели: учебной, развивающей и воспитательной.

The various forms and interactive learning methods, including methods of cognitive activity, based on abilities, inclinations and interests of students, their subjective experience, the opportunity to fulfill themselves in their knowledge, training and behavior. Pointed out in various approaches to the definition of "interactive learning". Indicated that the use of interactive teaching methods in the classroom science in elementary school makes it possible to raise the level of students' knowledge, build skills to develop communicative competence. Characterized by the use of these classes of interactive techniques and technologies as "associative shrub", "Microphone", "Brainstorm", "unfinished sentence", "Work in pairs", "group work", "Two-four-together". Stated that the use of interactive teaching methods in the classroom the teacher of natural science helps to achieve the threefold purpose: educational, developmental and educational.

Розкрито сутність впровадження інтерактивних технологій на уроках, які є кроком до підвищення ефективності навчально-виховного процесу у поєднанні з навчальною та ігровою діяльністю молодших школярів. Визначено сутність поняття „інтерактивне навчання” та його мету. Виокремлено чотири групи інтерактивних технологій навчання залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів, а саме: інтерактивні технології кооперативного та колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань. Зосереджено увагу на ігровій моделі навчання, яка має чотири етапи: орієнтація, підготовка до проведення гри, основна частина, обговорення. Наголошено, що місце і роль ігрової технології в навчальному процесі, поєднання елементів гри та навчання багато в чому залежить від розуміння вчителем функцій і класифікації педагогічних ігор. Запропоновано великий арсенал форм, методів, прийомів навчальної та ігрової діяльності вчителя і учнів на уроці і в позаурочний час.

Раскрыта сущность внедрения интерактивных технологий на уроках, которые являются шагом к повышению эффективности учебно-воспитательного процесса в сочетании с учебной и игровой деятельностью младших школьников. Определена сущность понятия "интерактивное обучение" и его цель. Выделены четыре группы интерактивных технологий обучения в зависимости от цели урока и форм организации учебной деятельности учащихся, а именно: интерактивные технологии кооперативного и коллективно-группового обучения, технологии ситуационного моделирования, технологии обработки дискуссионных вопросов. Сосредоточено внимание на игровой модели обучения, которая имеет четыре этапа: ориентация, подготовка к проведению игры, основная часть, обсуждение. Отмечено, что место и роль игровой технологии в учебном процессе, сочетание элементов игры и учения во многом зависит от понимания учителем функций и классификации педагогических игр. Представлен большой арсенал форм, методов, приемов учебной и игровой деятельности учителя и учащихся на уроке и во внеурочное время.

The essence of the introduction of interactive technologies in the classroom, which is a step towards improving the efficiency of the educational process in conjunction with educational gaming activities and primary school children. The essence of the concept of "interactive learning" and its purpose. Pointed out in four groups of interactive learning technologies depending on the purpose of the lesson and forms of learning activities of students, namely interactive technology cooperative learning, interactive technology collective group learning, situational simulation technology, processing technology questions unanswered. The emphasis is on the game model of learning, which has four phases: orientation, preparation for the game, most of the discussion. Emphasized that the place and role of gaming technology in the classroom, combining elements of play and learning largely depends on understanding the teacher functions and classification of educational games. Represented a large arsenal of forms, methods, techniques, training and gaming activities teachers and students in the classroom and outside school hours.