Досліджено проблему формування світорозуміння дітей шестирічного віку засобами ігрової діяльності. Здійснено філософський та психолого-педагогічний аналіз цієї проблеми. Визначено суть феноменів "світорозуміння", "світорозуміння дитини шестирічного віку", "формування світорозуміння в дітей". Обгрунтовано структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості світорозуміння першокласників. Висвітлено особливості ігрової діяльності як засобу його формування. Проаналізовано стан дослідженої проблеми у практиці роботи початкових шкіл Миколаївщини. Теоретично обгрунтовано, експериментально перевірено педагогічні умови та модель формування світорозуміння в дітей шестирічного віку засобами ігрової діяльності.

Розглянуто систему методичних прийомів, реалізовану в експериментальному класі на матеріалах уроків української мови, художньої праці й ознайомлення з навколишнім світом з метою формування навчальної дії контролю у першокласників. Визначено найбільш продуктивною формою роботи для навчання учнів взаємоконтролю - парну роботу. Зроблено висновок щодо критеріїв сформованості навчальної дії контролю, головними з яких є вміння молодших школярів спланувати діяльність перед тим, як її здійснювати, вміння діяти за інструкцією, переходити від роботи з натуральним об'єктом до роботи з його знаково-символічним зображенням. Акцентовано увагу на необхідності проведення подальших експериментальних досліджень на матеріалах уроків іноземної мови, фізичної культури.

Рассмотрена система методических приемов, реализованная в экспериментальном классе на материалах уроков украинского языка, художественного труда и ознакомления с окружающим миром с целью формирования обучающего действия контроля у первоклассников. Определено, что работа в паре является наиболее продуктивной формой работы для обучения учеников взаимоконтролю. Сделан вывод относительно критериев сформированности обучающего действия контроля, главными среди которых являются умение младших школьников спланировать деятельность перед тем, как ее осуществить, умение действовать по инструкции, переходить от работы с натуральным объектом к работе с его знаково-символическим изображением. Акцентировано внимание на необходимости проведения дальнейших экспериментальных исследований на материалах уроков иностранного языка, физической культуры и др.

Розглянуто структуру кваліфікаційних комплексних вмінь проектування уроку (ПУ), теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель поетапного формування у студентів комплексних вмінь ПУ на основі матричного-модульного підходу, теоретично обгрунтовано й апробовано у практиці навчання студентів матрично-модульну технологію ПУ. Розроблено та практично апробовано загальний алгоритм ПУ, систему знань-правил з ПУ та систему завдань з ПУ на засадах матрично-модульного підходу для студентів спеціальності "Початкове навчання". Запропоновано та практично перевірено зміст консультативних тренінгів для студентів IV курсу, основна мета яких інтеграція дидактичних і методичних знань і вмінь з ПУ у комплекс (систему).

Запропоновано розробку уроку з природознавства для вчителів початкових класів із залученням можливостей інтерактивних технологій. Подано план змісту уроку та хід роботи на уроці. З'ясовано, що такий урок допоможе учителю зробити процес навчання цікавим і доступним для дітей.

На основі аналізу змісту програм, підручників, вивчення кращого педагогічного, а також авторського досвіду визначено потенційні можливості використання на уроках краєзнавчого матеріалу з дотриманням основних дидактичних вимог. Визначено критерії сформованості загальнонавчальних умінь і навичок, якими є: обсяг, глибина, достовірність краєзнавчого матеріалу; рівень оволодіння школярами окремими логічними операціями тощо. Відзначено методи та прийоми, що сприяють вивченню навчальних предметів і забезпеченню тісного зв'язку шкільного навчання з життям, кращому розумінню явищ природи, вихованню любові до рідного міста, бажання працювати для його розвитку. Виокремлено наступні методи та прийоми: використання наочності, екскурсії, розповідь, бесіда, спостереження, читання краєзнавчо-пізнавальних статей, перегляд аналогічних телефільмів. Рекомендовано продовжувати дослідження наступних аспектів даної проблеми: дослідження феномену духовності школярів засобами шкільного краєзнавства, насичення навчально-виховного процесу краєзнавчим мватеріалом як основи психічного розвитку молодших школярів.

Обгрунтовано актуальність проблем конкретизації та технології визначення виховних цілей уроку за умов гуманістичної освіти. На основі аналізу наукової літератури розкрито сучасні підходи до формулювання виховної мети уроку в початковій школі. Наголошено, що планування цілей уроку повинно передбачати лише виховні цілі розвивального характеру, досягнення яких забезпечується визначенням, постановкою та розв'язанням освітніх завдань.

Обоснована актуальность проблем конкретизации и технологии определения воспитательных целей урока в условиях гуманистического образования. На основе анализа научной литературы раскрыты современные подходы к формулированию воспитательной цели урока в начальной школе. Подчеркнуто, что планирование целей урока должно предполагать только воспитательные цели развивающего характера, достижение которых обеспечивается определением, постановкой и решением образовательных задач.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.260.11 + Ш141.14-911.33

Рубрики:

Урок в початкових класах середньої школи в галузі шкільної педагогіки

Українська мова

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в закладах вищої освіти. Застосовано наступні методи: аналіз наукової, педагогічної, психологічної та методичної літератури, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, моделювання, анкетування, тестування, спостереження за навчальною діяльністю студентів, педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено модель професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіативності початкової освіти, яка складається з теоретичного, практично-професійного, результативно-оцінного блоків, реалізується завдяки створенню педагогічних умов (організація суб’єкт-суб'єктної взаємодії учасників освітнього процесу; орієнтація викладача на впровадження технології контекстного навчання; активізація рефлексивної позиції майбутніх учителів початкової школи); спрямована на формування у студентів проєктувально-моделювальної компетентності та передбачає впровадження відповідного ресурсного забезпечення (зміст, форми, методи навчання). Визначено сутність поняття “професійна підготовка майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіативності початкової освіти”. Уточнено зміст поняття “проєктувально-моделювальна компетентність майбутніх учителів початкової школи”. Удосконалено зміст (дидактичний, методичний і технологічний складники) професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіативності початкової освіти. Подальшого розвитку набули ідеї впровадження аксіологічного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного та креативного підходів у професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи. Розккрито особливості формування у студентів проєктувально-моделювальної компетентності.

Досліджено проблему розвитку художньо-творчої синестезійності молодших школярів на інтегрованих уроках музичного мистецтва у закладах середньої освіти. З’ясовано теоретичні основи розвитку художньо-творчої синестезійності в теорії та методиці музичного навчання. Розроблено і теоретично обґрунтовано методику розвитку художньо-творчої синестезійності молодших школярів на інтегрованих уроках музичного мистецтва. Схарактеризовано педагогічні умови розвитку художньо-творчої синестезійності молодших школярів на інтегрованих уроках музичного мистецтва. Визначено критерії, показники та рівні розвитку художньо-творчої синестезійності молодших школярів на інтегрованих уроках музичного мистецтва. Експериментально перевірено ефективність методики розвитку художньо-творчої синестезійності молодших школярів на інтегрованих уроках музичного мистецтва.