Розглядаються концептуальні ідеї взаємодії, найсуттєвіших компонентів, важливих для розробки педагогічної програми керівництва процесом формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків. Вивчаються методи, які найбільш адекватно відображають предмет дослідження і сприяють виявленню: цілеспрямованості, інтенсивності та змісту взаємодії; результативності спільної діяльності.

Досліджено національні компоненти духовної особистості. Удосконалено зміст навчально-виховних програм на засадах наступності з проблем народознавства, естетичного, фізичного, екологічного та трудового виховання дошкільників і молодших школярів. Проаналізовано особливості мовленнєвого розвитку дітей у період переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку.

Розглянуто актуальні питання теорії і практики забезпечення наступності навчання в навчально-виховному комплексі "ліцей - ВНЗ" як педагогічну систему. Проаналізовано організацію навчального процесу, описано модель випускника педагогічного ліцею як майбутнього вчителя трудового навчання. Визначено шляхи підвищення ефективності наступності навчання в навчально-виховному комплексі "ліцей - ВНЗ".

Рассмотрены актуальные вопросы теории и практики обеспечения преемственности обучения в учебно-воспитательном комплексе "лицей - ВУЗ" как педагогическая система. Проанализирована организация учебного процесса, описана модель выпускника педагогического лицея как будущего учителя трудового обучения. Определены пути повышения эффективности преемственности обучения в учебно-воспитательном комплексе "лицей - ВУЗ".

На базі теоретичного аналізу педагогічних досліджень розкрито сутність і технології особистісно-орієнтованої підготовки студентів до роботи з сім'єю учня.

Розкрито сучасні проблеми сімейного виховання, виявлено фактори, що негативно впливають на рівень педагогічної культури батьків. Визначено шляхи та засоби формування педагогічної культури батьків, гармонізації стосунків учителя із батьками.

Раскрыты современные проблемы семейного воспитания, выявлены факторы, которые отрицательно влияют на уровень педагогической культуры родителей. Определены пути и средства формирования педагогической культуры родителей, гармонизации отношений учителя с родителями.

Розглянуто актуальні питання наступності в організації та змісті дошкільної і початкової освіти за умов переходу загальної середньої освіти на нову структуру. Викладено психологічні основи навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Проаналізовано труднощі першокласників у період адаптації до шкільного навчання. Описано особливості формування мислиннєвої операції порівняння в дошкільників у зв'язку з підготовкою їх до школи, особливості зовнішньої та внутрішньої мотивації навчання дітей у разі зміни соціальної ситуації розвитку. Розкрито психологічні аспекти формування здорового способу життя школярів молодших класів. Особливу увагу приділено ролі валеологічної освіти у формуванні здорового способу життя. Розглянуто вплив легкоатлетичних вправ на здоров'я й фізичний розвиток дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Висвітлено дидактичні та управлінські аспекти наступності та перспективності між дитячими садками і початковою школою.

Рассмотрены актуальные вопросы преемственности в организации и содержании дошкольного и начального образования в условиях перехода общего среднего образования на новую структуру. Изложены психологические основы обучения детей дошкольного и младшего школьного возраста. Проанализированы трудности первоклассников в период адаптации к школьному обучению. Описаны особенности формирования мыслительной операции сравнения в дошкольников в связи с подготовкой их к школе, особенности внешней и внутренней мотивации учения детей при изменении социальной ситуации развития. Раскрыты психологические аспекты формирования здорового образа жизни школьников младших классов. Особое внимание уделено роли валеологического образования в формировании здарового образа жизни. Рассмотрено влияние легкоатлетических упражнений на здоровье и физическое развитие детей дошкольного и младшего школьного возраста. Освещены дидактические аспекты преемственности и перспективности между детскими садиками и начальной школой.

Висвітлено проблему наступності між дошкільною та початковою школою на основі категоріального аналізу, системного підходу та основних положень інтервальної діалектики. Розглянуто питання вивчення наступності як педагогічного явища, розкрито функції та засоби наступності. Наведено пропозиції варіантів технологій організації навчання та проектування, педагогічного моделювання процесу переходу від дошкільної освітньої ланки до початкової.

Освещена проблема преемственности между дошкольной и начальной школой на основе категориального анализа, системного подхода и основных положений интервальной диалектики. Рассмотрены вопросы изучения преемственности как педагогического явления, раскрыты функции и средства преемственности. Предложены варианты технологий организации обучения и проектирования, педагогического моделирования процесса перехода от дошкольного образовательного звена до начального.

Висвітлено принципи та зміст роботи школи з батьками, описано методики вивчення сім'ї школяра, планування та організації спільної виховної роботи вчителя з батьками, підготовки та проведення батьківських зборів. Викладено головні теоретичні положення педагогічної культури сучасної сім'ї та педагогічної освіти батьків. Розглянуто методи і прийоми спілкування вчителя з батьками.

Освещены принципы и содержание работы школы с родителями, описаны методики изучения семьи школьника, планирования и организации общей воспитательной работы учителя с родителями, подготовки и проведения родительских собраний. Изложены главные теоретические положения педагогической культуры современной семьи и педагогического образования родителей. Рассмотрены методы и приемы общения учителя с родителями.

Розкрито сутність відкритої соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованих на формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Запропоновано концептуальну модель їх взаємодії на регіональному рівні. Розкрито сучасні теоретико-методологічні підходи до формування здорового способу життя школярів. Визначено соціально-педагогічні умови виховання здорового покоління нації.

Раскрыта сущность открытой социально-педагогической системы взаимодействия социальных институтов общества, направленных на формирование здорового образа жизни учащихся общеобразовательных школ. Предложена концептуальная модель их взаимодействия на региональном уровне. Раскрыты современные теоретико-методологические подходы к формированию здорового образа жизни школьников. Определены социально-педагогические условия воспитания здорового поколения нации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.421 + Ч421.5

Рубрики:

Учитель (викладач) в галузі шкільної педагогіки

Учбовий заклад, сім'я, громадськість в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми спільної роботи дошкільних навчально-виховних закладів і початкової школи щодо забезпечення неперервності дошкільної та початкової освіти. Розглянуто компоненти загальної (психологічної) готовності дітей до шкільного навчання, особливості соціально-психологічної адаптації дітей віком 6 років до школи.

Освещены проблемы совместной работы дошкольных учебно-воспитательных учреждений и начальной школы по обеспечению непрерывности дошкольного и начального образования. Рассмотрены компоненты общей (психологической) готовности детей к школьному обучению, особенности социально-психологической адаптации детей шестилетнего возраста к школе.

Розкрито зміст і подано характеристику основних форм педагогічної просвіти, що виправдали себе у другій половині ХХ ст. Існували основні та додаткові форми просвітницької роботи школи з батьками. Зусилля шкіл більше зосереджувалися на проведенні основних форм роботи: читанні лекцій, бесід, наданні консультацій, проведенні батьківських зборів.

Раскрыто содержание ведущих форм работы с родителями во второй половине ХХ ст. Существовали основные и дополнительные формы просветительской работы школы с родителями. Усилия школ больше сосредотачивались на проведении первых форм работы: чтении лекций, бесед, предоставлении консультаций, проведении родительского собрания. Дополнительные формы дополняли их.

The central aim of this article is to present an analysis of basic forms of pedagogical education which were applied by school in 2nd half of XX century. There were basic and additional forms of educational work of school with parents. Gains of schools were more focused to carrying out of the first forms of work: lecturing, lectures, an allotment of consultations, carrying out of parent collection. Additional forms supplemented them.

Викладено концептуальні підходи до виховання за сучасних умов. Проаналізовано особливості міжсекторального партнерства у розбудові єдиного виховного простору в загальноосвітніх навчальних закладах. Розглянуто питання про створення продуктивного виховного простору для становлення розвиненої життєвої компетентності особистості. Висвітлено волонтерську діяльність учнів і студентів, описано модель співробітництва органів державної влади та громадських об'єднань молоді.

Изложены концептуальные подходы к воспитанию в современных условиях. Проанализированы особенности межсекторального партнерства в развитии единого воспитательного пространства в общеобразовательных учебных заведениях. Рассмотрен вопрос о создании продуктивного воспитательного пространства для становления развитой жизненной компетентности личности. Освещена волонтерская деятельность учеников и студентов, описана модель сотрудничества органов государственной власти и общественных объединений молодежи.

Школа і родина повинні у тісному зв'язку здійснювати виховання майбутнього покоління. Робота школи з батьками проводиться у двох напрямках, одним з яких є залучення батьків до виховної роботи. Розкрито зміст та охарактеризовані основні форми реалізації цього напрямку. Залучення батьків до виховної роботи є важливим напрямком роботи школи. Він згуртовує батьків у єдиний колектив, поширює позитивний досвід навчання, сприяє розширенню педагогічних навичок і здібностей батьків.

Семья и школа должны вместе осуществлять воспитание подрастающего поколения. Работа школы с родителями сегодня проводится в двух направлениях, одним из которых есть привлечение родителей к воспитательной работе с детьми. Раскрыто содержание и характеризуются основные формы реализации этого направления. Привлечение родителей к воспитательной работе сегодня является важным направлением работы школы, поскольку сплачивает родителей в единый коллектив, распространяет положительный опыт обучения, оказывает содействие расширению педагогических навыков и способностей родителей.

The family and school should carry out education of rising generation together. Work of school with parents today is spent in two directions, one of which is involving of parents to educational work with children. In the article the contents reveals and the basic forms of realization of this direction are characterized. Engaging of parents to educational work today is the important direction of work of school. It joints parents in uniform collective, spreads positive experience of learning, assists dilating of pedagogical skills and abilities of parents.

Дисертацію присвячено питанням формування української національної культури учнівської молоді. Запропоновано концептуальну модель взаємодії сім'ї і школи, пріоритетною метою якої є прилучення до української національної культури старшокласників, насамперед, у специфічних умовах Південного регіону України. Встановлено, що ефективність названої взаємодії залежить насамперед від того, якою мірою всі учасники виховного процесу є творчими співавторами в кожній формі діяльності.

Досліджено актуальну проблему виховання відповідальності в дітей віком шести років у взаємодії сім'ї та школи. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних дослідників розкрито суть відповідальності стосовно даних дітей. Виявлено їх психофізіологічні особливості як передумови виховання в них відповідальності. Визначено структурні компоненти вихованості у шестирічних учнів відповідальності (когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісний), критерії та показники їх оцінювання. Охарактеризовано педагогічні умови виховання у шестирічних учнів відповідальності у взаємодії сім'ї та школи, проведено їх апробацію у межах розробленої організаційно-функціональної моделі.

Уточнено педагогічну сутність культури поведінки, яка є одночасно результатом і показником відповідності дій та вчинків людини соціальним нормам поведінки, встановлено особливості її формування у старших дошкільників та першокласників шестирічного віку. Виявлено компоненти культури поведінки дітей 6 - 7-го років життя: когнітивний, емоційний, мотиваційно-ціннісний, практичний, які у виховному процесі є взаємопов'язаними та взаємозалежними. Обгрунтовано педагогічні умови, що сприяють оптимізації процесу виховання культури поведінки дітей 6 - 7-го років життя.

Розроблено структурну модель допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у сільській ЗОШ і професійному ліцеї сільськогосподарського профілю та представлено основні результати її експериментальної перевірки. Викладено методику реалізації допрофесійного аграрно-технологічного навчання з урахуванням можливостей професійно-технічної освіти та критерії ефективності її застосування. Запропоновано методичні підходи до профорієнтаційної роботи у процесі допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у ЗОШ. Запропоновано організаційно-педагогічні умови, шляхи вдосконалення змісту, форм і методів допрофесійного навчання старшокласників у системі "сільська загальноосвітня школа - професійний ліцей сільськогосподарського профілю".

Проведено ретроспективний аналіз здійснення наступності у навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. З'ясовано, що дана проблема є однією з недостатньо висвітлених складових педагогічної науки, характеризується неоднозначністю трактування основних понять і співіснуванням найрізноманітніших поглядів щодо її вирішення. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови забезпечення наступності у навчанні дошкільників і молодших школярів: здійснення навчання та виховання у контексті особистісно орієнтованої парадигми, дотримання варіативності у підготовці дітей до навчання у школі, посилення взаємодії дошкільних закладів і початкової школи. Розроблено комплексну програму забезпечення наступності у роботі перших двох ланок освіти.

Досліджено проблему творчого розвитку дитини за умов навчально-виховного комплексу: дошкільний навчальний заклад - початкова школа. Розроблено й обгрунтовано модель даного розвитку, яка визначає мету, принципи, зміст, форми та методи діяльності педагогічного колективу з творчого розвитку особистості дитини, забезпечує єдність навчальної та позанавчальної роботи; наступність у творчому розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Виявлено й обгрунтовано організаційно-педагогічні умови й уточнено критерії його ефективності. Розроблено концепцію, статут і програму творчого розвитку дітей за умов навчально-виховного комплексу: дошкільний навчальний заклад - початкова школа.