Висвітлено методичні аспекти корекційно-педагогічної роботи з глухими дітьми. Розкрито зміст програми педагогічної практики з глухими дітьми в загальноосвітніх школах. Подано методичні рекомендації з виконання завдань практики, вимоги до оформлення документів планування і звітності.

Розглянуто особливості становлення та розвитку жестової мови як феномену у контексті соціокультурного підходу. Визначено теоретико-методологічні та методичні засади її функціонування. Розкрито шляхи подальшого вивчення мови жестів як навчальної дисципліни, засобу комунікації та навчання. Висвітлено ідеї соціокультурного розуміння глухоти, сутність української жестової мови та її мовознавчі особливості. Наведено модель формування жестомовної комунікативної компетенції.

Рассмотрены особенности становления и развития языка жестов как феномена в контексте социокультурного подхода. Определены теоретико-методологические и методические основы его функционирования. Раскрыты пути дальнейшего изучения языка жестов как учебной дисциплины, средства коммуникации и обучения. Освещены идеи социокультурного понимания глухоты, сущность украинского языка жестов и его языковедческие особенности. Дана модель формирования коммукативной компетенции языка жестов.

Висвітлено нову структуру програми з математики в початкових класах спеціальної загальноосвітньої школи для дітей зі зниженим слухом. Розкрито зміст навчального матеріалу зазначеної програми за наступними розділами: "Зміст навчального матеріалу", "Навчальні досягнення учнів" та "Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати". Головну увагу приділено методиці корекційно-розвивальної роботи із учнями зі зниженим слухом, що забезпечує запобігання і подолання порушень психофізичного розвитку дитини.

Висвітлено програму курсу "Образотворче мистецтво" для дітей зі складними вадами розвитку (глухих та зі зниженим слухом з розумовою відсталістю). Обговорено мету програми - виховання художньої культури учнів та активізацію їх творчої діяльності на основі досягнення освітньої та корекційно-розвивальної цілей.

Вміщено пояснювальну записку, яка розкриває особливості програми з математики для І - ІV класів допоміжних шкіл. Охарактеризовано предметні лінії програми: властивості та відношення предметів; числа та дії над ними; величини та одиниці вимірювання величин; геометричні фігури та їх властивості. Запропоновано програму для І класу (на 136 годин).

Запропоновано програму з математики на 136 годин для допоміжних класів шкіл для дітей з порушеннями слуху - ІІ-й клас.

Висвітлено особливості впровадження жестової мови як засобу навчання поруч зі словесною мовою для якісного засвоєння знань учнями з порушенням слуху у процесі опанування загальноосвітніх предметів. Відзначено, що білінгвальне навчання передбачає рівний статус національних словесної та жестової мов в освітньому процесі. Наведені окремі моменти викладання мови у спеціальній загальноосвітній школі для дітей з порушеннями слуху.

Освещены особенности внедрения жестовой речи как средства обучения наряду со словесной речью для качественного усвоения знаний учащимися с нарушением слуха в процессе овладения общеобразовательными предметами. Отмечено, что билингвальное обучение предусматривает равный статус национальных словесной речи и жестового языка в образовательном процессе. Приведены отдельные моменты преподавания языка в специальной общеобразовательной школе для детей с нарушениями слуха.

Нighlight features the introduction of sign language as medium of instruction in addition to verbal speech for high-quality learning deaf students in mastering the general education subjects. It is noted that bilingual education provides for equal status of the national verbal speech and the national sign language in education. We present some points of language teaching in a special secondary school for children with hearing impairments.

Висвітлено особливості організації навчання дітей з порушеннями слуху в масовому загальноосвітньому закладі. Розглянуто вади мовлення дітей з порушенням слуху, які мають свою своєрідність. Визначено найбільш типові граматичні помилки з української мови у дітей з порушенням слуху. Досліджено процес виконання вправ на уроках мови у дітей із втратою слуху. Викладено переваги навчання в масовій школі та в спеціальному інтернатному закладі дітей з вадами слуху. Зроблено висновок про роль педагога та батьків у цьому процесі, від яких вимагається не лише терпіння та любов до дитини, а й відповідні спеціальні знання.

Освещены особенности организации обучения детей с нарушениями слуха в массовом общеобразовательном учреждении. Рассмотрены недостатки речи детей с нарушением слуха. Определены наиболее типичные грамматические ошибки по украинскому языку у детей с нарушением слуха. Исследован процесс выполнения упражнений на уроках языка у детей с потерей слуха. Изложены преимущества обучения в массовой школе и в специальном интернатном учреждении детей с недостатками слуха. Сделан вывод о роли педагога и родителей в этом процессе, от которых требуется не только терпение и любовь к ребенку, но и соответствующие специальные знания.

Features of training with hearing impairment in a mass educational institutions. The shortcomings of speech hearing-impaired children who have their identity. Identified the most common grammatical errors in the Ukrainian language in children with hearing impairment. The process of performing the exercises on language lessons for children with hearing loss. Presents the advantages of studying in ordinary school and a special boarding school for children with impaired hearing. The conclusion about therole of the teacher and parents in this process, which are required not only patience and love for the child, but also relevant expertise.

Розглянуто існуючі підходи до організації спеціального супроводу дітей з порушенням слуху в закладах загального типу. Проаналізовано різні погляди на вирішення таких питань, як відбір дітей до закладів різного типу, час перебування дитини з порушенням слуху в колективі дітей з нормальним слухом. Визначено обов'язкові умови комфортного перебування дитини з порушенням слуху у такому колективі. Зазначено, що час, коли виявлено порушення слуху та розпочато роботу з медико-психолого-педагогічної корекції, є одним з важливих чинників, які впливають на розвиток дитини, як загальний так і мовленнєвий. Висвітлено сумісне навчання дітей з порушенням слуху і дітей з нормальним слухом у деяких країнах світу. Досліджено перспективи розвитку системи навчання дітей з порушенням слуху. Обгрунтовано напрями розвитку системи освіти для дітей з порушенням слуху в Україні.

Рассмотрены существующие подходы к организации специального сопровождения детей с нарушением слуха в учреждениях общего типа. Проанализированы различные взгляды на решение таких вопросов, как отбор детей в учреждения различного типа, время пребывания ребенка с нарушением слуха в коллективе слышащих детей. Определены обязательные условия комфортного пребывания ребенка с нарушением слуха в таком коллективе. Указано, что время, когда нарушение слуха и работа по медико-психолого-педагогической коррекции, является одним из важных факторов, влияющих на развитие ребенка, как общее, так и речевое. Освещено совместное обучение детей с нарушением слуха и детей с нормальным слухом в некоторых странах мира. Исследованы перспективы развития системы обучения детей с нарушением слуха. Обоснованы направления развития системы образования для детей с нарушением слуха в Украине.

The existing approaches to the special support of children with hearing disabilities in institutions of general type. Analyzed different views on issues such as selection of children in institutions of various types, while the child with hearing impairment in a group of hearing children. Identified mandatory conditions the amenities of the child with hearing impairment in a group of hearing. Indicated that, when a hearing loss and began work on medical-psychological-pedagogical correction, is one of the most important factors influencing child development, both general and speech. Lit up a joint education of children with hearing impairments and children with hearing preservation in some countries. Investigated the prospects of development of teaching children with hearing impairment. The trends of development of education for hearing-impaired children in Ukraine.

На основі аналізу досвіду інклюзії у Великобританії, Португалії та США виділено наступні умови успішного впровадження інклюзивної освіти в Україні: підтримка первинної мотивації до побудови інклюзивної спільноти; сприймання відмінностей між персоналом школи й учнями, співпраця співробітників шкіл і учнів, участь кожного у розвитку й упровадженні інклюзії, розуміння інклюзії як соціальної та політичної програми дій. Названо причини неуспішної інклюзії, серед яких – відсутність зв’язку між інклюзивними і спеціальними освітніми закладами. Проаналізовано різні погляди на методи розв’язання проблем інклюзивної освіти: есенціалісти - у дітей не сформовані соціальні компетенції; релятивісти - умови взаємодії не відповідають завданням комплексного підходу. Зроблено аспектний аналіз статистичних даних кількості дітей з особливими потребами в корекційних та інклюзивних школах.

Проанализирован опыт внедрения инклюзии в Великобритании, Португалии и США, выделены условия успешного внедрения инклюзивного образования: поддержка первичной мотивации к построению инклюзивного сообщества, участие каждого в развитии и внедрении инклюзии, понимание инклюзии как социальной и политической программы действий. Названы причины неуспешной инклюзии, среди которых – отсутствие связи между инклюзивными и специальными образовательными учреждениями. Представлены различные подходы к решению проблем инклюзивного образования: эссенциалистский - у детей не сформированы социальные компетенции, релятивистский - условия взаимодействия не отвечают задачам комплексного подхода. Сделан сравнительный анализ статистических данных о количестве детей с особыми потребностями в коррекционных и инклюзивных школах.

The paper explores a number of papers on the problems of inclusive education in the context of social, economic, and political trends in foreign countries (Australia, Denmark, the USA and others). The author selected for the successful implementation of inclusive education in Britain, Portugal and the United States. Among the reasons for unsuccessful inclusion among the first called lack of communication between the inclusive and special education institutions.

Розглянуто проблему здобуття учнями з особливими потребами якісної загальної та професійної освіти через запровадження освітньо-соціальної інклюзії, що дозволить подолати відчуження дітей з особливостями психофізичного розвитку і сприятиме формуванню життєздатності особистості. Висвітлено діяльність Центру професійно-технічної освіти № 2 м. Харкова щодо інклюзивного навчання учнів із порушеннями слуху, яка реалізовується протягом 2005 - 2015 рр. у межах комплексно-цільового проекту "Соціально-психологічна адаптація учнів з особливими потребами (порушеннями слуху) в умовах професійно-технічної освіти". Розкрито правову основу запровадження проекту. Окреслено його основні завдання, а саме: розв'язання проблеми соціально-психологічної адаптації учнів з особливими потребами та здійснення якісної професійної підготовки кваліфікованих робітників з урахуванням сучасних вимог ринку праці регіону. Виокремлено очікувані результати виконання плану реалізації проекту. Висвітлено основні здобутки комплексно-цільового проекту за період 2005 - 2013 рр., серед яких - створення моделі психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими потребами, відкриття регіонального навчально-практичного будівельного центру (РНПБЦ) за технологіями фірми КНАУФ, розроблення електронного підручника "Монтажник гіпсокартонних конструкцій", завдяки інтерактивним мультимедійним компонентам якого стало можливим досягнення високих результатів навчання саме учнів з порушеннями слуху.

Рассмотрена проблема получения учащимися с особыми потребностями качественного общего и профессионального образования через внедрение образовательно-социальной инклюзии, что позволит преодолеть отчуждение детей с особенностями психофизического развития и способствовать формированию жизнеспособности личности. Отражена деятельность Центра профессионально-технического образования № 2 г. Харьков по инклюзивному обучению учащихся с нарушениями слуха, которая реализуется в течение 2005 - 2015 гг. в рамках комплексно-целевого проекта "Социально-психологическая адаптация учащихся с особыми потребностями (нарушениями слуха) в условиях профессионально технического образования". Раскрыта правовая основа внедрения проекта. Очерчены его основные задачи, а именно: решение проблемы социально-психологической адаптации учащихся с особыми потребностями и осуществление качественной профессиональной подготовки квалифицированных рабочих с учетом современных требований рынка труда региона. Выделены ожидаемые результаты выполнения плана реализации проекта. Освещено основные достижения комплексно-целевого проекта за период 2005-2013 гг., среди которых - создание модели психолого-педагогического сопровождения учащихся с особыми потребностями, открытие регионального учебно-практического строительного центра (РУПСЦ) по технологиям фирмы КНАУФ, разработка электронного учебника "Монтажник гипсокартонных конструкций", благодаря интерактивным мультимедийным компонентам которого стало возможным достижение высоких результатов обучения именно учащихся с нарушениями слуха.

The article deals with the problem concerning general and vocational education of pupils with special needs; the author mentions that such pupils should be educated through the implementation of educational and social inclusion that will help to overcome the alienation of children with special needs and stimulate their individual development. The activity of Vocational Education Centre № 2 in Kharkiv concerning inclusive education of pupils with hearing impairment is described; it is mentioned this activity was started in 2005 within a complex special-purpose project called "Psychosocial adaptation of pupils with special needs (the problem of hearing impairment) while vocational training" and will be finished in 2015. The legal basis for the implementation of the project is presented. The author outlines the following tasks of it: solving problems concerning social and psychological adaptation of pupils with special needs; quality vocational training of skilled workers taking into consideration regional labor market requirements. The author determines the expected results of the project realization plan. The main achievements of complex special-purpose project got during 2005 - 2013 are described; among them are presenting a model of psychological and pedagogical support of pupils with special needs; opening of Regional Training and Practical Building Center (RTPBC) using technologies produced by the German building materials KNAUF company; arrangement of e-textbook “Plasterboard constructions erector” with interactive multimedia components which influenced academic achievements of pupils with hearing impairment.

На основі аналізу досвіду вчителів-практиків з Росії й України зроблено спробу проаналізувати сучасний стан упровадження дистанційної освіти в спеціальній школі (для осіб з вадами слуху). Запропоновано розробку проекту до підключення шкіл для дітей з вадами слуху до ресурсних центрів дистанційної освіти. Підсумовано, що для реалізації можливостей ІКТ у процесі навчання потрібно розглядати їх як елемент цілісної структури навчальної діяльності, який не може входити в протиріччя із загальноосвітньою середньою спеціальною школою. Розглянуто проблему підвищення професійної кваліфікації педагогів в аспекті організації дистанційного навчання.

На основе анализа опыта учителей-практиков из России и Украины сделана попытка проанализировать современное состояние внедрения дистанционного образования в специальной школе (для лиц с нарушениями слуха). Предложено разработать проект по подключению школ для детей с недостатками слуха к ресурсным центрам дистанционного образования. Подытожено, что для реализации возможностей ИКТ в процессе обучения их нужно рассматривать как элемент целостной структуры учебной деятельности и не противопоставлять с общеобразовательной средней специальной школой. Рассмотрена проблема повышения профессиональной квалификации педагогов в аспекте организации дистанционного обучения.

On the basis of the experience gained from practicing teachers from Russia and Ukraine made an attempt to analyze the current status of distance education in a special school (for persons with hearing impairments). It is proposed to develop a project concerning connection schools for children with hearing impairments to resource centers of distance education. One of the conclusions of our study is that the implementation of the ICT opportunities in the learning process must be considered as part of an integrated structure of learning activities that can not enter in conflict with the usual traditional learning. The problem of teachers’ professional development during of distance education organizational process is considered.

Висвітлено особливості впровадження технології спільного викладання у навчальний процес учнів із порушеннями слуху. Розкрито мету, зміст та особливості реалізації спільної педагогічної діяльності педагогів в єдиному навчальному просторі. Виокремлено проблеми, вирішення яких передбачає упровадження означеної технології, зокрема налагодження міжособистісної взаємодії фахівців у процесі навчання та планування (організація, стимулювання, контроль, регулювання діяльності й аналіз її результатів, розподіл ролей між викладачами тощо). Наголошено, що спільне планування є підгрунтям для інтеграції підходів спеціальної і загальної освіти, умовою, щоб пов’язати між собою індивідуалізацію і диференціацію, зокрема щодо стимулювання, контролю, регулювання діяльності й оцінювання її ефективності. Окреслено передумови впровадження спільного викладання в діяльність певного закладу освіти. На основі аналізу зарубіжного практичного досвіду застосування технології спільного викладання виділено та охарактеризовано найбільш поширені моделі співвикладання, а саме: субординативне, поліпросторово-змістоцентроване, паралельне, альтернативне та командне. Констатовано, що упровадження цієї технології у вітчизняну систему освіти грунтується на достатньому нормативно-правовому забезпеченні, однак потребує належної фахової підготовки педагогів до спільної діяльності в межах одного просторово-часового континууму.

Освещены особенности внедрения технологии общего преподавания в учебный процесс учащихся с нарушениями слуха. Раскрыты цели, содержание и особенности реализации совместной педагогической деятельности педагогов в едином учебном пространстве. Выделены проблемы, решение которых предусматривает внедрение указанной технологии, в частности налаживание межличностного взаимодействия специалистов в процессе обучения и планирования (организация, стимулирование, контроль, регулирование деятельности и анализ ее результатов, распределение ролей между преподавателями и т.д.). Отмечено, что совместное планирование является основой для интеграции подходов специального и общего образования, условием, чтобы связать между собой индивидуализацию и дифференциацию, в частности по стимулированию, контролю, регулированию деятельности и оцениванию ее эффективности. Определены предпосылки внедрения общего преподавания в деятельность определенного учебного заведения. На основе анализа зарубежного практического опыта применения технологии совместного преподавания выделены и охарактеризованы наиболее распространенные его модели, а именно: субординативное, полипространственно-содержательноцентровое, параллельное, альтернативное и командное. Констатировано, что внедрение этой технологии в отечественную систему образования основывается на достаточном нормативно-правовом обеспечении, однако требует надлежащей профессиональной подготовки педагогов к совместной деятельности в рамках одного пространственно-временного континуума.

The article represents of the research results about co-teaching technology implementation to the Ukrainian educational system for children with special needs, especially for the deaf and hard-of-hearing. It is opens of the co teaching as a special support technology for learning process of deaf and hard-of-hearing students. It is analyses of the normative basis for the implementation of this educational technology in Ukraine. It describes of the ways for teachers preparing for the realization of co-teaching technology at modern circumstances. Based on the theoretic-and-practical analysis the author proposes five models of the co-teaching, such as subordinational, polyspatially-and-contentcentered, parallel, alternative, team co-teaching. At this article every of the file co-teaching models describes as a practice techniques with step-by-step recommendations for co-teachers to organization of the learning process of the deaf and hard-of-hearing students. The author’s main attention goes to the co-teaching technology use in bilingual settings of deaf and hard-of-hearing children education. Also, it is notify of the main problems and its solving of the co-teaching strategies implementation and realization.

Наведено результати експериментального вивчення стану взаємин між молодшими школярами зі зниженим слухом, їхніми однолітками й педагогами за умов інклюзивного навчання. Виявлено, що молодші школярі зі зниженим слухом, які навчаються за інклюзивних умов, менш активні у взаєминах з оточуючими у навчальному середовищі. Значущими для таких учнів є взаємини з батьками й членами родини. Результати емпіричного дослідження засвідчили, що для молодших школярів зі зниженим слухом, які навчаються за інклюзивних умов, прикметним є низький рівень соціальної інтегрованості, позаяк вони мають високі показники соціальної ізольованості від навчального колективу та ширшого оточення. Високі показники соціальної самотності учнів зі зниженим слухом вказують на те, що процес соціальної інтеграції в навчальний колектив відбувається стихійно. Для забезпечення ефективності процесу соціальної інтеграції учнів зі зниженим слухом в умовах інклюзивного навчання доцільно розробити і впровадити комплекс педагогічних заходів, які спряли б набуттю ними успішного досвіду соціальної взаємодії з оточуючими.

Представлены результаты экспериментального изучения состояния отношений между младшими школьниками с пониженным слухом, их сверстниками и педагогами в условиях инклюзивного обучения. Выявлено, что младшие школьники с пониженным слухом, которые учатся в инклюзивных условиях, менее активны в отношениях с окружающими в учебной среде. Значимыми для таких учеников являются взаимоотношения с родителями и членами семьи. Результаты эмпирического исследования показали, что для младших школьников с пониженным слухом, которые учатся в инклюзивных условиях, примечателен низкий уровень социальной интегрированности, поскольку они имеют высокие показатели социальной изолированности от учебного коллектива и более широкого окружения. Высокие показатели социальной одиночества учащихся с пониженным слухом указывают на то, что процесс социальной интеграции в учебный коллектив происходит стихийно. Для обеспечения эффективности процесса социальной интеграции учащихся с пониженным слухом в условиях инклюзивного обучения целесообразно разработать и внедрить комплекс педагогических мер, которые способствовали бы приобретению ими успешного опыта социального взаимодействия с окружающими.

This article describes of the study result of the peculiarities social integration hard-of –hearing pupils of 2th, 3th and 4th grades in inclusive settings. Comparative analysis results hearing (n=165) and hard-of-hearing (n=26) pupils shows, that

Розглянуто проблему взаємодії педагогів і асистентів учителів у контексті забезпечення педагогічного супроводу молодших школярів зі зниженим слухом за інклюзивних умов. Окреслено основні проблеми, які постають перед педагогами під час педагогічного супроводу школярів зі зниженим слухом. Наведено три основні підходи до виявлення сутності поняття «супровід»: як методу, як процесу і як професійної діяльності фахівців у навчальному процесі. Висвітлено результати дослідження особливостей педагогічного супроводу молодших школярів зі зниженим слухом за умов інклюзивного навчання. Доведено, що професійна взаємодія педагогів і рівень фаховості є ключовими умовами успішного супроводу молодших школярів зі зниженим слухом. Визначено перспективи подальших досліджень, зокрема, щодо проблеми визначення та налагодження механізмів педагогічної взаємодії, у тому числі спеціальних й загальноосвітніх педагогів під час педагогічного супроводу учнів зі зниженим слухом у закладах з інклюзивною формою навчання.

Рассмотрена проблема взаимодействия педагогов и ассистентов учителей в контексте обеспечения педагогического сопровождения слабослышащих младших школьников в инклюзивных условиях. Определены основные проблемы, возникающие перед педагогами в ходе педагогического сопровождения слабослышащих школьников. Приведены три основные подходы к выявлению сущности понятия «сопровождение»: как метода, как процесса и как профессиональной деятельности специалистов в учебном процессе. Представлены результаты исследования по выявлению особенностей педагогического сопровождения слабослышащих младших школьников в условиях инклюзивного обучения. Доказано, что профессиональное взаимодействие педагогов и уровень профессионализма являются ключевыми условиями успешного сопровождения слабослышащих младших школьников. Определены перспективы дальнейших исследований, в частности, относительно проблемы определения и налаживания механизмов педагогического взаимодействия, в том числе специальных и общеобразовательных педагогов в ходе педагогического сопровождения слабослышащих учащихся в учреждениях с инклюзивной формой обучения.

In the article the problem of interaction between teachers and teachers assistants is considered, as the basis of realization of the pedagogical support of hard-of –hearing junior schoolchildren in inclusive education settings. The success of pedagogical interaction and knowledge about the special development of hard-of-hearing students is presented as a basis for providing pedagogical support of students in the inclusive education settings. Discovered the problems that arise in front of teachers in the pedagogical support of hard-of-hearing junior schoolchildren. They are the lack of awareness of teachers about hearing and speech development of such students, the lack of students interaction with hearing peers and teachers. This indicates that teachers and teachers assistants need professional support of specialists from special education in the organization of the effective pedagogical support of hard-of-hearing students. Al the same time need to study the problems of definition and establishment of mechanisms for pedagogical interaction, including special and education teachers during pedagogical support of hard-of-hearing junior schoolchildren in inclusive education settings

Розглянуто рефлексію як механізм, що забезпечує ефективність функціональності інтелектуальної діяльності як показника інтелектуального розвитку підлітків. За результатами емпіричного дослідження встановлено специфіку розвитку і функціонування рефлексії у підлітків з порушеннями слуху. Виявлено низький рівень розвитку усвідомленої регуляції інтелектуальної діяльності у підлітків з порушеннями слуху. Встановлено недостатню сформованість таких параметрів розвитку рефлексії як регулятивна гнучкість та автономність, здатність до адекватного оцінювання результатів інтелектуальної діяльності, функція програмування. Констатовано взаємообумовленість розвитку рефлексії й таких показників інтелектуального розвитку підлітків як сформованість загальної обізнаності, понятійного й творчого мислення.

Рассмотрена рефлексия как механизм, обеспечивающий эффективность функциональности интеллектуальной деятельности как показателя интеллектуального развития подростков. По результатам эмпирического исследования определена специфика развития и функционирования рефлексии у подростков с нарушениями слуха. Установлен низкий уровень развития осознанной регуляции интеллектуальной деятельности у подростков с нарушениями слуха. Выявлена недостаточная сформированность таких параметров развития рефлексии как регулятивная гибкость и автономность, способность к адекватному оценивания результатов интеллектуальной деятельности, функция программирования. Констатирована взаимообусловленность развития рефлексии и таких показателей интеллектуального развития подростков как сформированность общей осведомленности, понятийного и творческого мышления.

The article characterizes the reflection as a mechanism that provides effectiveness of intellectual activity as an indicator of adolescents’ intellectual development. It describes the results of empirical research that defines the specifics of development and functioning of reflection in adolescents with hearing impairment. The results of the research reveal a low level of conscious regulation of intellectual activity in adolescents with hearing impairment. Its open a low level forming of such reflection parameters as a regulatory flexibility, regulatory self-sufficiency, ability for adequate evaluation of the results of intellectual activity and function of programming. Also, the results ascertain the significant role of social factors for reflection development. The research exposes the interdependence among reflection development and intellectual development of adolescences by such indicators as general awareness, conceptual and creative thinking formation.

Розглянуто проблему організації й реалізації ефективного інклюзивного навчання молодших учнів зі зниженим слухом у сучасній педагогічній науці. Окреслено зміст педагогічного супроводу таких школярів за інклюзивних умов. Виявлено особливості взаємодії між суб’єктами педагогічного супроводу (учителями, асистентами, молодшими школярами без порушень слуху, молодшими школярами зі зниженим слухом) як показника стану забезпечення педагогічного супроводу. Наголошено, що стан педагогічного супроводу молодших школярів зі зниженим слухом засвідчує нездатність традиційної педагогічної системи сповна залучити таких учнів до освітнього середовища за інклюзивних умов. Констатовано, що навчання за інклюзивних умов спонукає до нового погляду на роль педагога й асистента вчителя, а тому імплікує визначення наступних завдань: самоосвіта педагогів, розвиток власної практики, ставлення до всіх учнів класу як до „наших”, а не до окремих як „моїх”, спільне планування та організація процесу навчання, відкритість на шляху до перетворення традиційної методичної культури, розвиток інтерперсональних умінь, добір методів, способів, форм навчання відповідно до сучасної освітньої ідеології, в тому числі й інклюзивної форми навчання, й виявлення особливих освітніх потреб учнів.

Рассмотрена проблема организации и реализации эффективного инклюзивного обучения младших школьников с пониженным слухом в современной педагогической науке. Определено содержание педагогического сопровождения таких школьников в инклюзивных условиях. Выявлены особенности взаимодействия между субъектами педагогического сопровождения (учителями, ассистентами, младшими школьниками без нарушений слуха, младшими школьниками с пониженным слухом) как показатели состояния обеспечения педагогического сопровождения. Указано, что состояние педагогического сопровождения младших школьников с пониженным слухом свидетельствует о неспособности традиционной педагогической системы полностью привлечь таких учащихся к образовательной среде в инклюзивных условиях. Констатировано, что обучение в таких условиях побуждает к новому взгляду на роль педагога и ассистента учителя, и поэтому импликует определение следующих задач: самообразование педагогов, развитие собственной практики, отношение ко всем ученикам класса как к "нашим", а не к отдельным как "моим", совместное планирование и организация процесса обучения, открытость на пути к превращению традиционной методической культуры, развитие интерперсональных умений, подбор методов, способов, форм обучения в соответствии с современной образовательной идеологией, в том числе и инклюзивной формой обучения, и выявление особых образовательных потребностей учащихся.

The purpose of the article was to identify the peculiarities of the interaction among the subjects of education process (teachers, teachers’ assistants, junior schoolchildren with and without hearing impairment) as an indicator of quality of pedagogical support of hard-of-hearing junior schoolchildren in inclusive education settings. Based on the results of pedagogical observation of the interaction among subjects of education process during lessons, it has been found a low level of teachers’ initiative to interact with hard-of-hearing junior schoolchildren. Also, it has been opened that interaction between these schoolchildren and their teachers gradually decreases between 2 to 4 grades. That indicate of a low-quality of pedagogical support of these schoolchildren, because of their learning activities are uncontrolled by teachers, which don’t take into consideration in the organizing of education process in inclusive settings the specifics of hard-of- hearing schoolchildren and interaction problems between schoolchildren with and without hard-of-hearing. However, the role of teachers’ assistants as the initiators of interaction with hard-of-hearing schoolchildren increases within the primary school. But, it was found that the hard-of-hearing junior schoolchildren mainly interact with teachers’ assistants, not with theirs class-fellows or teachers. As the result of these, the aim of inclusive education of children with special needs hasn’t been achieved. The results of the research reveal the low-quality of pedagogical support of hard-of-hearing schoolchildren. Actually, this type of pedagogical support is not an encouragement, it is a hyper protection of children, which leads to passivity of hard-of-hearing schoolchildren in learning, their high dependency from teachers’ assistants, and therefore does not provide their social-and-learning integratedness to school society.

Викладено результати міждисциплінарного аналізу зарубіжних і вітчизняних психолого-педагогічних досліджень щодо особливостей реалізації інклюзивної форми навчання (ІФН) для школярів з порушеннями слуху. Систематизовано сучасні наукові напрями студіювань щодо педагогічного супроводу учнів зі зниженим слухом. Запропоновано теоретичну модель педагогічного супроводу молодших школярів зі зниженим слухом за умов інклюзивного навчання (ІН), на основі якої розроблено педагогічно-діагностичний комплекс та виявлено стан педагогічного супроводу в закладах з ІФН. Визначено й обгрунтовано організаційно-педагогічні умови й апробовано технологію педагогічного супроводу молодших школярів зі зниженим слухом за умов ІН. Розкрито методику формувального етапу дослідження й репрезентовано результати формувального експерименту. Доповнено наукові уявлення щодо змісту та організації супроводу та специфіки педагогічної діяльності вчителів та асистентів вчителів, у тому числі співдіяльність зі спеціальними педагогами. До наукового обігу введено поняття "педагогічний супровід молодших школярів зі зниженим слухом за умов інклюзивного навчання", "соціонавчальна інтегрованість".

Висвітлено досвід роботи Кам'янець-Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру з питань формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом. Розкрито зміст, класифікацію та методику проведення навчально-виховних заходів. Окреслено функції вчителя та вихователя в процесі формування правової свідомості старшокласників зі зниженим слухом у школі-інтернаті. Акцентовано особливу увагу на ролі сім'ї у формуванні правил правової поведінки дітей.

Освещен опыт работы Каменец-Подольского многопрофильного учебно-реабилитационного центра по вопросам формирования правосознания старшеклассников со сниженным слухом. Раскрыто содержание, классификацию и методику проведения учебно-воспитательных мероприятий. Определены функции учителя и воспитателя в процесс формирования правового сознания старшеклассников со сниженным слухом в школе-интернате. Акцентировано внимание на роль семьи в формировании правил правового поведения детей.

The formation of the legal consciousness of senior pupils with dull hearing is a very important task for modern school, for teachers and for educators. This task is worked on in Kamyanets-Podilsky Education and Rehabilitation Centre.

З’ясовано причини фонематичних диcграфій у дітей молодшого шкільного віку та їх наслідки. Обгрунтовано необхідність корекційної роботи з диференціації звуків, визначено її основні етапи. Зафіксовано, що у процесі усунення фонематичної диcграфії кожен із звуків у процесі роботи співвідноситься із певною буквою, тому велике значення мають вправи для читання та письмові вправи, які закріплюють диференціацію звуків. Наведено зразки таких вправ для подолання різних видів диcграфії.

Выяснены причины фонематических дисграфий у детей младшего школьного возраста и их последствия. Обоснована необходимость коррекционной работы по дифференциации звуков, определены ее основные этапы. Зафиксировано, что при устранении фонематической дисграфии каждый из звуков в процессе работы соотносится с определенной буквой, поэтому большое значение имеют упражнения для чтения и письменные упражнения, закрепляющие дифференциацию звуков. Приведены образцы таких упражнений для преодоления различных видов дисграфии.

There are found out the reasons for phonemic dysgraphia at primary school children and its consequences. It is explained the necessity of remedial work on the sounds differentiation and defined its main stages. It is stipulated that in the process of eliminating phonemic dysgraphia each of the sounds corresponds to a certain letter, so reading and writing exercises are very important for fixing sounds differentiation. There are given examples of such exercises to overcome different kinds of dysgraphia.