Здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз виникнення та розвитку в Україні спеціальних шкіл для глухонімих дітей у другій половині XIX - початку XX ст. Виявлено, проаналізовано та розкрито історичні та соціально-педагогічні передумови, що вплинули на становлення і розвиток вітчизняної сурдопедагогіки. Проведено науково-теоретичний і порівняльний аналіз та з'ясовано, що спеціальне навчання й виховання дітей з порушеннями слуху в Україні має тривалу, цікаву та повчальну історію. Даний процес виник більше двохсот років тому у вигляді примітивних філантропічно-опікунських установ, у яких знаходили притулок лише поодинокі глухонімі діти. Впродовж XIX - початку XX ст. в Україні відкривалися нові заклади, зміст освіти таких дітей удосконалювався, розширювалася загальноосвітня підготовка, підвищувався рівень роботи школи, здійснювалася підготовка учнів до практичної діяльності. Проте мережа шкільних закладів і надалі не задовольняла наявних потреб, а велика кількість дітей перебувала поза системою спеціальної освіти. На підставі зібраних і опрацьованих джерел, документів, підручників, матеріалів періодичної преси досліджено теоретичні засади діяльності й організації навчально-виховної роботи у спеціальних закладах для глухонімих.

Вперше на підставі системного аналізу теорії та практики навчання дітей зі зниженим слухом відтворено генезис та визначено тенденції й особливості розвитку системи спеціального навчання даної категорії дітей в Україні. На піставі детермінованого вивчення конкретно-історичних обставин науково обгрунтовано основні періоди становлення вітчизняної системи спеціального навчання дітей зі зниженим слухом. Визначено соціально-економічні, політичні, культурні, національні та інші чинники, що впливали на процес її формування на різних етапах. Здійснено науковий аналіз структури та змісту навчальної, виховної та корекційної роботи з особами, які мають зниження функції слухового аналізатора у кожний з періодів. Визначено особливості формування вітчизняної системи навчання дітей зі зниженим слухом на сучасному етапі.

Висвітлено становлення і розвиток спеціально організованого навчання та виховання дітей з порушеннями слуху в Україні у ХІХ - на початку ХХ ст. Розкрито теоретичні передумови виникнення спеціальних закладів (СЗ) для глухонімих. Проаналізовано провідні тенденції у розвитку системи освіти дітей з порушеннями слуху в історії сурдопедагогіки. Охарактеризовано теоретичні підходи й практичні засади, за допомогою яких здійснювалося навчання у СЗ для глухонімих.

Висвітлено зміст програми з корекції рухових порушень слабкочуючих учнів старших класів засобами адаптивного фізичного виховання. Обгрунтовано пошук форм фізкультурно-спортивної діяльності, адаптованих до функціонального стану та фізичного рівня осіб із розладами слуху. Визначено прийоми та методи навчання вправам адаптивної спрямованості під час роботи зі слабкочуючими юнаками, розглянуто особливості їх застосування.

Висвітлено актуальні проблеми вдосконалення соціальної інтеграції та професійної адаптації дітей з особливими потребами. Проблема вдосконалення цього процесу повинна бути реалізована за новими напрямами та формами навчально-виховної роботи.

Розглянуто історію створення і розвитку Київської школи-притулку для глухонімих дітей початку ХХ ст. Проаналізовано й узагальнено роль видатного сурдопедагога Н.К. Патканової-Кранковської (1880 - 1929 рр.) у розвитку освіти для дітей з вадами слуху, її подвижницьку педагогічну діяльність з утвердження права глухої дитини на життя нарівні зі здоровою. Розкрито методичну систему Н.К. Патканової-Кранковської, в основі якої було застосування наочно-акустичного методу роботи, що передбачав навчання дошкільнят (постановка звуків, вимовляння складів тощо), а згодом і школярів (повторення та закріплення мовного звукового процесу) за допомогою зорового сприймання. Висвітлено організацію навчальної та виховної роботи у школі-притулку, зокрема у дошкільному закладі, навчання дітей в якому починалося з трьох років, так як, за твердженням видатного сурдопедагога, до трьох років глуха дитина майже не відстає в розвитку від здорової.

Рассмотрена история создания и развития Киевской школы-приюта для глухонемых детей начала ХХ в. Проанализирована и обобщена роль выдающегося сурдопедагога Н.К. Паткановой-Кранковской (1880 - 1929 гг.) в развитии образования для детей с недостатками слуха, ее педагогическая деятельность по утверждению прав глухого ребенка на жизнь наравне со слышащими. Раскрыта методическая система Н.К. Паткановой-Кранковской, в основе которой было применение наглядно-акустического метода работы, который предусматривал обучение дошкольников (постановка звуков, произношение складов), а впоследствии и школьников (повторение и закрепление языкового звукового процесса) с помощью зрительного восприятия. Освещена организация учебной и воспитательной работы в школе-приюте, в частности, в дошкольном учреждении, обучение детей в котором начиналось с трех лет, так как, по утверждению выдающегося сурдопедагога, до трех лет глухой ребенок почти не отстает в развитии от слышащего.

The history of creation and development of the Kiev school-orphanage for deaf children early twentieth century. Analyzed and summarized the outstanding role surdopedagoga NK Patkanovoy-Krankowski (1880-1929 gg) in the development of education for children with impaired hearing, her dedicated teaching activities according to the rights of the deaf child's life along with the hearing. Is described the methodical system for NK Patkanovoy-Krankowski, which was based on the use of visual-acoustic method of work which includes training of preschool children (production of sounds, pronunciation, warehouses, etc.), and subsequently the students (repetition and consolidation of language audio process) with visual perception. Elucidated the organization of training and educational work in the school shelter, particularly in preschool, children's education which began with three years because, according to the outstanding surdopedagoga, up to three years of a deaf child is almost never behind in the development of hears. Focused attention on the speech NK Patkanovoy-Krankowski on II All-Russia Congress surdopedagogov (1903), where she suggested that rather bold by the time the plan - a radical reorganization of all deaf education by introducing a clear system of early (preschool) education before high school and even high school. Indicated that its methodical system was to implement as early as possible preparing kids to learn the language.

В історичній ретроспективі розглянуто зміст, форми та методи навчання та виховання для глухих і сліпих дітей в системі спеціальної освіти в радянський період в контексті реалізації завдань комуністичного виховання. Відзначено, що саме в досліджуваний період сенсомоторна культура виділилась як окремий навчальний предмет. Особливу увагу приділено урокам фізичної культури, які включали корекційно-оздоровчі заходи. Виокремлено теоретичні основи розробки теорії фізичного виховання дітей з сенсорними порушеннями на основі матеріалістичного навчання Л. С. Виготського, відповідно до якого вторинні дефекти можуть бути усунуті в результаті впливу за допомогою спеціальних вправ.

The article demonstrates some results of research of historical and pedagogical scientific literature and analysis of the archived sources on development of physical education of children with sensory impairments.

Обгрунтовано періодизацію двохсотлітнього процесу розвитку системи спеціального навчання дітей зі зниженим слухом як одного з державних інститутів. Проаналізовано суспільно-політичні, соціально-економічні та соціокультурні чинники, які визначили зміст кожного з чотирьох періодів. Розкрито тенденції піднесення чи регресивні тенденції поступу цієї ланки спеціальної освіти в Україні на кожному етапі.

Висвітлено діяльність одного з фундаторів вітчизняної сурдо- та тифлопедагогіки, професора І. П. Соколянського у підготовці кадрів для роботи з дефективними дітьми, що мають порушення розвитку, за період 1920 - 1930 рр.: організаційно-педагогічна участь на посадах в губнарвідділах Київщини, Харківщини, НКО УСРР, викладацька діяльність, створення в Україні лікарсько-педагогічних кабінетів, громадська, науково-організаційна та просвітницька діяльність, керування Харківським лікарсько-педагогічним інститутом фізичної дефектології.

Здійснено історико-педагогічний аналіз діяльності відомого в Україні навчального закладу для дітей з порушеннями слуху, який відзначив свій ювілей. Висвітлено вплив соціально-економічних, суспільно-політичних та педагогічних чинників на розвиток та розробку принципів, методів, форм організації навчання. Відмічено міжнародні зв'язки школи, визначено плани керівництва закладу - створення на базі школи спеціального реабілітаційного центру освіти глухих.

Висвітлено окремі аспекти історіографічного дослідження становлення й реформування системи освіти осіб з порушенням слуху в Україні на різних етапах. Виокремлено чотири періоди дослідження: 1 період - 1853 - 1917 рр., коли виник диференційований підхід до навчання дітей з порушеннями слуху. Вказано на спробу організації їх відокремленого навчання. ІІ період - 1917- 1950 рр., коли в Україні існувала невелика мережа закладів для дітей з порушеннями слуху. Відзначено, що історичні події, які відбувалися в Україні в цей період зумовили низку чинників, що стали на заваді справі навчання дітей з порушенням слуху. Упродовж ІІІ періоду загальне обов'язкове навчання дітей з порушенням слуху було завершено. Цей період знаменувався оформленням української наукової школи сурдопедагогіки. У ІV періоді (з 1991 р.) розпочався новий етап розбудови соціальної освіти, відбулось розширення спектра корекційних послуг у закладах освіти.

Освещены отдельные аспекты историографического исследования становления и реформирования системы образования лиц с нарушением слуха в Украине на разных этапах. Выделено четыре периода исследования: 1 период - 1853 - 1917 гг., когда возник дифференцированный подход к обучению детей с нарушениями слуха. Указаны попытки организации их отдельного обучения. II период - 1917 - 1950 гг., когда в Украине существовала небольшая сеть учреждений для детей с нарушениями слуха. Отмечено, что исторические события, которые происходили в Украине в этот период обусловили ряд факторов, которые стали помехой делу обучения детей с нарушением слуха. За III период всеобщее обязательное обучение глухих детей с нарушением слуха было завершено. Этот период ознаменовался оформлением украинской научной школы сурдопедагогики. В IV период (с 1991 г.) начался новый этап развития социального образования, произошло расширение спектра коррекционных услуг в учебных заведениях.

When covering certain aspects of historiographical studies of the formation and reform of the education of persons with hearing impairments in Ukraine at different stages. Identified four of the study period. 1 period - 1853 - 1917 years, there was a differentiated approach to teaching children with hearing impairments. Indicated an attempt to organize their individual learning. II period - 1917 - 1950's, when in Ukraine there was a small network of institutions for children with hearing impairments. It is noted that the historical events that occurred in Ukraine during this period resulted in a number of factors, which have become an obstacle case study of children with hearing impairment. During the period III universal compulsory education of deaf children with hearing impairment has been completed. This period was marked by the design of Ukrainian school of ASL. In the IV period from 19,091, the new stage of development of social education, there has been expanding the range of rehabilitative services in schools.

Розкрито співпрацю письменника та кінодраматурга О. П. Довженка з ученими-сурдопедагогами І. О. Соколянським та О. І. Скороходовою. Висвітлено історію їхніх стосунків в царині науки і мистецтв, глибоке взаєморозуміння і взаємопідтримку, а також повчальне значення такої відданості загальнопедагогічній справі у теперішній непростий час нового національного відродження.

Disclosed the cooperation of writer and screenwriter AP Dovzhenko with scientists surdopedagogami IA Sokolyanskim and OI Skorokhodov. The history of their relations and in science and in art, in-depth understanding and mutual support, as well as the instructive value of such devotion obschepedagogicheskomu case in today's tough being the new national renaissance.

Висвітлено справу професійно-ремісничої підготовки глухих учнів в Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. на прикладі низки дореволюційних спеціальних закладів (Олександрівського, Харківського, Одеського та Ужгородського училищ, німецьких училищ с. Тіге та с. Вормс, Чернігівської школи-хутора, Київської школи-притулку та ін.). Названо напрями професійного навчання (промисловий, сільськогосподарський, декоративно-ужитковий). Підкреслено успіхи діяльності Олександрівського училища. Акцентовано увагу на необхідності продовження практики трудового навчання та виховання глухих учнів за сучасних освітніх умов.

A case of vocational and craft training deaf students in the Ukraine in the late XIX - early XX century. for example, a number of special pre-revolutionary institutions (Aleksandrovskoe, Kharkov, Odessa and Uzhgorod school, German school with. Tyge with. Worms, Chernigiv School Farm, Kyiv School shelter, etc.). Named areas of vocational education (industrial, agricultural, decorative and applied). Highlighted successes of the Alexander School. An emphasis on the need to continue the practice of labor training and education of deaf students in the modern educational environment.

Проанализированы основные законодательные документы, касающиеся профессионального образования и трудоустройства инвалидов по слуху и принятые в Украине на протяжении XX - начале XXI в.

Досліджено історію виникнення, розвитку та функціонування першого інтернатного освітнього закладу для глухонімих у поліетнічному середовищі Криму. Розкрито основні етапи становлення спеціальної освіти в Україні в дореволюційний період на прикладі Сімферопольської школи-притулку для глухонімих дітей.

Висвітлено проблему правового виховання учнів в контексті організації процесу формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом у позаурочний час. Розкрито особливості формування правосвідомості учнів старших класів зі зниженим слухом. Визначено компоненти, критерії та рівні сформованості правосвідомості таких старшокласників. Проаналізовано проблеми організації та реалізації правового виховання у позаурочний час у системі спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом. Розроблено методику формування правосвідомості, основу якої складає система педагогічного забезпечення та модель формування правосвідомості старшокласників у навчально-виховному процесі спеціального загальноосвітнього навчального закладу.

Увагу приділено історико-педагогічному дослідженню процесу становлення національної системи освіти осіб з порушеннями слуху в Україні. Простежено стадіальні закономірності виникнення передумов, законодавчого й організаційного оформлення цього інституту держави, становлення та розвитку окремих ланок цієї системи до сучасного етапу. На основі синергетичного підходу виокремлено ключові чинники та детермінанти, що впливають на цей процес, охарактеризовано специфічність соціокультурного контексту на теренах України. Ретроспективний аналіз проблеми, що досліджувалась, надає підстави для здійснення періодизації генезису національної системи освіти осіб з порушеннями слуху. Запропоновано прогностичні шляхи модернізації та розбудови системи освіти цієї категорії осіб та обгрунтовано положення "Концепції розвитку національної системи освіти осіб з порушеннями слуху" на найближчу перспективу.

Досліджено науково-педагогічну спадщину українського сурдопедагога М. Д . Ярмаченка, грунтуючись на аналізі оприлюднених і введених у науковий обіг 315-ти архівних документів, що дозволило виділити етапи науково-просвітницької діяльності вченого. Визначено внесок М. Д. Ярмаченка в теорію та історію вітчизняної сурдопедагогіки. Зокрема, внесок в теорію сурдопедагогіки стосується таких аспектів: зв'язного мовлення, свідомості, компенсації, соціалізації та інтеграції. Розкрито його роль як історика сурдопедагогіки, яким вперше грунтовно систематизовано та висвітлено діяльність спеціальних закладів для глухих дітей на території сучасної України, визначено періоди історії сурдопедагогіки, оприлюднено фактичний матеріал.

Розглянуто актуальні питання вивчення основних причин і тенденцій поширення шкідливих звичок серед підлітків із вадами слуху. Встановлено, що майже кожен третій підліток із порушеннями слуху палить, кожен другий - періодично вживає алкоголь, кожен десятий - пробував наркотики. Виявлені в ході дослідження причини встановленої ситуації вказують на необхідність рішучих дій, спрямованих на конструктивні зміни системи освіти та виховання дітей із порушеннями функції слуху, які передусім повинні бути орієнтовані на якісний процес формування їх здоров'я.

Обгрунтовано необхідність цілеспрямованої діяльності всіх соціальних інститутів держави в галузі правового виховання і формування правосвідомості учнівської молоді з порушеннями слуху як обов'язкової умови становлення її активної громадянської позиції та подальшої успішної правової соціалізації. Проаналізовано стан розробки даної проблеми в сурдопедагогічній літературі. Зроблено висновок, що хоча до проблеми правового виховання учнів з порушеннями слуху неодноразово зверталися видатні сурдопедагоги, проте, вивчення процесу формування їх правосвідомості, усіх взаємопов'язаних його складових, відповідне педагогічне забезпечення з використанням, передусім, можливостей позакласної виховної роботи у спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху ще не було спеціальним предметом досліджень корекційної педагогіки.

Обоснована необходимость целенаправленной деятельности всех социальных институтов государства в области правового воспитания и формирования правосознания учащейся молодежи с нарушениями слуха как обязательного условия становления ее активной гражданской позиции и дальнейшей успешной правовой социализации. Проанализировано состояние разработки данной проблемы в сурдопедагогической литературе. Сделан вывод, что хотя к проблеме правового воспитания учащихся с нарушениями слуха неоднократно обращались выдающиеся сурдопедагоги, однако, изучение процесса формирования их правосознания, всех взаимосвязанных его составляющих, соответствующее педагогическое обеспечение с использованием, прежде всего, возможностей внеклассной воспитательной работы в специальной школе для детей с нарушениями слуха еще не было специальным предметом исследований коррекционной педагогики.

The necessity of purposeful activity of all social institutes of the state in the branch of legal education and forming of sense of justice of student's youth with violations of hearing as necessary condition of formation of its active civil position and subsequent successful legal socialization was grounded. State of development of this problem in deaf-and-dumb literature is analyzed. A conclusion is done, that although to the problem of legal education of students with violations of hearing prominent teachers of the deaf-and-mute applied repeatedly, however the study of process of forming their sense of justice, and of all its interconnected constituents, proper pedagogical providing with the use of foremost the possibilities of an extracurricular educational work at a special school for children with violations of hearing was not the special subject of researches of corrective pedagogics.