Розглянуто проблему використання засобів фізичного виховання у корекції показників уваги у дітей віком 6 років з затримкою психічного розвитку. Корекційні заняття за запропонованою методикою дозволили підвищити рівень сформованості уваги у дітей з ЗПР. Покращення показників сформованості уваги у дітей експериментальної групи дозволило у 65 % з них досягти рівня нормально розвинутих однолітків. Це дозволило їм розпочати навчання у загальноосвітній школі разом з нормально розвинутими дітьми.

Рассмотрена проблема использования средств физического воспитания в коррекции показателей внимания у детей 6-ти лет с задержкой психического развития. Коррекционные занятия по предложенной методике позволили повысить уровень сформированности внимания у детей с ЗПР. Улучшение показателей сформированности внимания у детей экспериментальной группы позволило 65 %-ам из них достичь уровня нормально развитых ровесников. Это позволило им пойти в общеобразовательную школу вместе с нормально развитыми детьми.

The article is dedicated to the problem of wing physical training in the correction of attention levels of the six-age children with a delay of mental development. Correctional employment by the offered technique have allowed to raise a level of formation of attention at children. Improvement of parameters of formation of attention at children of experimental group has allowed 65 % from them to reach a level of normally advanced coevals. It has allowed them to go to a comprehensive school together with normally advanced children.

Розширено уявлення про особливості фізичного розвитку та сформованість психічних функцій і фізичну підготовленість дітей старшого дошкільного віку з затримкою психічного розвитку у порівнянні з нормально розвинутими однолітками. Обгрунтовано методику проведення корекційних занять з фізичного виховання для дітей старшого дошкільного віку з затримкою психічного розвитку на базі використання спеціально розроблених методичних прийомів і комплексів коригуючих та ігрових вправ, окремих блоків ігор та естафет, спрямованих на розвиток психічних процесів і фізичних якостей. Експериментально доведено ефективність запропонованої методики корекційних занять з фізичного виховання, яку рекомендовано використовувати у процесі виховної діяльності загальноосвітніх і спеціалізованих дошкільних закладів.

Висвітлено проблему психологічної адаптації до навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку (ЗПР). Акцентовано увагу на адаптації наукової та міждисциплінарної проблеми, розкрито її зв'язок із психічним здоров'ям, проаналізовано критерії соціально-психологічної адаптації до школи, а також сучасні результати досліджень ЗПР, описано особливості їх прояву. Визначено структурні компоненти механізму психологічної адаптації до навчання у дітей 6 - 8 років із ЗПР, основними компонентами якого є: психічний стан (пізнавальна діяльність та емоційний стан), фізичний та соматичний стани. Виявлено рівні психологічної адаптації у дітей із ЗПР. Проведено апробацію механізму за умов функціонального об'єднання "школа - дитячий садок". Доведено високу ефективність застосування механізму психологічної адаптації в корекційній роботі.

Проведено теоретичне та практичне дослідження проявів соціальної дезадаптації дітей дошкільного віку з затримкою психічного розвитку (ЗПР) в закладах інтернатного типу. Визначено особливості взаємодії факторів соціальної дезадаптації, методи та форми їх корекції. Запропоновано комплексну діагностику соматичної, афективної, інтелектуальної, мотиваційної та поведінкової сфери у дітей з ЗПР у перші шість місяців перебування в новому середовищі. Виявлено основні поведінкові прояви та форми соціальної дезадаптації. Обгрунтовано концептуальні принципи виховної роботи та розроблено корекційну програму, спрямовану на подолання проявів соціальної дезадаптації. Проведено апробацію запропонованої методики педагогічної діяльності у закладах інтернатного типу, використання якої сприяє зменшенню рівня затримки психічного розвитку, адаптації поведінки, значному зростанню соціально-комунікативної активності, а також нормалізації афективної та мотиваційної сфери.

Уперше науково обгрунтовано й експериментально перевірено методику кількісної оцінки показників загальної та дрібної моторики, пропріоцептивної та тактильної чутливості в розумово відсталих дошкільників. Визначено рівень розвитку цих показників дітей віком 5 - 7-ми років з легким ступенем розумової відсталості. Виявлено пряму залежність моторного розвитку досліджених дітей від ступеня розвитку їх пропріоцептивної та тактильної чутливості. Теоретично обгрунтовано й експериментально визначено педагогічні умови ефективного розвитку моторики розумово відсталих дошкільників шляхом впливу на їх пропріоцептивну і тактильну чутливість.

Розглянуто проблему вивчення стану сформованості комунікативних умінь та шляхів їх корекції у дітей шестирічного віку із затримкою психічного розвитку (ЗПР). На підставі психолінгвістичного підходу до розвитку мовленнєвої функції проаналізовано мовленнєву діяльність та механізми формування умінь та навичок спілкування у дітей з порушеннями в онтогенезі, розроблено критерії сформованості їх комунікативних умінь. За результатами порівняльного експериментального дослідження даних умінь дітей із ЗПР і дітей нормального розвитку визначено їх рівні. Описано дидактичну модель формування даних умінь у дітей шестирічного віку із ЗПР, обгрунтовано комунікативну методику, систему психолого-педагогічних умов їх формування та змістове наповнення.

У контексті корекційно-логопедичних цілей досліджено можливості використання розвитку координаційних здібностей у дітей старшого дошкільного віку з загальною недорікуватістю мовлення. Розроблено й експериментально перевірено методику кількісної оцінки показників координаційних здібностей у старших дошкільників. Визначено рівень розвитку цих показників у дітей даного віку з нормальним мовленнєвим розвитком та загальною недорікуватістю мовлення. Виявлено достовірну кореляцію між показниками загальної та мімічної моторики та станом мовлення в дітей з загальною недорікуватістю мовлення. Запропоновано й експериментально апробовано систему координаційних вправ та ігор з обов'язковим мовленнєвим супроводом.

Обгрунтовано педагогічну доцільність та експериментально доведено можливість використання методики навчання творчого зв'язного мовлення у дошкільників із затримкою психічного розвитку. Конкретизовано зміст навчального процесу, визначено оптимальні методи та прийоми педагогічного впливу в навчанні. Розроблено методику формування навичок творчого зв'язного мовлення.

Дисертація присвячена проблемі диференційованого вивчення та корекції вад мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей старшого дошкільного віку. Використання психолінгвістичного підходу до вивчення мовленнєвої функції дозволило виділити інтелектуальний компонент мовленнєвої діяльності (ІКМД) та обгрунтувати його зміст. З названих позицій проведено дослідження складових ІКМД у його комунікативній ланці у старших дошкільників з олігофренією, визначено особливості їх сформованості, психологічні механізми їх порушень. На цій основі розроблено спеціальну систему мовленнєвої підготовки розумово відсталих дітей до навчання в школі, що передбачає корекцію та розвиток складових ІКМД, які забезпечують засвоєння шкільних знань, у тому числі й з предметів мовного циклу.

Висвітлено теоретико-методичні засади естетичного виховання дошкільників із вадами психофізичного розвитку засобами мистецтва. Розкрито сутність таких понять, як естетичне виховання, мистецтво, комплекс мистецтв, художньо-естетичний інтерес. Запропоновано методики корекційної роботи з дітьми дошкільного віку на заняттях художньо-естетичного циклу.

Досліджено структуру та механізми ранньої соціалізації, а також фактори та педагогічні чинники розвитку життєвих компетенцій у дітей-сиріт з порушенням психофізичного розвитку (ППР). Розроблено показники та рівні розвитку дітей-сиріт з ППР, які виявляють особливості процесу ранньої соціалізації, з урахуванням яких розроблено спеціальну методику корекційно-абілітаційної роботи, спрямовану на розвиток базових життєвих компетенцій. Встановлено, що формування соціально-адаптаційних навичок у дітей даної категорії, забезпечує розвиток у них життєвих компетенцій, сприяє особистісному становленню, оптимізації соціально-емоційної взаємодії з оточуючими та відкриває можливості успішної соціалізації.

Розглянуто проблему формування комунікативного розвитку дітей старшого дошкільного віку в дитячих закладах у процесі їх підготовки до переходу в школу. Досліджено пошук засобів адаптивної поведінки у взаємовідносинах, стосунках з дорослими й однолітками. Визначено рівні сформованості комунікативної готовності у дітей даної категорії, що дає можливість з'ясувати ефективні напрями корекційно-педагогічної роботи. Одержані дані дають підставу для розробки напрямів подальших досліджень, методик комунікативного розвитку дітей різних вікових і нозологічних категорій.

Розглянуто особливості фізичного та психічного розвитку старших дошкільників із ЗПР.

Вперше розроблено, описано та науково обгрунтовано зміст і прийоми реалізації умов педагогічно доцільного та корекційно спрямованого керівництва процесом формування навичок самообслуговування у розумово відсталих дошкільників-сиріт в умовах дитячого будинку. Розкрито вплив біологічних факторів і психічної депривації на розвиток у дошкільників навичок самообслуговування. Визначено особливості сформованості самообслуговуючої діяльності розумово відсталих дітей-сиріт.

Визначено психологічні особливості розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку з затримкою психічного розвитку. Надано результати виконання завдання констатувального експерименту дітей 6-го року життя з затримкою психічного розвитку та у нормі. Зроблено висновки щодо розвитку пізнавальної активності дітей вищевказаних груп. Узагальнено результати проведеної роботи.

Розглянуто особливості структури психічного недорозвинення дітей з синдромом Дауна, загальні принципи вчення, які розроблені на основі сучасних уявлень про розвиток дітей дошкільного віку з врахуванням специфічних особливостей, властивих дітям з синдромом Дауна, а також основу програм когнітивного розвитку.

Висвітлено зміст і методику корекційних занять з розумово відсталими дітьми дошкільного віку. Виявлено, що у разі систематичного використання вправ, що розвивають тактильну та пропріоцептивну чутливість рук, відбувається значний приріст рухів кисті в цілому, істотно розвиваються здібності розумово відсталих дошкільників виконувати диференційовані рухи пальцями.

Описано содержание и методика коррекционных занятий с умственно отсталыми детьми дошкольного возраста. Определено, что при систематическом применении упражнений, которые развивают тактильную и проприоцептивную чувствительность рук, зафиксировано значительное улучшение движений в запястьях в целом, а также значительно увеличивается способность умственно отсталых дошкольников исполнять дифференцированные движения пальцами рук.

Рresents the results of pedagogical experiment on developing kinesthetic function and fine motorics of hand of mentally handicapped children by means of special exercises.

Досліджено можливості корекції психічного розвитку з ЗПР засобами фізичного виховання. Розглянуто дані щодо кінетики сформованості уваги, пам'яті та мислення у старших дошкільників. Доведено позитивний вплив використання цілеспрямованої коригувальної методики.

Підсумовано результати наукових досліджень з теорії та практики дошкільної олігофренопедагогіки у 1970-х рр. в Україні. Наведено приклади нормативно-правових актів Міністерства освіти СРСР та Міністерства охорони здоров'я СРСР про заходи щодо поліпшення навчання, трудового влаштування і обслуговування осіб з дефектами розумового і фізичного розвитку, які широко використовувалися в роботі дошкільних закладів. Обгрунтовано перспективи впровадження спеціальної дидактики і спеціальних методик корекційного навчання дошкільників. Під час вивчення встановлено, що увага науковців і урядовців у цей період зосереджувалася на розробці та апробації психолого-педагогічних і клінічних методів обстеження дітей.

Запропоновано практичний огляд занять ранньої підтримки розвитку, спрямованих на всебічний розвиток і спеціальну підтримку глухих та дітей з порушеннями слуху від двох років. Визначено мету занять з ранньої підтримки, що полягає у стимулюванні природного психічного, інтелектуального та соціального розвитку дитини з особливим зверненням уваги на розвиток правильного мовлення. Розглянуто та проаналізовано особливості різних видів розвивальних занять. Зауважено, що індивідуальні заняття із сурдопедагогом мають відвідувати всі діти, незалежно від ступеня втрати слуху, інтелектуальних та емоційних схильностей.

Представлен практический обзор занятий ранней поддержки развития, направленных на всестороннее развитие и специальную поддержку глухих и слабослышащих детей с нарушениями слуха от двух лет. Определена цель занятий по ранней поддержке, которая заключается в стимулировании естественного психического, интеллектуального и социального развития ребенка с особым акцентированием внимания на развитие правильной речи. Рассмотрены и проанализированы особенности различных видов развивающих занятий. Отмечено, что индивидуальные занятия с сурдопедагогом должны посещать все дети, независимо от степени потери слуха, интеллектуальных и эмоциональных наклонностей.

Shows an overview of the practical lessons of early development support for comprehensive development and special support for deaf children with hearing the two years. Identify the purpose of training early support, which is to stimulate the natural mental, intellectual and social development, with particular emphasis on the development of correct speech. Reviewed and analyzed the features of different types of developing knowledge. Noted that the individual sessions with surdopedagogs must attend all children, regardless of the degree of hearing loss, mental, and emotional tendencies.