Проаналізовано порушення письмової мови в молодших школярів. Акцентовано увагу на актуальності розробки проблеми профілактики дисграфії у дітей дошкільного віку. Висвітлено психофізіологічні механізми формування навичок письма в дітей і нейропсихологічні аспекти дисграфії.

Проанализированы нарушения письменной речи у младших школьников. Акцентировано внимание на актуальности разработки проблемы профилактики дисграфии у детей дошкольного возраста. Рассмотрены психофизиологические механизмы формирования привычек письма у детей и нейропсихологические аспекты дисграфии.

The article deals with the infringements of a written language at younger schoolboys. The attention to urgencies of development of a problem of preventive maintenance of disgraphy at children of preschool age is stressed. It is described psychophysiologic mechanisms of formation of habits of the letter at children and нейропсихологічні aspects of disgraphy.

Висвітлено позитивні зміни в системі шкільної логопедичної допомоги дітям з тяжкими вадами мовлення відповідно до сучасних вимог. Розглянуто досвід роботи Білгород-Дністровської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з тяжкими вадами мовлення, індивідуалізація і диференціація навчання якої забезпечується урахуванням структури дефекту, психофізичного стану, індивідуальних особливостей і можливостей учня.

Визначено методологічні орієнтири та представлено модель професійної компетентності вчителя-логопеда. Обгрунтовано структуру і призначення моделі. Акцентовано увагу на підструктурах (компетентностях) моделі: соціально-особистісній, теоретичній і практично-методичній. Підкреслено теоретичну і практичну значущість моделі, яку доповнено таблицями: "Якості особистості вчителя-логопеда" (особистісно-етичні, індивідуально-психологічні, педагогічні); "Система знань вчителя-логопеда" (психолого-педагогічні, фахові тощо); "Професійні вміння вчителя-логопеда" (гностичні, орієнтаційні, прогностичні, проективні тощо).

Висвітлено аспекти роботи логопедичного кабінету: раціональне поєднання фронтальних, підгрупових, індивідуальних занять з учнями; корекція порушень розвитку мовлення проводиться і на уроках рідної мови. Розглянуто принципи формування логопедичних груп, взаємодію учителя-логопеда із представниками адміністрації, педагогічним колективом школи, форми роботи з батьками для досягнення результатів. Визначено найбільш поширені мовленнєві розлади в учнів, виокремлено напрями роботи з дітьми: розвиток лексичного запасу і граматичної побудови мови, формування навичок зв'язного мовлення, розвиток і вдосконалення психологічних передумов до навчання, формування комунікативних умінь і навичок у навчальній діяльності. Особливо відмічено виникнення позитивних емоцій у дітей від виконаної роботи, що надає заняттям прямої і непрямої психотерапевтичної дії.

Викладено анатомо-фізіологічні основи вимовляння. Надано класифікацію голосних звуків, а також пориголосних за М. Савченко. Подано інформацію про методику організації логопедичної роботи за умов порушення вимовної сторони мовлення. Приділено увагу недолікам вимови голосних і приголосних звуків та прийомам їх постановки. Розглянуто логопедичні зонди для механічної постановки та виправлення вимови звуків у дітей.

Аргументовано, що логоритміка корисна дітям, які мають проблеми мовленнєвого розвитку, оскільки дає змогу створити позитивний емоційний настрій, мотивацію до виконання логопедичних вправ і завдань. Висвітлено досвід проведення логопедичних занять із застосуванням логоритмічних вправ. Наведено приклад логопедичного заняття з елементами логоритміки на тему ''Осінь золота''.

Аргументировано, что логоритмика полезна детям, имеющим проблемы речевого развития, поскольку позволяет создать положительный эмоциональный настрой, мотивацию к выполнению логопедических упражнений и задач. Освещен опыт проведения логопедических занятий с применением логоритмических упражнений. Приведен пример логопедического занятия с элементами логоритмики на тему ''Осень золотая''.

It is argued that logopedic rythmics is useful for children which have problems of speech development, since it allows creating a positive emotional state, the motivation to perform speech therapy exercises and tasks. It is illuminated experience in speech therapy classes using logopedic rythmic exercises. It is done an example of speech therapy classes with elements of logopedic rythmics on the theme "Gold Autumn".

Досліджено проблему формування комунікативної активності у немовленнєвих дітей молодшого дошкільного віку засобами інноваційних технологій шляхом розширення практичного впровадження комплексного підходу до діагностики й орієнтованої корекції відсутності мовлення у дітей молодшого дошкільного віку. Проаналізовано наявні методи формування комунікативної активності у немовленнєвих дітей дошкільного віку і виявлено їх недоліки та переваги. Визначено сутність поняття "нейрологопедична діагностика" щодо немовленнєвих дошкільників. Розроблено алгоритм формування комунікативної активності у дітей з відсутністю мовлення, що включає комплексну нейрологопедичну діагностику. Обгрунтовано використання засобів інноваційних технологій для корекції тяжких порушень мовлення. Доведено ефективність запропонованого алгоритму формування комунікативної активності у немовленнєвих дітей молодшого дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями.

Розглянуто загальні принципи, що покладено в основу психологічної концепції розвитку професійної свідомості корекційного педагога. Здійснено класифікацію принципів, розглянуто їх сутність, характеристики та прояви. Розкрито поняття, значення й основні детермінанти співтворчості в системі розвитку професійної свідомості корекційного педагога. Звернено увагу на відповідність визначених принципів трьом ключовим психологічним позиціям і їх обумовленість соціокультурним середовищем, діяльністю особистості й самою особистістю, що в статті представлено у вигляді схеми. Наведено суб'єктивні та об'єктивні аспекти загальних психологічних принципів, встановлено їх зв'язок із частковими принципами.