У світлі Державної національної програми "Освіта" (Україна ХХІ ст.) та курсу на розробку моделі неперервного навчання, зокрема навчання дорослих, розглянуто діяльність М. Галущинського (1878 - 1931 рр.) в забезпеченні організаційно-педагогічних засад освіти дорослих на західноукраїнських землях ХІХ - початок ХХ ст. та актуалізовано використання таких засад з метою вдосконалення змісту, організаційних форм, засобів і методів навчання дорослих в Україні за сучасних умов. Висвітлено біографію цього видатного андрагогіка та керівника товариства "Просвіта", розкрито його широку педагогічну та громадську діяльність.

В свете Государственной национальной программы "Образование" (Украина ХХІ в.) и курса на разработку модели непрерывного обучения, в частности обучения взрослых, рассмотрена деятельность М. Галущинского (1878 - 1931 гг.) в обеспечении организационно-педагогических основ образования взрослых на западно-украинских землях ХІХ - начало ХХ вв. и актуализировано использование таких основ с целью усовершенствования содержания, организационных форм, средств и методов обучения взрослых в Украине в современных условиях. Представлена биография этого выдающегося андрагога и руководителя общества "Просвита", раскрыта его широкая педагогическая и общественная деятельность.

The Mychaylo Haluchynsky' progressive pedagogical ideas (1878 - 1931) on adultsТ training in Western Ukraine in the XIXth and at the beginning of the XXth centuries are considered in the article; the possibility of their usage under modern conditions isstressed.

З'ясовано суть і структуру професійного інтересу майбутнього фахівця. Розкрито зміст різних видів виробничої практики майбутніх фахівців поліграфічної галузі (ПГ). Теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування професійних інтересів учнів вищих професійно-технічних училищ ПГ в процесі виробничої практики (постійне посилення професійної спрямованості майбутніх фахівців, ціннісного ставлення їх до професії як соціально й особистісно значущої діяльності; залучення учнів-практикантів до виконання навчально-виробничих і виробничих завдань творчого характеру; створення ситуацій успіху шляхом надання учням-практикантам педагогічної підтримки для стимулювання мотивації досягнення, емоційно-вольової сфери та потреби в професійному самовдосконаленні). Експериментально доведено їх ефективність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч446 + С5*333.4*333.114

Рубрики:

Методика викладання окремих навчальних предметів в школах дорослих

Соціологія

Шифр НБУВ: РА453557 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дисертації визначено сутність і структуру професійної компетентності майбутніх перемовників; схарактеризовано основні принципи, форми, методи, завдання формування професійної компетентності перемовника як представника інтегрованої професії, так і додаткової професійної компетентності представників інших спеціальностей, що використовуються в секторі неформальної освіти. Зокрема обґрунтовано автономність та самостійність професії «перемовник» як соціального феномена та його відмінності від схожих за функціоналом спеціальностей (медіатор, парламентер, посередник). Визначено, що найбільш продуктивною формою підготовки майбутніх перемовників є індивідуальні заняття, робота в малих та надмалих групах, наставництво, серед найбільш поширених методів можна назвати такі: метод пояснення, інструктаж, метод пізнавальних ігор, метод створення проблемних ситуацій, спеціально організоване професійно орієнтоване навчання тощо. Особливістю підготовки перемовника є перестановка акценту зі знань фахівця на його людські, особистісні якості, психологічні характеристики. В роботі обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування професійної компетентності перемовників у неформальній освіті, здійснено їх перевірку через впровадження навчального курсу «Перемовник: входження в професійний простір», а також проаналізовано ефективність цього процесу. Окреслено перспективи розвитку системи професійної підготовки перемовника як представника інтегрованої професії та додаткової професійної компетенції представників інших спеціальностей у вітчизняній педагогічній практиці.