Проаналізовано основні тенденції розвитку за умов глобалізації економіки та підходи до оптимізації системи професійного навчання робочої сили. Розкрито сутність модульної технології професійного навчання, подано її порівняльну характеристику з традиційною системою, а також методику розробки модульної навчальної документації. Особливу увагу приділено методиці впровадження модульної технології в сферу професійного навчання незайнятого населення, особливостям організації та управління навчальним процесом.

Наведено нове вирішення проблеми щодо суперечності між виокремленістю й автономністю змісту навчальних дисциплін професійної підготовки учнів ПТНЗ і реальною діяльністю кваліфікованого робітника, що має інтегрований характер. Запропоновано часткову та повну відмову від предметної системи навчання та перехід до інноваційних предметно-модульної та модульної систем професійного навчання (ПМСН і МСН), ступінь інтеграції змісту яких відповідає предметно-модульним і проблемно-модульним інтегративним професійним курсам. Розроблено концепцію проектування динамічної структури професійної підготовки й інтегрованого змісту технічних дисциплін для модульного навчання професії у ПТНЗ. Проведено експериментальне дослідження ефективності та результативності модульного навчання учнів інтегрованого змісту технічних дисциплін. Розроблено дві методики у межах ПМСН і МСН проектування навчально-програмної документації й інтегрованого змісту навчання.

Здійснено аналіз нормативно-правових актів, що регламентують реалізацію дистанційного навчання в Україні, і визначено перспективи його використання в професійно-технічних навчальних закладах.

Досліджено шляхи запровадження модульно-компетентнісного підходу у професійній підготовці кваліфікованих робітників, який передбачає застосування модульних навчальных програм і технологій, зорієнтованих на формування в учнів ключової та професійної компетенції. Розглянуто структури ключової компетентності та характеристику рівнів компетентності кваліфікованого робітника III - IV розряду. Окреслено три напрями технологізації професійної підготовки та проблему запровадження системного різнорівневого та обгрунтованого застосування навчальних технологій в навчальних закладах ПТО. У зв'язку зі складністю та комплексністю цілей навчання, спрямованих на формування ключової та професійної компетентності запропоновано застосування модульно-компетентнісного технокомплексу, який дозволяє розробити модель організації навчально-виховного процесу на засадах системної та комплексної технологізації, розкрито перспективи подальших досліджень проблеми.

Розглянуто процес навчання на відстані, що став важливим напрямом освіти, можливості, інструментарій та сфера застосування якого з кожним роком розширюються. Проаналізовано пілотний проект з проведення навчання робітничих професій з використанням інформаційних та дистанційних технологій у навчальному процесі. Зазначено, що запропонована навчальна програма надає змогу застосовувати відкриті технології професійної підготовки, що культивуються вченими і науковцями Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, а також принципи навчання на відстані, які розроблені Міжнародним навчальним центром Міжнародної організації праці в Турині.

Рассмотрен процесс обучения на расстоянии, ставший важным направлением образования, возможности, инструментарий и сфера применения которого с каждым годом расширяются. Проанализирован пилотный проект по проведению обучения рабочим профессиям с использованием информационных и дистанционных технологий в учебном процессе. Указано, что предложенная учебная программа позволяет применять открытые технологии профессиональной подготовки, которые культивируются учеными Института профессионально-технического образования АПН Украины, а также принципы обучения на расстоянии, разработанные Международным учебным центром Международной организации труда в Турине.

The process of learning at a distance, an important area of education, opportunities, tools and scope of which is increasing every year. Analyzed a pilot project for the training of working professionals with the information and distance learning technologies in educational process. Indicated that the proposed training program allows the use of open technology training, which are cultivated by scientists and scholars of the Institute of Vocational Education of Pedagogical Sciences of Ukraine, as well as the principles of distance education, developed by the International Training Centre of the International Labour Organization in Turin.

Обгрунтовано необхідність розробки навчально-методичного забезпечення та апробації системи дистанційного навчання у професійній освіті. Проведено дослідження можливості застосування електронного навчального середовища за допомогою сформованої педагогічної комунікації. Уточнено значення терміна «дистанційне навчання» (ДН). Викладено переваги застосування компетентнісного підходу в ДН. Розкрито питання проектування змісту додаткової професійної освіти на основі модульних технологій навчання. На сайті Центру on-line навчання GDSI представлено приклади пілотних модулів, у яких застосовано відкриті технології підготовки робітників з дистанційною формою навчання. Підсумовано, що використання модульних програм ДН у поєднанні з традиційною освітою є платформою для вдосконалення навчального процесу, адекватного реаліям сучасного інформаційного суспільства.

Обоснована необходимость разработки учебно-методического обеспечения и апробации системы дистанционного обучения в профессиональном образовании. Проведено исследование возможности применения электронной учебной среды с помощью сложившейся педагогической коммуникации. Уточнено значение термина «дистанционное обучение» (ДО). Изложены преимущества применения компетентностного подхода в ДО. Раскрыты вопросы проектирования содержания дополнительного профессионального образования на основе модульных технологий обучения. На сайте Центра on-line обучения GDSI представлены примеры пилотных модулей, в которых применены открытые технологии подготовки рабочих по дистанционной форме обучения. Подытожено, что использование модульных программ ДО в сочетании с традиционным образованием является платформой для совершенствования учебного процесса, адекватного реалиям современного информационного общества.

Approaches to learning, we show the main features of the formation of an electronic learning environment. Disclosed the design the content of Continuing Professional Education additional based on modular technology education, are examples of pilot modules presented at the Center of online training GDSI.

Подано одну з можливих схем організації навчального процесу в ПТНЗ. На її основі проаналізовано стан і перспективи впровадження дистанційної форми навчання на прикладі навчання залізничних професій "Слюсар з ремонту рухомого складу ІІ - ІІІ розряду", "Машиніст електровоза. Машиніст тепловоза". Зроблено висновок, що використання дистанційної форми навчання в організації навчального процесу в ПТНЗ призведе до підвищення мотивації учнів ПТНЗ та отримання більш широких можливостей для здобуття професії.

Рассмотрена одна из возможных схем организации учебного процесса в ПТУЗ. На ее основе проанализированы состояние и перспективы внедрения дистанционной формы обучения на примере обучения железнодорожным профессиям "Слесарь по ремонту подвижного состава II - III разряда", "Машинист электровоза. Машинист тепловоза". Сделан вывод, что использование дистанционной формы обучения в организации учебного процесса в ПТУЗ приведет к повышению мотивации учащихся ПТУЗ и получению более широких возможностей для приобретения профессии.

The article shows one of the possible schemes of the educational process at a vocational school. The state and prospects for implementation of distance learning were analyzed on the base of this scheme by example teaching Railroad professions "Mechanic on repairing of rolling stock II-III category", "The driver of the locomotive on diesel traction. The driver of the locomotive on electric traction". It is concluded that using the form of distance learning in the educational process at a vocational school would increase motivation of students and give them more opportunities to acquire a profession.

Висвітлено технології дистанційного професійного навчання. Розглянуто теоретичні аспекти підготовки педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти до впровадження дистанційного навчання кваліфікованих робітників. Представлено технологію розробки електронного контенту для його використання у системі дистанційного навчання, засоби контролю успішності майбутніх кваліфікованих робітників у дистанційному навчальному процесі. Розкрито особливості організації їх самостійної роботи засобами дистанційного навчання.

Розглянуто особливості організації цифровізованого освітнього процесу в апаратно-програмному середовищі систем дистанційного навчання в контексті професійної освіти. Відзначено складність переходу до четвертого технологічного укладу та зазначено щодо ризиків, пов'язаних з означеним процесом у професійній освіті. За таких умов важливим стає вироблення ефективних моделей публічно-приватного партнерства, децентралізації управління та фінансування, а, головне, забезпечення якості професійної освіти. Одним із засобів, здатного забезпечити реалізацію таких завдань та уникнути ризиків у сфері професійної освіти, є використання програмно-апаратних комплексів систем дистанційного навчання (LMS). Водночас освітній процес, що відбувається в середовищі таких систем, стає цифровізованим, що, з одного боку, надає йому додаткових переваг (легкий доступ до навчальних даних незалежно від часу та простору, індивідуалізація освітніх траєкторій учнів, широкі мультимедійні можливості тощо), а з іншого - вимагає вирішення складних завдань зі створення дистанційних курсів. Зосереджено увагу саме на методиці розробки дистанційних курсів, таким чином, закладу професійної (професійно-технічної) освіти вкрай важливо забезпечити реалізацію п'яти основних її складових: нормативно-правового забезпечення; фінансового забезпечення; технічного забезпечення; кадрового та навчально-методичного забезпечення. Підкреслюється, що розробка дистанційного курсу стає надзвичайно важливим аспектом здійснення сучасного цифровізованого освітнього процесу. Обгрунтовано структуру творчої групи зі створення дистанційних курсів, що складається з: фахівця відповідної галузі; фахівця з дистанційної освіти; технічного спеціаліста (адміністратора системи/програміста дистанційних курсів); дизайнера цифрового контенту. Підкреслено, що є неприпустимим покладати завдання створення дистанційного курсу лише на педагогічного працівника закладу професійної (професійно-технічної) освіти. Водночас процес цифровізації освітнього процесу в конкретному закладі не може бути обмежений лише введенням до нього систем дистанційного навчання.