Розглянуто новий елемент екологічного виховання, висвітлено технологію реалізації коеволюційного підходу до проблеми взаємодії людини та природи. Даний підхід обгрунтовано на підставі аналізу теорії коеволюції у лекційному курсі, наведено шляхи його практичного застосування під час проведення семінарських занять, комплексної залікової роботи.

На підставі аналізу наукових праць розроблено модель формування екологічної культури студентів, яка містить ціннісно-мотиваційний і діяльнісно-професійний компоненти. Визначення взаємозалежних і взаємообумовлених компонентів дозволяє збалансувати взаємодію областей фахової підготовки спеціаліста.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.352.27

Рубрики:

Екологічне виховання <вища освіта>

Шифр НБУВ: Ж69231 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито та обгрунтовано характеристики екологічної вихованості студентів ВНЗ будівельного профілю. Визначено показники та педагогічні умови екологічного виховання особистості, розроблено та обгрунтовано теоретичну модель екологічної вихованості. Доведено ефективність оптимально організованої самостійної пізнавальної діяльності студентів за авторською методикою формування екологічної вихованості, проаналізовано процес її формування щодо збереження навколишнього природного середовища, набуття ціннісно-творчого ставлення до професійної діяльності у студентів як суб'єктів природоохоронної діяльності.

Вперше теоретично обгрунтовано сутність екологічної культури студентів вищих технічних закладів освіти, її структуру та основні компоненти. Розроблено модель екологічної культури. Розкрито поняття "екологічна культура", "екологічні знання". Встановлено й обгрунтовано особливості формування екологічної культури студентів вищих технічних закладів освіти. Визначено та експериментально апробовано методику, яка забезпечує ефективність реалізації особливостей формування екологічної культури студентів з урахуванням її особливостей у процесі вивчення курсів: "Основи екології", "Безпека життєдіяльності", "Охорона праці та навколишнього середовища".

Проаналізовано типи екологічної свідомості студентської молоді гуманітарного та технічного ВНЗ. Виявлено суттєві відмінності рівнів емоційного, пізнавального та практичного освоєння світу природи студентами гуманітарної, природничої та технічної спрямованості. Визначено принципи формування базових компонентів екологічної свідомості, а саме: "належності людини природній екосистемі", "єдності з живими істотами, віддаленими від людини в еволюційному ланцюгу", "невід'ємності кожного виду живих істот від екологічної системи Землі". Розроблено й апробовано методику еколого-психологічного тренінгу для формування та корекції ставлення до природи, яка базується на принципах послідовності корекційного впливу, організації психологічних стимулів і розвитку психологічної єдності з природою. Відзначено, що психологічним механізмом суб'єктного ставлення до елементів природи є ідентифікація з природними об'єктами. Показано різну ефективність методики за умов формування екологічної свідомості для різних категорій студентів.

Уперше розроблено концептуально-технологічну модель виховного процесу у вищому технічному навчальному закладі. Здійснено науково-теоретичне обгрунтування системи формування екологічної відповідальності студентів. Створено модель цієї системи, запропоновано критерії експертної оцінки. Розкрито суть поняття екологічної відповідальності, показано її взаємозв'язок з іншими якостями особистості та розроблено критерії сформованості. Досліджено шляхи, форми та засоби формування екологічної відповідальності у студентів технічного універстету. Наведено методику дігностування екологічної відповідальності студентів та визначено основні шляхи реалізації. Експериментально з'ясовано функціонування та результативність системи її формування у цілісній системі виховної роботи технічного ВНЗ.

Проведено теоретичне й емпіричне дослідження педагогічних основ формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку. Проаналізовано суть і зміст екологічної культури особистості як передумови формування сталого розвитку країни. Визначено педагогічні основи (компоненти, критерії, закономірності, принципи, педагогічні умови) й особливості формування даної культури майбутніх економістів. Розроблено й експериментально перевірено відповідну методику. Як педагогічні умови визначено реалізацію діяльнісного підходу до формування екологічної культури майбутніх економістів, використання проблемних, частково пошукових і дослідницьких методів навчання, забезпечення дієвості наявних природоохоронних мотивів, посилення інтеграції теоретичних знань майбутніх економістів. Розроблено методичні рекомендації викладачам економічних і екологічних дисциплін щодо формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку з використанням еколого-педагогічних тренінгів.

Здійснено аналіз сучасного стану й особливостей формування екологічної культури студентської молоді в Україні у період становлення ринкових відносин. Виявлено, що найбільш продуктивними й евристичними є підходи, що базуються на діяльнісній платформі наукового пізнання. Розкрито суть поняття екологічної культури як сукупність природо-, соціо- і культурозберігальних дій і технологій. Зазначені підходи забезпечують стійку рівновагу у системі "людина - довкілля", реалізацію людського підходу до здійснення всіх видів людської діяльності, а також усвідомлення її як теоретичної галузі знань про місце людини в біосфері як істоти, засобами діяльності якої урівноважується життєдіяльність біосфери. Доведено, що за ціннісним значенням екологічна культура займає провідне місце у структурі соціокультурних орієнтацій сучасної студентської молоді, яка прагне підпорядкувати її формуванню всі наявні та перспективні можливості навчально-виховного процесу і позанавчальних технологій.

Досліджено проблеми формування екологічної культури студентів-аграрників. Вперше на підставі використання системного підходу визначено педагогічні складові та умови формування екологічної культури молодших спеціалістів аграрного профілю. Розроблено й експериментально перевірено методику реалізації педагогічних умов, що сприяють формуванню екологічної культури студентів-аграрників. Уточнено зміст понять "екологічний світогляд", "екологічне мислення", "екологічна культура". Визначено критерії, показники та рівні сформованості екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників, обгрунтовано модель її розвитку, розроблено відповідні методичні рекомендації для викладачів і керівників вищих аграрних навчальних закладів.

Визначено сутність екологічної компетентності майбутніх інженерів-фахівців цивільного захисту, її особливості та структурні компоненти. Доведено, що ефективність формування екологічної компетентності майбутніх інженерів-фахівців цивільного захисту забезпечується впровадженням науково обгрунтованої технології, яка передбачає такі етапи: підготовчий (створення відповідного науково-методичного забезпечення процесу формування екологічної компетентності студентів), мотиваційно-орієнтаційний (розвиток позитивної мотивації набуття екологічної компетентності майбутніми фахівцями цивільного захисту), змістово-практичний (формування всіх компонентів екологічної компетентності через застосування активних форм і методів навчання, організація спеціальної діяльності практично-екологічної спрямованості), аналітико-результативний (оцінка та корекція процесу навчання). Уточнено критерії, показники та рівні сформованості екологічної компетентності майбутніх інженерів-фахівців цивільного захисту. Доведено ефективність упровадження розробленої технології формування екологічної компетентності майбутніх інженерів-фахівців цивільного захисту.

Розглянуто особливості формування екологічної культури студентів машинобудівних спеціальностей. Визначено умови, за яких є можливим досягнення високого професіоналізму майбутнього спеціаліста машинобудівного профілю.

Розкрито основні підходи до проблеми формування екологічної культури у студентів у сучасній психолого-педагогічній теорії.

Розглянуто проблему гуманітаризації екологічної підготовки студентів хімічних спеціальностей.

Розглянуто теоретико-методологічні основи формування екологічного світогляду майбутніх учителів, проведено ретроспективний аналіз світоглядних поглядів на проблему взаємодії людини та природи на історичних етапах розвитку суспільства. Обгрунтовано функціональну структуру екологічного світогляду майбутніх учителів на основі встановлення її компонентного складу й аналізу його онтогенезу. Розроблено концепцію, методику та технологію формування, а також спроектовано модель формування такого світогляду, проведено діагностику його сформованості у процесі констатувального експерименту. Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес педагогічних ВНЗ навчально-методичний комплекс для забезпечення процесу формування екологічного світогляду майбутніх учителів.

Розглянуто деякі теоретико-педагогічні аспекти діяльності як чинника формування екологічної культури студентів вищих навчальних закладів. Зазначено щодо ролі духовно-практичної діяльності, спрямованої на одержання вищої адаптаційної та предметно-перетворювальної здатності, на саморозвиток під життєві цілі.

Вперше розглянуто екологічну компетенцію як мету та результат вищої професійної освіти. Викладено принципи ресурсозберігання та створення умов для життя майбутніх поколінь. Розкрито стратегічні цілі міста у разі переходу до збалансованого розвитку. Висвітлено концептуально-стратегічні основи та принципи формування екологічної культури майбутніх фахівців вищої професійної школи. Проаналізовано проблеми екологізації вищої професійної освіти.

Розглянуто проблеми формування екологічної спрямованості особистості майбутніх психологів за умов сучасного освітнього простору. Розглянуто екологічну спрямованість особистості як результат систематичного цілеспрямованого впливу на особистість, яка виявляється в сформованості особистості з певними якостями, а саме визначеністю ідеалів, переконань, цінностей, готовності до дій природоохоронної (екологічної) спрямованості.

Розглянуто суть екологічного виховання, яка полягає у розвитку особистості як суб'єкта культури у взаєминах із природою, іншими людьми шляхом рефлексії свого внутрішнього світу. Висвітлено екологічну складову професійної підготовки майбутніх дизайнерів. На основі аналізу теоретичних і практичних робіт провідних у даній сфері інститутів та установ встановлено, що концепція екодизайну призводить до зниження негативних впливів на навколишнє середовище, зменшення кількості ресурсів, що споживаються і пов'язаних із цим економічних витрат.

Обосновано экологическое воспитание, которое заключается в развитии личности как субъекта культуры во взаимоотношениях с природой, другими людьми путем рефлексии своего внутреннего мира. Освещена экологическая составляющая профессиональной подготовки будущих дизайнеров. На основании анализа теоретических и практических работ, ведущихся в данной сфере институтами и учрежденями установлено, что концепция экодизайна приводит к снижению негативных воздействий на окружающую среду, уменьшению количества потребляемых ресурсов, и связанных с этим экономических затрат.

The author grounds the expedience of ecological education of specialists. He also considers the principles of future designersТ preparation to their professional activity in the context of ideas of ecologic education.

Розглянуто хід, підсумки експериментальної перевірки педагогічних умов та моделі формування екологічної компетентності (ЕК) студентів технічних ВНЗ. Висвітлено організацію, результати контрольного тестування екологічної свідомості студентів, динаміку рівнів сформованості компонентів ЕК майбутніх інженерів у процесі проведення констатуючого, формувального, контрольного етапів педагогічного експерименту. Зроблено висновок, що рівень ЕК студентів, досягнутий на основі розробленої моделі, вищий, ніж у студентів, які проходили технологічні практики традиційно. Відзначено результати проведеного експерименту, які підтвердили ефективність технологічних практик, показали переваги запропонованої методики: її впровадження дає можливість підвищити ефективність як теоретичної, так і практичної складових процесу навчання. Зазначено, що перспективою подальших напрацювань у цьому напрямі є дослідження можливості застосування аналогічної технології у навчальному процесі іншими ВНЗ

Рассмотрен ход, итоги экспериментальной проверки педагогических условий и модели формирования экологической компетентности (ЭК) студентов ВТУЗ. Освещены организация, результаты контрольного тестирования экологического сознания студентов, динамика уровней сформированности компонентов ЭК будущих инженеров в процессе проведения констатирующего, формирующего и контрольного этапов педагогического эксперимента. Сделан вывод о том, что уровень ЭК студентов, который достигнут на основе разработанной модели, выше, чем у студентов, которые проходили технологические практики традиционно. Отмечено, что результаты проведенного эксперимента подтвердили эффективность технологических практик, показали преимущества предложенной методики: ее внедрение позволяет повысить эффективность как теоретической, так и практической составляющих процесса обучения. Указано, что перспективой дальнейших наработок в этом направлении является исследование возможности применения аналогичной технологии в учебном процессе другими вузами.

The article reveals the process and results of the experimental test of pedagogical conditions of the formation of the ecological competence of students of higher technical educational institutions in the process of technological practice. It highlights the aim and organization of three stages of the pedagogical experiment, namely: diagnosing, forming and testing.