Розглянуто проблему використання активних форм і методів навчання у процесі підготовки вчителів. Підкреслено практичне значення технології інтерактивного навчання при удосконаленні форм самостійної роботи студентів.

Рассмотрена проблема использования активных форм и методов обучения при подготовке учителей. Исследования показывают практическое значение технологии интерактивного обучения при усовершенствовании форм самостоятельной работы студентов.

The article considers the problem of the active forms and methods of training using teacher's preparation. The practical importance of interactive training technology at the improvement of student's independent work is shown.

Розроблено та теоретично обгрунтовано модель самоосвітньої діяльності учителя, передумови підвищення продуктивності даної діяльності майбутніх учителів. Визначено базові поняття дослідженя. Проаналізовано стан проблеми у її історичному розвитку. Розроблено технологію формування самоосвітньої діяльності студентів педагогічних навчальних закладів та експериментально перевірено її ефективність.

Вперше запропоновано технологію індивідуально орієнтованого підходу до організації самостійної роботи студентів. Розкрито суть понять "самостійна робота", "типологічна мікрогрупа", проаналізовано індивідуально орієнтований підхід до організації самостійної роботи студентів. Визначено психолого-педагогічні ознаки, що характеризують індивідуально-типологічні особливості студентів. Виявлено специфіку діяльності педагога в організації самостійної роботи студентів. Розроблено й експериментально перевірено алгоритм формування типологічних мікрогруп студентів з урахуванням виділених психолого-педагогічних ознак. Науково обгрунтовано та впроваджено технологію організації самостійної роботи студентів на основі індивідуально орієнтованого підходу. Перевірено ефективність використання запропонованої технології організації самостійної роботи. Встановлено кореляційну залежність між способами організації самостійної роботи та успішністю, рівнем домагань, працездатністю. Виявлено специфіку організації самостійної роботи залежно від індивідуально-типологічних особливостей студентів.

На підставі вивчення дії об'єктивного, суб'єктивного та особистісного факторів визначено особливості організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення юридичних дисциплін. Розроблено технологію організації самостійної роботи студентів під час вивчення юридичних дисциплін у вищому навчальному педагогічному закладі, яка спрямована на поетапне підвищення рівня самостійності завдяки зміні домінуючого виду управління (прямого, співуправління, самоуправління). Експериментально доведено ефективність використання запропонованої технології.

Проаналізовано зміст та методичне забезпечення підготовки учителя трудового навчання у ВНЗ до самоосвіти. Описано методичну систему підготовки учителя трудового навчання до самоосвітньої діяльності, визначено показники та рівні готовності, експериментально досліджено ефективність розробленої методичної системи. Висвітлено стан готовності майбутніх учителів трудового навчання до самоосвітньої діяльності, зроблено висновок, що він є недостатнім.

Проаналізовано сучасний стан проблеми підготовки студентів до самостійної навчальної роботи (СНР). Розглянуто чинники, які впливають на процес формування умінь і навичок у студентів під час даної роботи. Виявлено, що даний процес поділяється на три блоки: мотиваційний, технологічний та організаційний. Установлено, що мотиви інтелектуального спонукання є найбільш надійною основою підтримки, закріплення та подальшого розвитку пізнавального інтересу в СНРС, а для ефективного процесу формування умінь і навичок СНРС необхідно моделювати загальні прийоми пізнавальної діяльності, побудовані на орієнтованій основі дій третього чи четвертого рівня, що повинні бути предметом спеціального засвоєння. Обгрунтовано можливість застосування визначених типів нових інформаційних технологій з метою інтенсифікації досліджуваного процесу, розроблено методику їх впровадження до навчального процесу вищого учбового закладу.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми формування у студентів умінь і навичок самостійної роботи засобами бібліотечних технологій. Проаналізовано сучасний стан цієї роботи в інформаційному середовищі бібліотеки вищого навчального закладу та рівень готовності студентів до використання бібліотечних інформаційно-пошукових систем та роботи з інформаційними джерелами. Виявлено, що значна частина студентів має досить низький рівень умінь з пошуку та відбору потрібних джерел у традиційному та мережевому інформаційному середовищі. Обгрунтовано необхідність оволодіння студентами конкретними уміннями та навичками використання традиційних й електронних бібліотечних інформаційно-пошукових систем (ІПС), знаннями засад інформаційного аналізу та синтезу для ефективного виконання самостійної навчальної роботи. За їх відсутності у студента виникають труднощі у процесі здійснення постійного інформаційного пошуку, значною мірою зростають часові та трудові затрати, знижується обсяг і якість виконання самостійної навчальної роботи. На підставі результатів дослідження показано ефективність розробленої програми курсу "Основи бібліотечно-інформаційних знань і роботи з бібліотечними ІПС" і методики формування умінь і навичок самостійної роботи студентів у інформаційному середовищі бібліотеки.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичну модель формування пізнавальної самостійності майбутніх учителів (ДМФПСМУ) у процесі навчання гуманітарних дисциплін та її іманентних складових - дидактичних умов. Здійснено дидактичний аналіз становлення проблеми формування пізнавальної самостійності та виокремлено провідні підходи до її вирішення. Уточнено зміст поняття "пізнавальна самостійність майбутнього вчителя", конкретизовано структуру, компоненти пізнавальної самостійності, визначено критерії та показники, рівні сформованості пізнавальної самостійності майбутніх учителів. Експериментально доведено ефективність поетапної реалізації ДМФПСМУ у процесі навчання гуманітарних дисциплін у практиці роботи вищої педагогічної школи. Проведено кількісний, якісний і статистичний аналіз, виявлено тенденцію підвищення рівня сформованості всіх компонентів пізнавальної самостійності майбутніх учителів.

Розглянуто самостійну роботу як запит часу, що потребує ретельної підготовки, серйозного підходу, прийняття та надання викладачами, а також студентами як майбутніми фахівцями концептуально-прикладної уваги в освітньому просторі, оскільки це природний, доступний та єдиний шлях до досягнення успіху. В освітньому процесі педагогічного ВНЗ у студентів виникають труднощі, пов'язані з таким видом роботи. У зв'язку з цим представлено складники, які сприяють формуванню самостійності майбутніх учителів.

Здійснено психолого-педагогічний аналіз категорій "середовище", "інформаційний простір" та "інформаційно-навчальне середовище". Визначено структуру та дидактичні можливості інформаційно-навчального середовища як засобу ефективної організації самостійної навчальної діяльності студентів педагогічних ВНЗ.

Проведен психолого-педагогический анализ категорий "среда", "информационно-обучающая среда". Определены возможности информационно-обучающей среды как средства эффективной организации самостоятельной учебной деятельности студентов педагогических ВУЗ.

Psychological and pedagogical analysis of categories "environment", "information space" and "informative-and-instructive environment" has been carried out in the article. The structure and didactic possibilities of informative-and-instructive environment as a means of effective organization of students' self-managed educational activities in higher pedagogical educational establishments have been defined.

За умов реформування вищої педагогічної освіти особливої актуальності набуває проблема підготовки майбутніх фахівців. Завдання роботи - аналіз змісту поняття "самоосвіта", методи - аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури; навчально-методичних праць щодо вдосконалення змісту, форм і методів самостійної діяльності студентів до самоосвіти. Самоосвіта є результатом та умовою ефективності освіти. Це цілеспрямоване добровільне вдосконаленням особистості у сфері науки, культури за допомогою самостійної й науково-дослідницької діяльності. Отже, самостійна робота є одним із засобів самоосвіти. Таким чином, стимулювання потреби майбутніх учителів до самоосвіти - завдання вищих педагогічних навчальних закладів.

Розкрито особливості підготовки студентів педагогічних спеціальностей до професійного саморозвитку, що відбувається за умов адаптації до професії.

Зазначено, що головною метою педагогічної системи за сучасних умов розвитку української освіти є формування творчої особистості, що здатна до активної самостійної діяльності. Формування самостійності майбутніх учителів забезпечує їх розвиток творчості, одержання міцних наукових знань, вмінь і навичок, що відповідає вимогам Болонського процесу.

Висвітлено проблему саморегулювання студентів-педагогів в контексті їх підготовки до подальшої професійної діяльності. Наведено типи самостійної роботи студентів. Зазначено умови для забезпечення якості самостійного навчання. Розглянуто й охарактеризовано систему самостійної роботи студента (на прикладі авторського курсу "Історія педагогіки" в Слов'янському державному педагогічному університеті). Доведено, що самостійна робота студентів дає змогу забезпечити індивідуально-творчий розвиток особистості майбутнього вчителя.

Розглянуто проблему організації самостійної роботи студентів. Наведено різні погляди науковців щодо визначення поняття "самостійна робота студентів". Наголошено на специфіці організації самостійної роботи студентів у педагогічних ВНЗ. Визначено її види залежно від місця і часу проведення, характеру керування викладача та способу контролю за результатами. Виділено основні форми та технології організації самостійної роботи студентів у педагогічних ВНЗ. Охарактеризовано зовнішню, внутрішню і процесуальну (навчальну) мотивації ефективної реалізації самостійної роботи студентів, та умови, за яких така діяльність принесе найвагоміші результати.

Розглянуто кілька проблем вищої освіти у зв'язку з переходом до кредитно-модульної системи організації учбового процесу у вищих навчальних закладах. Визначено роль самостійної роботи як основної форми учбової діяльності в становленні професійних якостей майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін за нових умов організації учбового процесу.

Рассмотрен ряд проблем, стоящих перед высшим образованием, в связи с переходом к кредитно-модульной системе организации учебного процесса в высших учебных заведениях. Показана роль самостоятельной работы, как основной формы учебной деятельности, в становлении профессиональных качеств будущих учителей гуманитарных дисциплин в новых условиях организации учебного процесса.

The article is dedicated to some problems of higer education aroused by its transference to the credit modular system of organizing educational process in institutions of higher education. The author demonstrated the role of independent work as a basic form of educational activity in developing professional qualities of future teachers of the Humanities within new terms of organization of educational process.

Розглянуто проблеми використання самостійної роботи студентів під час вивчення педагогічних дисциплін у ВНЗ. Визначено особливості самостійної роботи як окремого виду навчальної діяльності. Наведено результати експерименту з використання самостійної роботи під час розв'язування педагогічних задач як засобу формування творчих здібностей студентів і на підставі цього формування педагогічних знань. Розкрито значимість самостійної роботи під час підготовки вчителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Враховано, що самостійна робота передбачає виховні можливості щодо залучення студентів до професійної діяльності.

Рассмотрены проблемы использования самостоятельной работы студентов при изучении педагогических дисциплин в ВУЗ. Определены особенности самостоятельной работы как отдельного вида учебной деятельности. Приведены результаты эксперимента по использованию самостоятельной работы при решении педагогических задач как способа формирования творческих способностей студентов и на основе этого формирования педагогических знаний. Раскрыта значимость самостоятельной работы для подготовки учителей при изучении педагогических дисциплин. Учтено, что самостоятельная работа предусматривает воспитательные возможности касательно привлечения студентов к профессиональной деятельности.

The problems of independent work of students in the study of pedagogical subjects in universities. The features of the self as a separate type of learning activity. The results of experiment on the use of independent work in solving educational problems as a method of forming the creative abilities of students and based on the formation of pedagogical knowledge. Revealed the importance of self-study for teacher training in the study of educational disciplines. It is considered that the self-study provides educational opportunities about attracting students for professional careers.

Обгрунтовано можливість модульно-блокового структурування навчального матеріалу в подоланні протиріччя між індивідуально-творчим характером педагогічної праці й заформалізованою підготовкою майбутнього вчителя. Охарактеризовано модульно-блокову структуру навчальної інформації та її специфіку у розвитку творчих якостей як показника професіоналізму майбутніх педагогів. Запропоновано використання технології, побудованої за принципом рольової перспективи, за якої нестандартні дії студентів у проблемних ситуаціях забезпечують необхідні умови для саморозвитку творчих здібностей.

Обоснована возможность модульно-блокового структурирования учебного материала в преодолении противоречий между индивидуально-творческим характером педагогического труда и формальной подготовкой будущего учителя. Охарактеризована модульно-блочная структура учебной информации и ее специфика в развитии творческих качеств как показателя профессионализма будущих педагогов. Предложено использование технологии, построенной по принципу ролевой перспективы, в которой нестандартные действия студентов в проблемных ситуациях обеспечивают необходимые условия для саморазвития творческих способностей.

Розглянуто сутність самостійної роботи відносно професійної підготовки інженера-педагога за сучасних умов навчання, а також принциповий перегляд організації навчального процесу у ВНЗ, який повинен будуватися так, щоб розвивати вміння вчитися, формувати у майбутніх інженерів-педагогів здібності до саморозвитку, творчого застосування одержаних знань, способів адаптації до професійної діяльності.

Рассмотрена сущность самостоятельной работы относительно профессиональной подготовки инженера-педагога в современных условиях учебы, а также принципиальный пересмотр организации учебного процесса в ВУЗ, который должен строиться так, чтобы развивать умение учиться, формировать у будущих инженеров-педагогов способности к саморазвитию, творческому применению полученных знаний, способов адаптации к профессиональной деятельности.

The paper examined the essence of independent work in relation to professional preparation of engineer-teacher in the modern terms of studies, and also of principle revision of organization of education, which must be built so that to develop ability to study, form of capacity of future engineers-teachers for creative application of the got knowledge, methods of adaptation to professional activity.

Описано результати перевірки гіпотези про ефективність моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентних їй дидактичних умов. Описано методику проведення експериментального дослідження та здійснено аналіз одержаних показників. Наведено результати обробки кількісних показників, одержаних під час проведення педагогічного експерименту за допомогою математико-статистичних методів.

Описаны результаты проверки гипотезы об эффективности модели организации самостоятельной работы будущих инженеров-педагогов в процессе изучения педагогических дисциплин и имманентных ей дидактических условий. Описана методика проведения экспериментального исследования и осуществлен анализ полученных показателей. Приведены результаты обработки количественных показателей, полученных во время проведения эксперимента при помощи математико-статистических методов.

The article shows the results of testing the hypothesis about the effectiveness of self-organization model of the future engineer-teachers in the process of learning pedagogical disciplines and its inherent didactic conditions. The author describes how to conduct a pilot study and carried out analysis of the figures. The results of the processing of quantitative values obtained during the experiment, using mathematical and statistical methods.