Представлено інформацію щодо можливостей використання жінками-спортсменками ефірних олій як речовин, які сприяють процесам адаптації організму за умов тренування з підвищеними м'язовими навантаженнями. Наведено дані літератури про біологічну активність ефірних олій та рекомендації щодо їх застосування.

Представлена информация относительно возможностей использования женщинами-спортсменками эфирных масел как веществ, которые оказывают содействие процессам адаптации организма при условиях тренировки с повышенными мышечными нагрузками. Приведены данные литературы о биологической активности эфирных масел и рекомендации относительно их применения.

The information concerning opportunities of use by the women -sportsmen of essential oils, as substances, which promote processes of adaptation of the organism in conditions of training with increased muscular loadings is presented. The literary data about biological activity of essential oils and recommendation of their application are given.

Узагальнено дані наукової літератури щодо медичних аспектів жіночого спорту. Результати узагальнень дозволяють виділити найбільш актуальні питання цієї проблеми, на яких належить зосередити увагу дослідників.

Обобщенно данные научной литературы относительно медицинских аспектов женского спорта. Результаты обобщений разрешают выделить наиболее актуальные вопросы этой проблемы, на которые принадлежит сосредоточить внимание исследователей.

Some data of scientific literature dealing with medical aspects of female sport have been generalized. The results of generalization allow to outline the most pressing issues which deserve attention of researches.

Проаналізовано дані сучасної літератури з одного з актуальних питань спортивної медицини - "тріада жінки-спортсменки". Узагальнено власний досвід багаторічних досліджень у галузі медико-біологічних основ спортивної підготовки жінок, а також проблеми остеопорозу серед жінок-спортсменок і неспортсменок.

Проанализированы данные современной литературы с одного из актуальных вопросов спортивной медицины - "триада женщины-спортсменки". Обобщенно собственный опыт многолетних исследований в области медико-биологических основ спортивной подготовки женщин, а также проблемы остеопороза среди женщин-спортсменок и неспортсменок.

Data of literature concerning one of the most pressing issues of sports medicine - "female athlete triad" have been analyzed. Personal experience of long-term studies in the field of medico-biological bases of sports preparation of females as well as problems of osteoporosis in female athletes and non-athletes have been generalized.

Вивчення впливу бігових тренувань в аеробному та змішаному режимах енергозабезпечення на біоелектричну активність серця жінок віком 18 - 22 років показало, що позитивні зміни ЕКГ відбуваються лише за умов збільшення аеробної продуктивності організму. Тренування в змішаному режимі були більш ефективними, зокрема, спостережено підвищення економічності роботи серця в стані спокою, збільшення хронотропного резерву, покращання кровопостачання та скоротливої здатності міокарда.

Встановлено, що за умов адаптації до гіпоксії підвищення змісту гемоглобіну в крові відіграє провідну роль у регуляції хвилинного серцевого викиду, внаслідок чого зменшується частота серцевих скорочень, знижуються функціональні витрати на м'язову роботу після адаптації до зниженого парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі.

Зроблено огляд літературних даних, які стосуються репродуктивного здоров'я жінки-спортсменки.

Сделан обзор литературных данных, которые касаются репродуктивного здоровья женщины-спортсменки.

At this article there is review of the literary data which concern the reproductive health of the women athletes.

Обследованы спортсменки в возрасте 10 - 17 лет, занимающиеся прыжками на батуте. Результаты исследования показали, что занятия прыжками на батуте влияют на биоэлектрическую активность сердца и вегетативную регуляцию спортсменок. По данным вариабельности сердечного ритма у спортсменок зарегистрировано преобладание тонуса парасимпатической нервной системы, что свидетельствует об экономизации сердечной деятельности. При этом у спортсменок выявлены признаки дезадаптации к физическим нагрузкам.

Досліджено проблему вдосконалення процесу фізичного виховання студентів основної медичної групи з урахуванням клініко-фізіологічної характеристики рівнів фізичного здоров'я шляхом індивідуалізації фізичного навантаження залежно від рівня здоров'я. Обстежено 339 студентів: 117 юнаків та 222 дівчини віком від 17-ти до 21-го року, які професійно не займаються спортом. Проаналізовано захворюваність і ризик розвитку серцево-судинних захворювань залежно від рівня фізичного здоров'я студентів. Вивчено стан певних функцій організму, фізичної працездатності та фізичної підготовки студентів основної медичної групи. Виявлено взаємозв'язок між рівнем фізичного здоров'я, захворюваністю та результатами рухових тестів у студентів. Розроблено модельні характеристики різних рівнів фізичного здоров'я студентської молоді, а саме: адаптаційний потенціал серцево-судинної системи, біологічний вік, ризик розвитку серцево-судинних захворювань, морфофункціональний статус, фізична працездатність і підготовка. Визначено максимальні, оптимальні та мінімальні рівні навантаження для фізичного виховання на підставі клініко-фізіологічної характеристики студентів основної медичної групи з різним рівнем фізичного здоров'я. Розроблено оптимальний енергетичний рівень фізичних навантажень під час занять фізичними вправами залежно від рівня фізичного здоров'я даних студентів.

Удосконалено медичні критерії управління спортивним тренуванням спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, для забезпечення ефективного лікарського контролю. Проведено обстеження спортменок і жінок, які не займалися у спортивних секціях, а обсяг фізичних навантажень відповідав навчальним програмам з фізвиховання загальноосвітніх і ВНЗ. Доведено більшу частоту порушень репродуктивної функції у спортсменок у порівнянні з жінками контрольної групи. Встановлено динаміку показників анаеробної фізичної працездатності у процесі менструального циклу, що свідчить про необхідність урахування фази циклу для побудови тренувально-змагальних навантажень у спортсменок. Обгрунтовано можливість використання показників варіабельності серцевого ритму для характеристики рівня адаптації організму до швидкісно-силових навантажень, а також для діагностики ранніх ознак фізичного перенапруження вегетативної нервової системи у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.

Здійснено аналіз змін, що виникають у психіці гандболісток у різні фази менструального циклу у підготовчому періоді. Показано, що такі психічні стани, як фрустрація, ригідність та тривожність, збільшують ступінь прояву в менструальній, овуляторній та передменструальній фазах. Це фази, в яких фізична працездатність спортсменок падає, про що свідчить зниження коефіцієнту ігрових дій. Виявлення різних видів агресивності та конфліктності показало, що, крім образливості, у названі фази більшість видів агресивності зменшують рівень прояву. Водночас у період фаз постменструальної та постовуляторної їх активність збільшується. Зроблено висновок про необхідність для ігрової діяльності у гандболі проявляти певний ступінь агресивності та конфліктності. Тренерам з гандболу рекомендується враховувати фази менструального циклу і фази, коли ефективність ігрових дій падає, не перевантажувати гандболісток нервово-психічними і фізичними навантаженнями. Крім того, психодіагностика якостей особистості, що відносяться до агресивних, дасть можливість судити про придатність і успішність гандболісток до ігрової діяльності.

На математической модели функциональной системы дыхания имитировалось вдыхание спортсменками газовой смеси с низким содержанием кислорода и исследовалась зависимость функциональной самоорганизации их организма от гормонального статуса на протяжении менструального цикла. Полученные результаты свидетельствуют о том, что при планировании тренировочного процесса и формировании команд в соревновательной деятельности спортсменок необходимо учитывать особенности адаптации к гипоксической среде при циклических изменениях концентрации половых гормонов в их организме.