Отмечено, что наличие патриотических и дружественных черт у спортсменов повышает ровень физического и психического потенциала с целью достижения высших результатов соревновательной деятельности. Формирование национальных и интернациональных нравственных черт у спортсменов возможно осуществить путем взаимодействующей координированной работы социальных институтов семьи, образования, культуры, физической культуры, средств массовой информации, политики.

Зазначено, що наявність патріотичних і дружніх моральних якостей у спортсменів підвищує рівень фізичного та психічного потенціалу з метою досягнення високих результатів у змагальній діяльності. Формування національних та інтернаціональних моральних рис у спортсменів можливо здійснювати шляхом взаємокоординованої роботи соціальних інститутів родини, освіти, культури, фізичної культури, засобів масової інформації, політики.

Проаналізовано сучасні теорії виховної роботи. Визначено принципи виховання, зміст виховної роботи, її форми та методи. Охарактеризовано загальнотеоретичні засади виховання як педагогічного процесу. Увагу приділено соціальним інститутам вихованням, теорії самовиховання, організації виховної роботи у спортивних колективах.

Проанализированы современные теории воспитательной работы. Определены принципы воспитания, содержание воспитательной работы, ее формы и методы. Охарактеризованы общетеоретические основы воспитания как педагогического процесса. Уделено внимание социальным институтам воспитания, теориям самовоспитания, организации воспитательной работы в спортивных коллективах.

Вперше визначено особливості процесу адаптації студентів інституту фізичного виховання та спорту до оволодіння матеріалом дисциплін практико-професійної, гуманітарної, соціально-економічної та природничо-наукової підготовки залежно від етапу навчальної підготовки, спортивної спеціалізації та кваліфікації. Вперше розроблено програму бігових навантажень зі стимуляцією анаеробних процесів енергозабезпечення, спрямовану на підвищення рівня адаптаційних можливостей студентів ВНЗ фізичного виховання та спорту, передусім з низьким рівнем функціональної підготовленості. Доповнено наукові дані про те, що вдосконалення адаптивних можливостей студентів за показниками фізичної та функціональної підготовленості може здійснюватися шляхом реалізації позанавчальних форм занять з використанням програм, які включають бігові навантаження у змішаному режимі енергозабезпечення. Підтверджено наукові дані про вірогідне зростання функціональної та фізичної підготовленості студентів під впливом бігових навантажень аеробного спрямування у змішаному режимі енергозабезпечення протягом 16-ти тижнів і стабілізацію зазначених показників у подальшому.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень щодо визначення головних чинників соціально-психологічної адаптації студентів-спортсменів до процесу навчання у ВНЗ. На підставі результатів розроблено методику оптимізації соціально-психологічної адаптації студентів-спортсменів до процесу навчання у ВНЗ.

Охарактеризована система ценностных ориентаций личности спортсменов, которые занимаются айкибудо.

Досліджено методологічні проблеми діяльності фізкультурно-оздоровчих закладів. На підставі аналізу науково-методичної літератури та власного досвіду запропоновано змінити акценти у процесі фізичного виховання молоді, де важливими компонентами стають такі поняття як світогляд, система цінностей, мотиваційна сфера, рівень знань в галузі фізичної культури, а головне - дієвий аспект реалізації сукупності фізкультурних цінностей.

Розглянуто особливості виховання в студентів етичних та морально-правових норм на заняттях спортивними єдиноборствами, зміст спортивно-етичних та правових норм виховання студентів-спортсменів у процесі занять спортивними єдиноборствами в Національному університеті ДПС України. Визначено умови для формування морально-правової культури студентів, які займаються спортивними єдиноборствами. Установлено складові частини формування морально-правової культури студентів-спортсменів. Проведено аналіз літературних джерел, який дозволив виділити головні напрями виховання, спрямованого на формування морально-правової культури студентів-спортсменів, що займаються спортивними єдиноборствами.

Психологічні аспекти проблеми формування гуманістичних цінностей, вікових закономірностей розвитку ціннісних орієнтацій представлено в роботах відомих психологів К. Платонова, Г. Костюка, С. Рубінштейна, Л. Виготського, Б. Ананьєва та ін. Віддаючи належне науковій і практичній значущості праць, у яких розглядаються різні аспекти зазначеної вище наукової проблеми, слід підкреслити відсутність у філософських, соціологічних, психологічних та педагогічних дослідженнях специфічно відмінного тлумачення понять "цінність", "гуманність" та "гуманістичні цінності". Надано результати констатувального експерименту гуманістичних цінностей у студентів-гандболістів інституту фізичної культури та здоров'я ВНУ імені Лесі Українки. Виявлено, що знання про сутність гуманістичних цінностей у студентів-гандболістів різнобічні.

Розкрито сутнісно-структурний аспект етнічного, екологічного та аутоідентифікаційного сучасних стереотипів естетики здоров'я й з'ясовано їх вплив на вибір пріоритетів професійної підготовки майбутнього вчителя фізичного виховання. В етнічному взірці символічний складник охоплює естетичні вияви семантики, образності й знаковості здоров'я; культовий - його міць, велич і піднесеність; аксіологічний - зорієнтованість на певний зразок, взірець, ідеал здорової людини; моральний - гідність і чесноту особистості. Екологічний стандарт репрезентований психоемоційними естетичними показниками рівноваги й балансу здоров'я, біомеханічними параметрами його ритму, статики та динаміки, біоенергетичними процесами відновлення, послідовності й кооперації, біохімічними ознаками порядку, чистоти та міри. В аутоідентифікаційній парадигмі перцептивний складник позначено естетичними виявами форми, конструкції й фактури тіла; когнітивний - знаннями щодо краси статури, постави; поведінковий - піклуванням про красу зовнішності, здоров'ятворчі можливості, фізичну й духовну повноцінність; рефлексивний - самооцінкою та самоконтролем Я-реального, Я-ідеального та Я-дзеркального образів тіла.

У ході сучасних психологічних і психолого-педагогічних дослідженнях наголошено, що важливим фактором впливу на розвиток особистості є потреба в спілкуванні. Спілкування як діяльність - необхідна умова формування й розвитку як суспільства, так і особистості. Відомо, що роль спілкування у формуванні особистості спортивного педагога велика, але не всі аспекти цього впливу достатньо досліджені. Педагогічний досвід засвідчує, що недостатній рівень сформованості потреби в спілкуванні в студентів - майбутніх спортивних педагогів - затрудняє формування високодуховної особистості. Завдання дослідження - визначити рівні сформованості потреби в спілкуванні майбутніх спортивних педагогів у процесі професійної підготовки. Виявлено рівні потреби в спілкуванні майбутнього спортивного педагога. У процесі емпіричного дослідження виявлено, що 16,1 % опитаних юнаків першого курсу мають низький рівень потреби в спілкуванні, 17,6 % - нижчий від середнього, 42,6 % - середній, 24,7 % - вищий за середній, 8,8 % - високий; дівчата, відповідно, - 13,3, 26,6, 33,3, 20,0, 6,6 %.

Розглянуто найактуальнішу з проблем сучасної педагогіки – формування моральності у підростаючого покоління; особливе місце у цьому процесі приділено студентам факультетів фізичного виховання.

Рассмотрена актуальнейшая из проблем современной педагогики – формирование нравственности у подрастающего поколения; особое место в данном процессе отводится студентам факультетов физического воспитания.

The most vital problem of modern pedagogy is studied in the article. It is a formation of teenager’s morality, a special attention in this process is paid to the students of physical training department.

Розкрито соціальну функцію спорту, та відзначено, її складові: збереження і зміцнення здоров'я, фізичне вдосконалення особистості, розумове, трудове та моральне виховання суб'єктів спорту. Вказано шляхи формування справжніх, високоморальних почуттів, морально-вольових якостей особистості.

The article discloses a social function of sport, points to the ways of formation of feelings, moral and volitional qualities of a personality.

Досліджено систему виховної роботи у Центрі військового та спортивного виховання молоді. Розглянуто й охарактеризовано мету та діяльність даного Центру, проаналізовано принципи його роботи. Констатовано необхідність подальшого удосконалення роботи Центру.

Розкрито теоретичні та методологічні аспекти розвитку духовності у фізичному вихованні студентів. Наведено результати дослідницької роботи з проблеми пошуку нових підходів до формування духовності студентів. З’ясовано роль фізичного виховання у формуванні духовності в студентської молоді в процесі навчальних занять з фізичного виховання. Розглянуто поведінку особистості студента та стверджено, що його духовна сфера включає стійкі об’єктивні та суб’єктивні соціальні якості індивіда, що виникають і розвиваються в процесі навчальної діяльності та у соціальному середовищі.

Раскрыты теоретические и методологические аспекты развития духовности в физическом воспитании студентов. Представлены результаты исследовательской работы по проблеме поиска новых подходов к формированию духовности студентов. Выяснена роль физического воспитания в формировании духовности в студенческой молодежи в процессе учебных занятий по физическому воспитанию. Рассмотрено поведение личности студента и утверждено, что его духовная сфера включает устойчивые объективные и субъективные социальные качества индивида, которые возникают и развиваются в процессе учебной деятельности и в социальной среде.

Discloses the theoretical and methodological aspects of spirituality in physical education students. The results of research on the problem of searching for new approaches to the spirituality of the students. The role of physical education in the formation of spirituality in young students in learning experiences in physical education. Consider the behavior of the individual student and approved by his spiritual sphere include sustainable social objective and subjective quality of the individual, emerge and develop in the process of learning activity and the social environment.

Вивчено проблеми виховання моральних якостей учнів спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю (СНЗСП). Вивчено стан дослідженості проблеми, уточнено сутність моральних якостей учнів старших класів СНЗСП. Проаналізовано та узагальнено можливості навчально-виховного процесу СНЗСП щодо виховання моральних якостей. Охарактеризовано критерії, показники та виявлено рівні вихованості моральних якостей старшокласників СНЗСП. Визначено педагогічні умови виховання моральних якостей учнів СНЗСП, упроваджено їх у практику та перевірено їх ефективність.

Цель работы - раскрыть педагогическую проблему по формированию высоконравственной личности, в частности, растущей личности, занимающейся спортом. Проанализировано состояние вопроса о нравственном воспитании в процессе спортивной тренировки. Проведенный анализ научных публикаций и многолетнее педагогическое наблюдение позволили определить 3 основных нравственных принципа в спорте на рубеже эпох. Выявлено, что спортивная деятельность должна быть направлена на формирование личности, а формирование должного уровня нравственности в этом процессе играет главную роль. Установлено, что только при наличии высокого уровня нравственности и, как следствие, достаточно высокого уровня психического здоровья, высоких индивидуальных мотивов к соревновательной деятельности, возможно достижение высоких результатов в спорте.

Мета роботи - розкрити суть і значення принципу свідомості й активності. Визначено стан його реалізації на заняттях з фізичного виховання студентів. Здійснено теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури з теорії та методики фізичного виховання, педагогіки та психології, а також, проведено анкетне опитування, в якому взяли участь 50 викладачів з фізичного виховання, що працюють у вищих навчальних закладах м. Тернопіль. Особливо негативним є той факт, що навіть такі, обов'язкові компоненти, як роз'яснення представникам молодого покоління завдань заняття чи мотивування студентів не являються складовими кожного заняття. Висновки: встановлено, що рівень реалізації принципу свідомості й активності у процесі фізкультурно-спортивної діяльності студентів є надзвичайно низьким.

Розкрито рівні сформованості знань студентів-першокурсників про сутність моральних якостей учителя фізичної культури. У процесі дослідження виявлено, що високий рівень знань про моральні якості вчителя фізичної культури є характерним для 11,4 % студентів; середній - 42,2 %; низький - 46,4 %. Результати дослідження показали, що більшість студентів-першокурсників усвідомлюють необхідність знань про сутність моральних якостей учителя фізичної культури. 46,7 % опитаних вважають, що нині дуже важливо формувати моральні якості в майбутніх учителів фізичної культури.

Мета дослідження - визначити актуальні напрями хореографічної підготовки в спорті. Проведено теоретичний аналіз та узагальнення наукових джерел, вивчення документальних матеріалів; використано методи індукції та дедукції, системного підходу. Виокремлено актуальну науково-прикладну проблему, пов'язану з існуванням хореографічної підготовки як відносно самостійної сторони підготовки в системі багаторічного вдосконалення спортсменів і відсутності її належного науково-методологічного обгрунтування. Визначено способи вдосконалення хореографічної підготовки: створення адекватних методик, які передбачають бажану варіативність окремих параметрів тренувального процесу залежно від стану організму спортсменів, ділянки діяльності та етапу тренувального макроциклу; перегляд нормативних документів; урахування специфіки й розвитку виду спорту та правил змагань; удосконалення виразності.

Мета роботи - розв'язання протиріч інтерпретації спорту як чинника ствердження агресивних моделей поведінки та світоглядних орієнтацій у буденному дискурсі. Звертаючись до результатів філософських, психологічних та інших наукових досліджень із питань агресії, конфліктності, змагальної природи спорту здійснено аналіз перспективи розвитку етичних принципів спорту як соціального інституту. Залучення індивідуума до спортивної діяльності є стратегією мінімізації агресивності особистості в соціумі: долучаючись до спорту, людина формує звичку дотримуватись правил і спортивної етики, що вона потім буде екстраполювати на реальне життя; у процесі спортивної діяльності людина переживає низку актів психоемоційного переживання, яке долається протягом тренування; командна природа спорту мінімізує загрози утвердження егоїстичних світоглядних орієнтацій, формуючи навички перебування в колективі, та розбудови продуктивної комунікації; якісно організована спортивна діяльність допомагає системному підвищенню результатів і досягнень, забезпечуючи позитивний психологічний клімат. Зроблено висновки, що факт залучення до спортивної діяльності фундаментальним чином трансформує світоглядні та психологічні атрибути особистості, проте, прояви агресивності носять більше ситуативний характер, аніж постають системною рисою особистості спортсмена.