Викладено теоретичні основи методики спортивно-оздоровчої аеробіки. Розглянуто питання про значення її у житті людини. Наведено приклад побудови заняття з аеробіки. Описано силове тренування, а також стоп-тренінг - один з найсучасніших засобів в тренуванні з аеробіки. Висвітлено особливості шейпінгу та роль рухової активності у зміцненні здоров'я засобами фізичного виховання. Розглянуто основи шейпінгу та розкрито його роль у підвищенні рівня фізичної підготовки і профілактики різних захворювань.

На основі системного підходу розглянуто методику підготовки юних гімнастів. Обгрунтовано елементи, вказано шляхи подальшого удосконалення механізмів керування й прийняття рішень в системі підготовки юних гімнастів.

На основе системного подхода рассмотрена методика подготовки юных гимнастов. Обоснованы элементы, намечены пути дальнейшего совершенствования механизмов управления и принятия решений в системе подготовки юных гимнастов.

In article on base of the system approach is considered methods of preparation young gymnast. The Motivated elements, is intended way of the further improvement mechanism management and decision making in system of preparation young gymnast.

Запропоновано експериментально апробовану систему контролю розвитку рухових якостей юних гімнастів, яка дозволяє визначати їх придатність до занять спортивною гімнастикою. Розглянуто шляхи вирішення завдання підвищення показників гнучкості юних гімнастів.

Проанализированы тенденции современной гимнастики к интенсификации тренировочных нагрузок на ранних этапах подготовки, освещена специфика их нормирования и учёта, рассмотрены факторы, лимитирующие специальную работоспособность в спортивной гимнастике. Определены показатели нагрузки, используемые для её планирования и контроля в гимнастике, а также нормативные уровни тренировочных нагрузок высококвалифицированных гимнастов.

Проаналізовано специфіку впливу різних видів оздоровчої гімнастики та розширено системні уявлення про її засоби. На підставі синхронного аналізу відеоматеріалів, функціональних показників і з використанням комп'ютерних технологій встановлено кількісні дані, які характеризують фізичний вплив вправ на організм. Розроблено педагогічну технологію комплексного використання різних видів гімнастики в процесі оздоровчих тренувань. Розглянуто комп'ютерну програму оздоровчих занять гімнастикою для жінок, яка дозволяє реалізувати розроблену технологію.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади системи підготовки юних гімнастів (ЮГ) 7 - 13-ти років, розроблено концепцію побудови навчально-тренувального процесу (НТП) на основі моделювання окремих компонентів системи їх підготовки. Сформульовано ряд принципових настанов до програмування НТП ЮГ на початковому і базовому етапах підготовки, які містять загальні підстави до розміщення засобів переважної спрямованості в період навчання і тренування ЮГ за результатами проведених досліджень. Визначено співвідношення часу, відведеного на різні види підготовки в заняттях місячного циклу у ЮГ 7 - 13-ти років у період навчання рухів і підготовки да змагань. Оптимізовано організацію тренувальних навантажень в заняттях і мезоциклах на початковому і базовому етапах підготовки ЮГ. Обгрунтовано ефективність побудови НТП на основі інформаційних моделей.

Увагу приділено структурі уроку, питанням планування навчального матеріалу, методиці навчання гімнастичних вправ. Наведено характеристику травм на заняттях з гімнастики й основи надання першої допомоги. Висвітлено запобіжні заходи проти травматизму на заняттях з гімнастики. Викладено вимоги до оформлення комплексів загальнорозвивальних вправ. Подано методику складання робочого плану уроків фізичної культури з гімнастики. Розглянуто питання формування знань на уроках фізичної культури з гімнастики.

Наведено результати виступу команди Viktoria на чемпіонаті світу з естетичної гімнастики. У ході виконання змагальної композиції в гімнасток спостерігалися помилки, зв'язані з різною індивідуальною технікою й фізичною підготовленістю спортсменок. З'ясовано що гімнасткам команди Viktoria потрібно відпрацювати чітке виконання рухів тіла, розвивати відчуття музики й синхронності, допрацювати композицію, переглянути побудову тренувального процесу, особливо структуру окремого заняття. Результати проведеного дослідження використано для розробки методики вдосконалення рівня технічної підготовленості гімнасток.

За результатами вивчення й аналізу антропометричних показників виділено 3 основних типи тілобудови спортсменів складнокоординованих видів спорту. На прикладі виконання вправ великим махом на поперечині розглянуто зміну розташування загального центру ваги (ЗЦВ) тіла спортсмена з різними типами будови тіла під час переміщення рук і ніг відносно тулуба як складовими згинально-розгинальних рухів у плечових і кульшових суглобах, що лежать в основі руху гімнаста. Показано, що ЗЦВ тіла в спортсменів однакового зросту змінюється по-різному за одного і тогож самого положення рук і ніг залежно від конституції. Розглянуто вплив зміни ЗЦВ тіла спортсмена на такі основні біомеханічні характеристики, як момент інерції та кінетичний момент, що є основними показниками зміни механічної енергії за обертових рухів гімнаста на поперечині за рахунок рухів у кульшових і плечових суглобах у підготовчій та основній стадіях.

Розглянуто фізичну підготовленість майбутніх фахівців та її місце в підготовці спортивного педагога до викладацько-тренувальної діяльності. Визначено орієнтовні комплексні тести з фізичної підготовленості та оцінено її рівень у майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту відповідно до вимог нормативних документів МОН України. Використовуючи методи теоретичного аналізу, узагальнення даних науково-методичної літератури, тестування та математичної статистики оцінено стан фізичної підготовленості студентів перших курсів. Наведені результати дослідження свідчать про покращання рівня фізичної підготовки студентів. Установлено, що початковий рівень рухової підготовки студентів із модуля "Гімнастика" шкільної програми перебуває на достатньому (25 %) і високому (54 %) рівнях.

Вирішено проблему вдосконалення підготовки юних гімнастів на етапі попередньої базової підготовки із врахуванням морфофункціональних показників. Наведено результати визначення загальної, спеціальної, технічної та фунціональної підготовки гімнастів віком 12 - 13-ти років Івано-Франківської області упродовж річного макроциклу тренувань. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено у тренувальний процес програму вдосконалення підготовки юних гімнастів з урахуванням морфофункціональних показників. Доведено ефективність проведення занять за авторською програмою у підготовчому, змагальному, перехідному періодах тренувань зі значним підвищенням рівня функціональних показників, удосконаленням спортивної майстерності та визначенням перспективних юних гімнастів.

Висвітлено особливості роботи на окремих видах гімнастичного багатоборства для юнаків і дівчат, залікових комбінацій, основного та додаткового матеріалу, техніки виконання окремих елементів масової гімнастики, послідовності навчання цих елементів, вправ спеціальної підготовки та вправ для підвищення загальної фізичної підготовки.

Мета роботи - розробити модель річного циклу підготовки спортсменів 12 - 14 років, що спеціалізуються в аеробній гімнастиці на базі відомої методології в складно-координаційних і гімнастичних видах спорту з урахуванням специфіки даного виду спорту. У дослідженні брали участь 24 спортсменки віком 12 - 14 років. Проведено аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент і використано методи математичної статистики. Досліджено специфіку аеробної гімнастики як виду спорту. Виявлено та практично обгрунтовано ефективні засоби, методи та тренувальні навантаження етапу спеціалізованої базової підготовки (СБП). Визначено та встановлено рівень розвитку фізичних якостей, спеціальної фізичної підготовленості та технічної майстерності спортсменів 12 - 14 років протягом річного макроциклу. Експериментально доведено та математично підтверджено, що розроблена модель двоциклової річної підготовки (ДЦРП) є найбільш ефективнішою для визначення готовності до змагальної діяльності спортсменів 12 - 14 років, які займаються аеробною гімнастикою на етапі СБП. Встановлено, що запропонована модель ДЦРП спортсменів 12 - 14 років, які займаються аеробною гімнастикою на етапі СБП, призводить до поліпшення рівня розвитку як окремих фізичних якостей і підвищення рівня спеціальної підготовленості, так і набуття спортсменами стабільності та якості виконання технічних елементів змагальної програми.