Обследованы спортсменки в возрасте 10 - 17-ти лет, занимающиеся прыжками на батуте. Выявлена зависимость между квалификацией спортсменок, стажем тренировок и степенью статодинамической устойчивости. Результаты исследования показали, что занятия прыжками на батуте влияют на развитие двигательных способностей спортсменок. Они имели большую устойчивость вестибулярного анализатора, в отличие от девочек, не занимающихся спортом. Все обследуемые спортсменки имели бинокулярное зрение. Однако у 4,4 % девочек из контрольной группы зрение было не бинокулярное, что обусловлено наличием у них истинного косоглазия. Снижение остроты слуха выявлено у 4,4 % спортсменок и у 6,7 % девочек контрольной группы, что обусловлено перенесенным гнойным отитом. Углубленное изучение функционального состояния вестибулярного, зрительного и слухового анализаторов у спортсменок, занимающихся прыжками на батуте, может способствовать индивидуальному подходу к постановке учебно-тренировочного процесса и профилактике отклонений здоровья.

Обследованы спортсменки в возрасте 10 - 17 лет, занимающиеся прыжками на батуте. Результаты исследования показали, что занятия прыжками на батуте влияют на биоэлектрическую активность сердца и вегетативную регуляцию спортсменок. По данным вариабельности сердечного ритма у спортсменок зарегистрировано преобладание тонуса парасимпатической нервной системы, что свидетельствует об экономизации сердечной деятельности. При этом у спортсменок выявлены признаки дезадаптации к физическим нагрузкам.

Мета роботи - обгрунтувати ефективність використання ігрового методу для вдосконалення швидкісно-силових здібностей (ШСЗ) спортсменів-батутистів на етапі початкової підготовки. Позглянуто матеріали дослідження, яке проведено за допомогою педагогічного тестування батутистів 7 - 8 років на базі Дитячо-юнацької спортивної школи N 7, відділення батута м. Харків. Проведений педагогічний експеримент засвідчив ефективність розробленої методики розвитку ШСЗ спортсменів-батутистів на етапі початкової підготовки із застосуванням ігрового методу. Результати проведеного експерименту підтверджують значущість використання ігрового методу для розвитку ШСЗ на етапі початкової підготовки юних батутистів, що у подальшому впливає на рівень їх технічної підготовленості та ефективність змагальної діяльності.

Мета роботи - детальний і докладний розгляд сил, що діють у системі "батут - батутист" із точки зору законів класичної фізики. А саме "рухи тіла спортсмена у просторі, механіки "роботи" батута та системи "батут - батутист", а також деяких аспектів біомеханіки рухів батутиста при відході від сітки батута, заході на неї та знаходження поза дотиком до неї. Наведено огляд незалежного наукового дослідження з аналізом анкетних даних із проблемного питання. Дослідження грунтувалося на застосуванні низки теоретичних та емпіричних методів. У дослідженні використано теоретичний аналіз, систематизацію та узагальнення наукової літератури, документальних джерел і методичних рекомендацій у галузі фізичного виховання, біомеханіки рухів батутиста, узагальнення літературних джерел для виявлення сутності проблеми сил і взаємодії спортсмена з батутом і визначення шляхів вирішення. Розглянуто теоретичні аспекти процесів, що відбуваються за взаємодії батута та як механічної системи та спортсмена батутиста як біомеханічної системи. У зв'язку з підвищенням з 2017 р. вимог до виступу спортсменів на батуті та новими правилами оцінки виступу у стрибках на батуті, розглянуто основні сили, що діють у системі "батут - батутист". Розрахунковим шляхом за антропометричними та фізичними даними спортсменів-батутистів і даними аналізу їх руху в процесі стрибків за допомогою спеціальної комп'ютерної програми "Kinovea", визначено кількісні характеристики сил, що діють у системі "батут - батутист" на різних етапах їх взаємодії в ході виконання спортсменами їх тренувальних чи змагальних програм. Показано чітку кореляцію суттєвого збільшення цих сил пропорційно віку спортсмена, зростанню його спортивної майстерності та маси його тіла. Програма надавала можливість відслідковувати динаміку руху спортсменів у польоті в уповільненому часі та визначати кути положень його частин тіла. Проведено теоретичний аналіз основних причин, що призводять до порушень у поєднаній роботі батута як механічної системи та батутиста як біомеханічного об'єкта. Показано наслідки цих порушень та запропоновано шляхи корекції цих явищ із метою підвищення рівня спортивної майстерності спортсменів-батутистів і підвищення оцінок за їх виступи. Встановлено, що при навчанні спортсменів батутистів на ранніх етапах і особливо на етапі спеціалізованої базової підготовки відзначається, що важливо пояснювати їм і домагатися належного розуміння ними фізичних сил та їх реальних величин, що діють на спортсменів, на різних етапах фаз польотів.