Під час марафонського бігу найбільш інформативним критерієм стану організму спортсменів є показник НАР, рівень якого свідчить про можливість виконання фізичного навантаження.

При марафонском беге наиболее информативным критерием состояния организма спортсменов является показатель НАР, уровень которого свидетельствует о возможности выполнения физической нагрузки.

At marathon race the most informative criterion of a status of an organism of the sportsmen is the index НАР, which level bears to a possibility of realization of an exercise stress.

Розглянуто питання оцінки гомеостазу спортсменів, що брали участь у багатодобовому пробігу, за допомогою методу лазерної кореляційної спектроскопії. У динаміці 12-добового пробігу в системі гомеостазу чоловіків з'являються процеси, які можуть бути віднесені до дистрофічних змін на фоні інтоксикації зі значним впливом на імунну систему. Ці процеси носять фазний характер з критичними періодами на 3-ю та 9-у добу.

Рассмотрены вопросы оценки гомеостаза спортсменов, участвовавших в 12-суточном пробеге, с помощью метода лазерной корреляционной спектроскопии. В динамике многосуточного пробега в системе гомеостаза мужчин появляются процессы, которые могут быть отнесены к дистрофическим изменениям на фоне интоксикации со значительным влиянием на имунную систему. Эти процессы носят фазный характер с критическими периодами на 3-и и 9-е сутки.

In article are considered questions of an estimation homeostasis of the sportsmen participating in 12-daily run, with the help of a method of laser correlation spectroscopy. In dynamics of multidaily run in homeostasis of men there are processes whichmay be referred to dystrophic changes on a background of an intoxication with significant influence on immune system. These processes have phase character with the critical periods on 3 and 9 days.

Приведены результаты физиологических, биохимических, иммунологических, психофизиологических исследований организма спортсменов, проведеных в условиях длительных физических нагрузок. Для исследования экстремального влияния выбраны модели, варьирующие режим работы (цилиндрические и ациклические виды спорта), интенсивность деятельности (марафонский бег и пробег 100 км) и длительность нагрузки (многосуточные пробеги, включая пробег на 1 000 миль). Использованы традиционные клинико-лабораторные методы исследования, а также новые методики, которые до настоящего времени не применялись в спортивной медицине (лазерная корреляционная спектроскопия, моноцитограмма, определение уровня молекул средней массы).

Цель работы - определить модели соревновательной деятельности для спортсменов-марафонцев различной квалификации. Проанализированы результаты соревновательной деятельности 149 бегунов (мужчин). Хронометраж отдельных отрезков дистанции проведен для квалифицированных бегунов, которые показали результаты от I разряда и лучше. Показано, что наиболее равномерно преодолевали марафонскую дистанцию наиболее квалифицированные спортсмены - мастера спорта. Установлена общая тенденция снижения скорости бега на второй половине дистанции, особенно на участке марафона от 21,097 до 26,3 км. Определено, что наиболее рациональной моделью соревновательной деятельности квалифицированных бегунов-марафонцев является равномерное прохождение дистанции.

Аналіз результатів свідчить про стрімкий розвиток жіночого марафонського бігу, що обумовило актуальність дослідження. Основні завдання - розкрити історико-організаційні аспекти виникнення сучасного жіночого марафону; виявити динаміку результатів та перспективи розвитку українських спортсменок-марафонок. Уперше офіційно жінки були допущені до участі в Бостонському марафоні тільки в 1972 р., у 1984 р. вони вийшли на старт олімпійської марафонської дистанції. На період зародження марафонського бігу серед жінок в Україні (1988 р.) був досить високий результат відносно світової еліти. З 2006 до 2015 р. рекорд України покращено 5 разів. Перспектива розвитку жіночого марафонського бігу залежить від можливостей упровадження передових концепцій тренування, кількості міжнародних змагань на території України з потужними призовими фондами, вдосконалення роботи з зарубіжними менеджерами та створення умов для підготовки українських менеджерів.

Мета роботи - розглянути раціональну побудову тренувального процесу найсильніших бігунок марафону за умов середньогір'я та високогір'я. Проведено аналіз, обробку й узагальнення літературних даних по суті питання. У дослідженні взяли участь найсильніші бігунки, які спеціалізуються в бігу на марафонську дистанцію. Проаналізовано навчально-тренувальні заняття з бігу за умов середньогір'я та високогір'я, які можна застосовувати від двох до п'яти разів на рік. Принцип підготовки зводиться до набуття стійкої довготривалої адаптації до умов, близьких до тих, у яких спортсмен має виступати. Доведено, що тренування в горах стало невід'ємною частиною системи підготовки висококваліфікованих бігунок, які у цьому випадку показують високі спортивні результати.

Ретельне лабораторне дослідження дає змогу оцінити стан організму спортсменів-любителів, які беруть участь в марафонських забігах, та правильно підібрати засоби відновлення, запобігти розвитку патологічних станів. Досліджували біохімічні показники та наявність мітохондріального фактора (як можливого маркера перевтоми м'язів), в крові спортсменів-любителів в стані спокою, після фінішу, а також через 24 год після марафону. Показано, що біохімічними маркерами, обов'язковими для контролю у марафонців-любителів, є активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), загальної креатинкінази (КФК) та їх співвідношення. Вміст АсАТ достовірно підвищився після марафонського бігу в 1,8 раза, а після 24 год відновлення - в 2,4 раза. Вміст КФК і співвідношення КФК/АсАТ в цей період також збільшилися в 11,7 +- 4,8 раза відповідно. Підвищена активність цих ферментів може свідчити про ймовірність пошкодження скелетної м'язової тканини. Відсутність мітохондріального фактора в крові спортсменів-любителів в стані спокою та після тривалої фізичної активності узгоджується з висновком, після аналізу біохімічних показників щодо задовільного енергетичного балансу у спортсменів.

Ретельне лабораторне дослідження дає змогу оцінити стан організму спортсменів-любителів, які беруть участь в марафонських забігах, та правильно підібрати засоби відновлення, запобігти розвитку патологічних станів. Досліджували біохімічні показники та наявність мітохондріального фактора (як можливого маркера перевтоми м'язів), в крові спортсменів-любителів в стані спокою, після фінішу, а також через 24 год після марафону. Показано, що біохімічними маркерами, обов'язковими для контролю у марафонців-любителів, є активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), загальної креатинкінази (КФК) та їх співвідношення. Вміст АсАТ достовірно підвищився після марафонського бігу в 1,8 раза, а після 24 год відновлення - в 2,4 раза. Вміст КФК і співвідношення КФК/АсАТ в цей період також збільшилися в 11,7 +- 4,8 раза відповідно. Підвищена активність цих ферментів може свідчити про ймовірність пошкодження скелетної м'язової тканини. Відсутність мітохондріального фактора в крові спортсменів-любителів в стані спокою та після тривалої фізичної активності узгоджується з висновком, після аналізу біохімічних показників щодо задовільного енергетичного балансу у спортсменів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч517.115.583(4УКР)6-8 Палко М. + Т3(4УКР-4ЗАК)-22 Сіль

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ВА819862 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше обгрунтовано й експериментально доведено ефективність авторської програми побудови тренувального процесу у чотирьохрічному олімпійському циклі підготовки. Згідно авторської програми побудови тренувального процесу запропоновано: конкретні показники навчально-тренувального процесу в олімпійському циклі підготовки (кількість тренувальних днів, занять та годин); розподіл обсягу тренувальних навантажень з різних видів підготовки; авторська форма обліку тренувальних навантажень різної спрямованості; розподіл загального обсягу бігової підготовки; варіативний підхід щодо співвідношення бігової підготовки різної інтенсивності та спрямованості; визначено особливості гірської підготовки; для кожного року та мезоциклу розроблено чіткі обсяги тренувальних бігових навантажень різної інтенсивності та спрямованості; розроблено модельні характеристики функціональної підготовленості бігуній у марафонському бігу. Доведено, що використання в олімпійському циклі підготовки авторської програми побудови тренувального процесу сприяло суттєвому покращенню загального рівня підготовленості та досягненню високих спортивних результатів.