Удосконалено та обгрунтовано принцип побудови тренувальних занять змагальної спрямованості кваліфікованих спортсменок у фехтуванні на шпагах на підставі моделювання особливостей змагальної діяльності. Установлено зміни психофізіологічного стану кваліфікованих спортсменок у різні фази менструального циклу. Визначено взаємозв'язок їх психофізіологічного стану та спеціальної працездатності протягом даного циклу за умов планових тренувальних занять з бойовою практикою. Доповнено та поширено відомості щодо впливу спеціальних навантажень змагальної спрямованості на функціональний стан кваліфікованих спортсменок у фехтуванні на шпагах.

Зазначено, що комерціалізація та професіоналізація спорту висувають високі вимоги до фізичної й функціональної підготовленості спортсменів. Мета роботи - з'ясувати наявність кореляційних взаємозв'язків між показниками спеціальної та загальної фізичної підготовленості фехтувальників-шпажистів різних кваліфікаційних груп. Вивчено рівень загальної й спеціальної фізичної підготовленості за 20 показниками 66 фехтувальників-шпажистів, у тому числі 35 - спортсмени II - I розрядів, 31 - КМС, МС, МСМК. У фехтувальників-розрядників виявлено 14 достовірних кореляційних взаємозв'язків між показниками спеціальної та загальної фізичної підготовленості, у тому числі 12 - прямого та 2 - оберненого характеру, а у кваліфікованих шпажистів - 16, у тому числі 9 - прямого й 7 - оберненого характеру. У фехтувальників-розрядників найбільша кількість (6) достовірних взаємозв'язків установлено між показниками загальної фізичної підготовленості та вибуховою силою поштовхової ноги, а у кваліфікованих - спеціальною силовою витривалістю (7).

Уперше науково обгрунтовано структуру і зміст програм комплексної та диференційованої фізичної підготовки фехтувальників-шпажистів на етапі попередньої базової підготовки. Уперше експериментально доведено, що заняття за програмою диференційованої фізичної підготовки сприяли більш вираженому зростанню фізичної підготовленості (у середньому на 10,3 %) фехтувальників-шпажистів на зазначеному етапі, ніж за програмою комплексної фізичної підготовки. Удосконалено дані щодо провідних показників фізичної підготовленості фехтувальників-шпажистів різних кваліфікаційних груп, а саме: у фехтувальників-шпажистів II - I спортивних розрядів найбільшу значущість мали показники рівня розвитку швидкісно-силових і швидкісних якостей, а у кандидатів у майстри спорту - майстрів спорту міжнародного класу - силових та швидкісно-силових. Покращано дані щодо кореляційних взаємозв’язків між показниками загальної та спеціальної фізичної підготовленості цих спортсменів різних кваліфікаційних груп, зокрема встановлено, що зі зростанням спортивної кваліфікації змінюється їх структура. Поглиблено інформацію про значущість фізичної підготовки в системі спортивного тренування фехтувальників-шпажистів на етапі попередньої базової підготовки. Розширено неукові результати щодо взаємозв’язків фізичної та технічної підготовленості в системі спортивного тренування фехтувальників-шпажистів різної спортивної кваліфікації. Набули подальшого розвитку дані щодо провідної ролі швидкісно-силових якостей у структурі фізичної підготовленості юних фехтувальників.

Обгрунтовано критерії формування та створено індивідуальні кінематичні 3D-моделі змагальної діяльності висококваліфікованих фехтувальниць-шпажисток. Визначено результативно значущі параметри техніко-тактичної підготовленості висококваліфікованих спортсменок-шпажисток і фехтувальниць-шпажисток на етапі спеціалізованої базової підготовки за умов інтенсифікації змагальної діяльності. Обгрунтовано структуру та зміст програми удосконалення техніко-тактичної підготовленості кваліфікованих фехтувальниць-шпажисток на етапі спеціалізованої базової підготовки з урахуванням результативно значущих показників їх підготовленості та використанням варіативних кінематичних 3D-моделей змагальної діяльності. Запропоновано програму удосконалення техніко-тактичної підготовленості кваліфікованих фехтувальниць-шпажисток на етапі спеціалізованої базової підготовки та з урахуванням результативно значущих показників таких спортсменок, підтверджено її ефективність більш вираженими змінами внутрішньогрупових показників.