Висвітлено аспект щодо функціонального значення перлокутивного ефекту журналістського тексту. На основі аналізу багатого фактичного матеріалу виявлено, що зміст тексту статті, виконуючи перлокутивні функції, здатен змінити не тільки психоемоційний стан адресата, а і його свідомість та поведінку. Саме з позиції суб'єкта впливу перлокутивні наслідки можуть бути бажаними або ж небажаними. Для прикладу наведено один із фактів, що мав місце у 90-х рр. XIX ст., коли відомий одеський часопис "Зоря" опублікував статтю про крадіжки сюжетів для своїх п'єс українським драматургом М. Старицьким. Публікація часопису суттєво вплинула на психоемоційний стан адресата й внесла помітні зміни в його свідомість і поведінку.

Досліджено принципи аналізу літературного твору та взаємозв'язок літературно-критичного та редакторського аналізу. На основі історичних публікацій 20 - 30-х рр. XX ст. визначено культурно-просвітницьку місію редактора, критика, видавця. Водночас зроблено спробу провести паралель між сучасними західними посібниками із творчого письма й українським досвідом першої третини XX ст. Проаналізовано принципи редакторської праці з художніми текстами.