Розглянуто особливості та функціональне призначення образних мікросистем (тропів і деталей) у структурі репортажу. З'ясовано, що репортаж характеризується значним розмаїттям мікрообразних елементів. Наголошено, що образний аспект впливає на організацію цього жанру та спростовує уявлення про сталість канонів інформаційно-публіцистичної групи текстів.

Висвітлено питання історії та практики репортажу як основного журналістського жанру, особливості жанрового розподілу у німецькій та вітчизняній журналістиці. Увагу приділено художньо-публіцистичним жанрам, зокрема нарису. Наведено загальні правила журналістської творчості, розкрито інформаційну функцію журналістики та завдання журналіста в контексті інформування населення про дії влади, особливості збору інформації та журналістської професійної відповідальності перед суспільством.

Систематизовано ознаки жанру репортажу, сформовані українською, російською, французькою школами журналістики, виокремлено дві групи позитивних одиниць сприймання в репортажах. З'ясовано, що емоційна адекватність залежить від одиниць сприймання, які формують позитивне емоційне ставлення або стан та об'єкт оцінювання в цілому.

Розглянуто поняття художнього репортажу, що існує на межі між журналістикою та літературою. Застосовуючи основні прийоми "нового журналізму", здійснено спробу проаналізувати та класифікувати вибрані зразки українських художніх репортажів, а також довести на конкретних прикладах факт існування цього жанру в українському медіадискурсі. Визначено спільні та відмінні риси "нового журналізму" в американській та українській традиції, засвідчено потенційні варіанти його еволюції в сучасному інформаційному просторі.

Розглянуто етапи становлення репортажу у вітчизняній публіцистиці, простежено особливості, закономірності та критерії жанру, визначено функції, цілі, предмет і об'єкт репортажу.

Здійснено комплексний генологічний аналіз модифікацій сучасного репортажу в українській пресі з огляду на їх комунікаційно-жанрові та функціональні характеристики. Уточнено категорії жанру та жанрової модифікації, введено термін "домінанти" як поняття про основні ознаки жанру. Визначено генологічний статус репортажу як жанру соціальних комунікацій, систематизовано погляди науковців на жанрову природу пресового репортажу. Проаналізовано нові вияви жанрових домінант репортажу на сучасному етапі розвитку української періодики. Виокремлено й охарактеризовано різновиди репортажу, які складають вагому частину жанрово-стильового поля сучасної практичної журналістики й утворились у результаті постійного оновлення тематичних і системно-структурних констант репортажу. Розглянуто також жанрові різновиди репортажу, які з'явилися в результаті трансформаційної модифікації і одержали назву комбінованих (змішаних, синкретичних за жанровою структурою) жанрів.

Розглянуто історію польської репортерської школи як окремої та унікальної гілки американського "нового журналізму". Проаналізовано основні суспільнополітичні причини виникнення жанру, зосереджено увагу на унікальній традиції репортажу. Зокрема виокремлено "школу нового реалізму", ключові постаті репортерів та осередки зародження розвитку жанру у Польщі. Визначено ключову особливість у написанні репортерських текстів та досліджено сучасний стан репортажу у медіапросторі.