Викладено засади журналістики, а також правила новинної журналістики у систематизованому вигляді. Розглянуто стандарти якісних показників практичної журналістики. Охарактеризовано "гібридні" жанри, які формуються під впливом жорсткої конкуренції на медіа ринку та в Інтернеті. Визначено різноманітні типи нарису, зокрема, інформаційні, супровідні, портретні та нариси-репортажі.

Изложены основы журналистики, а також правила журналистики новостей в систематизированном виде. Рассмотрены стандарты качественных показателей практической журналистики. Охарактеризованы "гибридные" жанры, формирующиеся под влиянием жесткой конкуренции на медиа-рынке и в Интернете. Определены разнообразные типы очерков, в частности, информационные, сопровождащие, портретные и очерки-репортажи.

Досліджено нові жанрові форми сучасних журналістських текстів, які виникли внаслідок розвитку мультимедійних технологій в інфокомунікаційному процесі. З'ясовано, що в сучасних теоретичних розвідках бракує обгрунтування лонгриду як повністю сформованого жанру, не конкретизовано його риси. Нині новий медіаформат перебуває на етапі інтенсивного становлення, він синтезує ознаки різних жанрових форм, апробує мультимедійні інструменти, тому складно говорити про чіткі підходи до виокремлення його різновидів. Серед жанрових особливостей лонгриду диференційовано: структурованість; додавання до канви розповіді цитат "від першої особи"; близькість до художньої публіцистики. З'ясовано домінантну жанрову характеристику лонгриду: наявність історії, а не одноденної новини чи гострої проблемної ситуації; проаналізовано його можливі структурні елементи. Зроблено висновок про доцільність класифікації мультимедійних історій за жанровими особливостями на такі різновиди: жанри раціональної журналістики (ньюз-фіче, коментар, аналітична стаття, експертне інтерв'ю); жанри емоційної журналістики (емоційний репортаж, фіче, особистісне інтерв'ю, портрет, нарис).

Розглянуто систему жанрів, що їх використовують сучасні інформаційні агентства. Визначено основні форми жанрового втілення інформаційних матеріалів агентств. З'ясовано, що найпоширенішим жанром повідомлень і головною формою подання інформації в роботі інформагентств є замітка, в основі якої лежить соціально значуща інформація. Вказано на причини переважання інформаційних агенційних повідомлень. Досліджено основні вимоги до матеріалів інформаційних жанрів, такі як інформаційність, оперативність, актуальність, суспільна значущість, правдивість, фактологічна точність, стислість, лаконізм, виразність, простота, ясність, декодованість, релевантність. Розглянуто сучасні зміни у системі жанрів матеріалів інформаційних агентств.

Досліджено журналістське висвітлення конфліктних процесів. Конфлікт розглянуто як важливий змістовий і формотворчий елемент журналістських творів. Проаналізовано змістове, жанрове, сюжетно-композиційне відображення конфліктності засобами журналістики. З'ясовано особливості висвітлення у ЗМІ таких параметрів конфліктних процесів як структура, типологія, причини, динаміка, функції. Розглянуто модель діяльності преси у конфліктних процесах, яка визначає стратегію і тактику журналістського відтворення конфліктності. Надано рекомендації щодо висвітлення конфліктної тематики.

Досліджено способи оцінювання в медіа-текстах на мистецьку тематику. Оцінку розглянуто як механізм, що скеровує реципієнта за шкалою "добре-погано", значною мірою визначаючи ставлення реципієнта до мистецьких об'єктів, явищ і процесів. Засобами безпосередньої оцінки є слова, позитивне чи негативне значення яких закріплене в мовленні; безпосередня оцінка також має бути мотивована емоційно. Для опосередкованого оцінювання важливими є не лише мовні засоби вираження; журналісти переносять у текст готову оцінку, яка базується на відомих фактах чи досвіді інших осіб. В аналізованих текстах виявлено невелику кількість негативних оцінок, всі вони є безпосередніми; водночас позитивні оцінки переважно є опосередкованими.

Проаналізовано явище жанрової дифузії на прикладі регіональних Інтернет-видань Запоріжжя, виокремлено найпопулярніші жанри-гібриди, що найчастіше зустрічаються на новинних веб-сайтах регіону. За допомогою методів аналізу та синтезу, якісно-кількісного контент-моніторингу досліджено репрезентацію новітніх жанрових різновидів у регіональній Інтернет-журналістиці. Увагу зосереджено на трансформації інформаційних і аналітичних жанрових форм, їх взаємопроникненні й гібридизації в контексті розвитку конвергентних масмедіа.

Досліджено особливості рекламного і художнього міфу в житті сучасної людини. Доведено, що часте звернення до них з боку сучасників зумовлене насамперед надмірною кількістю інформації, з якою щодня стикається людина. В таких умовах й виникає прагнення до розваги через симулякри породжені популярною літературою чи кіно, рекламою, ЗМІ тощо. Стверджується, що в символічному виробництві та обміні новітні міфи не пояснюють світ, а активують уяву та чуттєвість людини, що й забезпечує їхню принадність. Вказано, що саме це і виступає основою явища міфізації в сучасному соціумі. З'ясовано також, що ще одною особливістю новітніх міфів є опертя на візуальність, а не слово та пояснення, як це мало місце в архаїчному міфі за доби первісності. Виявлено неоднозначність трактування понять "міфічне" та "міфізація" у сучасній науковій літературі. А також з'ясовано, що існує декілька підходів при використанні понять міфологізації та міфізація суспільного життя. За першим із них відбувається їх ототожнення, а за іншим дослідниками здійснюється їх розрізнення як відмінних за природою і значенням в суспільстві феноменів. Міфізація при сучасних комунікативних процесах дає можливість надолужити дефіцит чуттєвих переживань, розважаючи людину-споживача. Вказано, що рекламний міф в таких умовах виступає в ролі симулякра, своєрідної "іграшки", засобом розваги для багатьох сучасних людей. Окрім цього досліджено зв'язок явищ "планшетної свідомості" та "кліпового мислення", які сприяють створенню та поширенню новітніх міфів. Вказано, що у сучасній англомовній науковій літературі популярними стали поняття "mythogenesis" - міфотворення чи міфотворчість (створення та поширення міфів) та "mythogizer" (створювач і поширювач міфів).

Мета дослідження - простежити особливості побудови лонгриду в українських медіа на конкретних прикладах. У ході дослідження використано методи аналізу та синтезу, контент-аналізу, спостереження, опитування. За допомогою контент-аналізу відібрано матеріали, опрацьовано зміст лонгридів, первинних і вторинних документальних елементів, які лягли в їх основу, встановлено, що найчастіше журналісти будують лонгриди як інтерв'ю та репортажі. За допомогою експертного опитування окреслено особливості та перспективи лонгриду. У роботі проаналізовано особливості способу подачі мультимедійних історій у форматі лонгрида в українських ЗМІ. Зосереджено увагу на журналістському інструментарії для створення лонгридів, первинних і вторинних структурних елементах, якими наповнюють матеріали, теми, на які найчастіше пишуть у формі лонгрида. Встановлено, що українським лонгридам притаманні видовищність і яскравість змісту, спостерігається тенденція використання тексту, фото, рідко відео й інфографіки. Проаналізовано низку лонгридов з усеукраїнських ЗМК і зроблено висновок, що вони мають різні структурні елементи, такі як: слайд-шоу, аудіоподкасти, відео, фонові зображення до кожного розділу, активні стрілки для зручного перегляду, діючі посилання на додатковий матеріал. Звукові елементи створюють ефект присутності реципієнта (як у репортажі). Кожен може перепостити цей матеріал у власний профіль у соціальних мережах Фейсбук та Твіттер. Проаналізовано особливості лонгридов на сайтах "1+1", "Focus.ua", "The Ukrainians"; інструменти, які використовують журналісти для їх створення; прогнози теоретиків і практиків журналістів щодо розвитку лонгрида. Результати дослідження можуть бути використані під час подальшого вивчення кросмедійної, конвергентної, мультимедійної та ноомедійної журналістики.

Мета дослідження - виявлення та характеристика суспільних наративів у сучасній українській політичній карикатурі (сайти "НВ" та "Тиждень.ua" за 2015 - 2020 рр.). У ході дослідження використано метод аналізу документальних джерел (сайти "НВ" та "Тиждень.ua" за 2015 - 2020 рр.), застосовано моніторинг, порівняльний метод. Візуально-зображальний комплекс друкованих ЗМІ неодноразово був предметом наукових досліджень, однак карикатура, як зображальний жанр сучасноїжурналістики, зокрема й особливості образотворення, міфологізації суспільної думки, механізми інкорпорації смислів ще не мають глибокого грунтовного осмислення. Розробка цих питань надасть змогу визначити основні наративи сучасної політичної карикатури, з'ясувати візуально-тематичні трансформації в карикатурах на політичну проблематику. Аналіз суспільно-політичних медіаресурсів "НВ" та "Тиждень.ua" надав змогу виявити такі закономірності: активне використання шаржів на відомих політиків, використання алюзії - запозичення й переосмислення образів-символів (біблійних, міфологічних, фольклорних, кінематографічних тощо). Сучасна візуалізація політичної сатири демонструє поєднання класичних художньо-образотворчих засобів із новітніми ідеями та підходами до реалізації змісту. Основним прийомом політичної сатири залишається використання шаржу - видозміненого портрету відомого політика. Карикатури застосовують такі художні засоби, як метафора, персоніфікація, стереотипізація, алюзія, гротеск тощо. Важливим смисловим елементом у карикатурі є символи та образи-символи, які допомагають лаконічно й зрозуміло подати окремі інформаційні блоки. У роботі на матеріалі сайтів "НВ" і "Тиждень.ua" охарактеризовано суспільні наративи в сучасній українській політичній карикатурі. Здійснено аналіз і опис політичної карикатури, визначено особливості образотворення, їх функції тощо. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових пошуків щодо зображальних жанрів журналістики.

Мета роботи - з'ясувати особливості професійної комунікації журналістів-розслідувачів на сучасних онлайн-платформах. Під час дослідження було використано такі методи: загальнонаукові (спостереження, опис, аналіз, синтез, узагальнення відомостей про комунікацію журналістів-розслідувачів) та спеціальний метод кількісного контент-аналізу з елементами якісного для виявлення особливостей професійної комунікації журналістів-розслідувачів на сторінках соціальної мережі Фейсбук. У роботі акцентовано увагу на особливостях професійної комунікації журналістів-розслідувачів на сучасних онлайн-платформах, зокрема в спеціалізованому онлайн-хабі "Ресурсний центр журналістів-розслідувачіві, на офіційних сторінках у мережі Фейсбук відповідних масмедіа та на особистих сторінках журналістів-розслідувачів. Матеріали відкритої частини ресурсного центру спрямовані на надання рекомендацій та порад з практичного досвіду журналістів-розслідувачів, що більш актуально для журналістів-початківців. Встановлено, що дописи на офіційних сторінках проаналізованих видань характеризуються витриманою структурою, яка є більш чіткою та оригінальною в "Bihus.info"; дописи на сторінці телепрограми "Схеми: корупція в деталях - RFERL" побудовані за структурою переверненої піраміди, окрім останнього запитання "Навіщо"?, на яке відповідає основний матеріал. Дописи на особистих сторінках журналістів-розслідувачів відзначаються емоційним, розмовним, а в декого й фамільярним стилем спілкування. При цьому спостерігається тенденція до нехтування знаними журналістами-розслідувачами не лише дотримання певної структури, а й порад дослідників щодо обов'язкового візуального супроводу текстового матеріалу. Наукова новизна праці полягає в розкритті кількісно-якісних характеристик професійної комунікації журналістів-розслідувачів на сучасних онлайн-платформах. Результати проведеного дослідження можуть бути включені до навчальних матеріалів під час викладання основ розслідувальної журналістики. Крім того, вони стануть у пригоді журналістам-розслідувачам у плануванні комунікаціїі із читачами на сучасних онлайн-платформах.

Мета дослідження - висвітлення проблем і перспектив розвитку кіберспортивної журналістики в сучасному медіапросторі. У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження: наукової абстракції, аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення під час опрацювання спеціальної наукової літератури й Інтернет-ресурсів щодо окремих теоретичних положень. Висвітлено феномен кіберспорту як фундаментального елементу сучасної цифрової культури. Продемонстровано прогноз динаміки світового ринку кіберспорту та популярність кіберспортивних подій на прикладі зростання кількості їх переглядів, аудиторії, призових фондів, які розігрують на турнірах, і доходів від трансляцій в умовах сьогодення. Вказано місце нашої країни у світовій сфері кіберспорту. Проаналізовано основні аспекти розвитку культури кіберспорту в Україні. Розглянуто ємність українського ринку кіберспорту та можливості для його розвитку як реальної індустрії на межі спорту, медіа та розваг. Відокремлено підходи до монетизації популярності кіберспорту як головного напряму його розвитку в умовах сьогодення. Головною проблемою розвитку кіберспортивної журналістики в умовах сьогодення є те, що на фоні активного розвитку культури світового кіберспорту в нашій країні спостерігається його несформованість як повноцінної рубрики спорту. Новизна розробки цієї теми полягає в аналізі феномену кіберспортивної журналістики, що є вкрай мало вивченим в умовах сьогодення. Специфічний характер кіберспортивної журналістики - одна з причин низького інтересу науковців до цієї сфери журналістики. У цьому аспекті новим є теоретичне висвітлення не тільки проблем, а й перспектив розвитку феномену кіберспортивної журналістики в медіапросторі сучасності. Практичне значення полягає в теоретичному висвітленні проблем та перспектив розвитку кіберспортивної журналістики в сучасному медіапросторі з метою використання нових можливостей для українського бізнесу, що створюються в умовах сучасної цифрової економіки.

Мета дослідження - спроба виявити сукупність концептів, що становлять концептосферу сучасності, репрезентовану авторськими колонками (блогами) відомих авторів-публіцистів українського суспільно-політичного Інтернет-видання Gazeta.ua; з'ясувати особливості формування образів-концептів у журналістських текстах Андрія Бондаря, відомого поета, колумніста, перекладача; Оксани Забужко, талановитої української письменниці, публіцистки, громадської діячки; Віталія Портникова, журналіста з ім'ям, колумніста. У ході дослідження використано методи концептуального аналізу, вільного асоціативного експерименту, лінгвостилістичного аналізу, спостереження та інтерпретації даних, що надало змогу провести об'єктивний аналіз функціонування концептів в авторській журналістиці Інтернет-видання Gazeta.ua. Особистості потрібно розуміння формування соціальних зв'язків, усвідомлення своєї причетності до життєдіяльності спільноти, своєї ролі у функціонуванні сучасного соціокультурного простору. Це покликан забезпечити авторська журналістика через продукування якісного, унікального контенту, позначеного високим ступенем довіри широкої аудиторії Інтернет-ЗМІ. Саме такий контент пропонує українське суспільно-політичне Інтернет-видання Gazeta.ua, засноване у 2006 р. відомим українським журналістом Володимиром Рубаном. На сайті цього видання у рубриці "Блоги" представлено авторські колонки відомих українських публіцистів: Андрія Бондаря, Оксани Забужко та Віталія Портникова. Концептосфера сучасності, репрезентована медіатекстами зазначених авторів, складається з таких лексем, як "Культура", "Травма", "Велика трагедія", "Абсурд", "Крим", "Донбас". Формування і функціонування цих концептів у журналістських текстах зазначених авторів забезпечується шляхом актуалізації суспільно важливих подій і проблем сучасного українського суспільства. Багатокомпонентність кожного концепту, поєднання в ньому як раціонального, так і емоційного компонентів, сприяє наявності в журналістських матеріалах асоціативних і образних оцінок, актуальних для нації проблем, важливих політичних реалій. Концепти формуються в конкретних історичних умовах, у певному культурному контексті. Концепт виступає не тільки частиною думки, але він є одночасно відбитком відчуття, переживання. Концептосфера сучасності, репрезентована унікальними журналістськими текстами лідерів думок українського суспільно-політичного Інтернет-видання Gazeta.ua, відображає конкретний історичний етап розвитку українського суспільства, ціннісні орієнтації сучасного соціуму. У межах дослідження зроблено спробу аналізу сукупності концептів, що становлять концептосферу сучасності, репрезентовану авторськими колонками (блогами) відомих авторів-публіцистів українського суспільно-політичного Інтернет-видання Gazeta.ua; з'ясовано особливості формування образів-концептів у журналістських текстах. Результати дослідження можуть бути використані з метою подальшого розвитку авторської журналістики, формування професійних журналістських стандартів.

Розглянуто інформаційні жанри як майданчик для журналістських досліджень. Проаналізовано розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях інформаційних жанрів. Висунуто гіпотезу, що за умов капіталізації журналістики розширюються можливості інтерв'ю та його різновидів. Як інтерв'ю, так і репортаж у сучасних капіталізованих мас-медіа взаємодоповнюють одне одного, сприяють оптимізації подання контенту. Більш художньо довершеними є такі випадки медійної практики, коли в інтерв'ю не тільки вводиться репортажний елемент, а й сторонній, часом дуже суб'єктивний, стислий коментар. Практика застосування наукових досліджень у журналістській професії свідчить про загальну ефективність розвідок такого роду. Але науковий, добре налагоджений контекст медійної презентації власних інтенцій диктує журналістові вибір жанру при написанні матеріалу. В інформаційних жанрах авторська інтерпретація фактів містить більшу небезпеку відхилення від реальних подій. Фантазія, допустима з різних причин, може призвести до спотворення істини. Фантазія, пов'язана з конкретним фактом, не створює ніякої нової інтерпретації, а лише доповнює актуальний матеріал. Метод комплексного підходу до вирішення проблеми функціонального змісту інформаційних жанрів має базуватися лише на основі журналістської практики з урахуванням менталітету української аудиторії. Група інформаційних жанрів залишається найстабільнішою в контексті динамічного розвитку та розвивається у міру розвитку капіталізації медіаактивності. Інновації в тематичному розширенні спектра журналістської розвідки значно розширюють межі жанрів. Подібна подача стає таким собі літературним твором, і саме тому критерії аналізу інформаційних жанрів повинні базуватися на їх специфіці.