Розглянуто графічне оформлення періодичних ЗМІ як об'єкт етичного регулювання. Проаналізовано компоненти дизайну друкованих та мережевих видань як джерела етичних порушень.

Увагу приділено експлікації ефективності метадепозитарію медіатексту, виявленню конвергентних явищ апріорної рецепції та їх реалізації у доробках журналістів. Запропоновано дефініцію інтенсифікації елокутивного інструментарію, розглянуто природу функціонування його в журналістському тексті у розрізі досліджуваних метакомунікативних явищ. Розроблено класифікацію впливогенної фігуративної практики залежно від реалізації мети журналістом і способу активізації уваги реципієнта. У чотиривимірному розрізі визначено рівень і відсоток метаефективності впливу та сприйняття. Запропоновано авторські методики виявлення рівня метаефективності медіатексту: "пірамідального "Я" та "експериментально-практичної соціотріади". Здійснено експериментальну перевірку ефективності їх використання, яка показала позитивні результати.

У сучасних Інтернет-ЗМІ до називної, інформаційної, апеляційної, рекламної функцій заголовка долучається функція пошуку; часто заголовок виявляється єдиним прочитаним елементом публікації. Заголовки новин створюють своєрідну медійну картину світу. Частина заголовків в Інтернет-медіа належить до суто інформаційних, котрі максимально відтворюють зміст новини. "Частково інформаційні" заголовки надають неповні відомості, а тому можуть спотворено відображати дійсність. Заохочувальні, інтригувальні заголовки спонукають прочитати текст. Досить рідко трапляється інтелектуальний різновид рекламно-інтригувального заголовка, побудований на асоціаціях з образами літератури, науки, мистецтва, на використанні фразеологізмів, антонімів, паронімів тощо. Такий заголовок вимагає певного рівня знань і від реципієнта. Прагнення до сенсаційності, бажання зацікавити реципієнта зумовлюють інші тендеції, котрі часто виходять поза межі журналістських стандартів. Заголовок може не відображати змісту журналістського твору, а також перекручувати факти. Поширеними в деяких Інтернет-ЗМІ є клікбейти - заголовки, котрі змушують користувача натиснути на них. У них застосовано маніпуляції з кількістю; використано слова з можливістю подвійного тлумачення; надано негативну інформацію про меншість, тоді як позитивна інформація про більшість наведена в самому тексті; сформульовано запитання, на яке публікація надає заперечну відповідь. До спотворення інформації в заголовках призводить низька мовна та професійна компетентність авторів. Сьогодні є все більше підстав вважати заголовок самостійним твором, оскільки нерідко реципієнт читає лише його. Однак у сучасних заголовках щораз менше власне літературної та мовної творчості, майстерного використання лексики та фразеології. На перший план виходить інформативність заголовка, але інформація часто є недостовірною, свідомо чи несвідомо викривленою, що може зумовити порушення етичних норм і деформації у відтворенні дійсності.