Висвітлено актуальні проблеми теорії та практики сучасної телевізійної публіцистики у контексті світоглядно-творчих і особистісних взаємозв'язків, об'єкта, предмета, методів, змісту й форми екранного твору. Значну увагу приділено документалізму, аудіовізуальності публіцистики, телевізійному нарису.

Освещены актуальные проблемы теории и практики современной телевизионной публицистики в контексте мироззренчески-творческих и личностных взаимосвязей, объекта, предмета, методов, содержания и формы экранного произведения. Значительное внимание уделено документализму, аудиовизуальности публицистики, телевизионному очерку.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної телевізійної журналістики. Особливу увагу приділено інформаційним жанрам на телебаченні, зокрема створенню телевізійних новин та інформаційних програм. Розглянуто феномен телебачення у системі сучасних ЗМІК, подано жанри телевізійної журналістики. Проаналізовано телевізійні новини та специфіка роботи інформаційної редакції служби теленовин. Висвітлено роль ведучого у телевізійній програмі.

Розкрито особливості формування культури читання на телебаченні на прикладі телеканалу "Інтер". Книжкова тематика зачіпається здебільшого у програмах "Новини" та "Ранок". Переважають сюжети, пов'язані з екранізацією художніх творів та життям і творчістю відомих письменників та поетів. Незаперечним здобутком телеканалу є документальні проекти, зокрема, присвячені Тарасу Шевченку, Миколі Гоголю, Михайлу Жванецькому та ін. Загалом телеканал "Інтер" робить своїми проектами суттєвий внесок у формування культури читання українців: є генеральним медіапартнером Міжнародного літературного конкурсу романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей "Коронація слова"; почав соціальну ініціативу "Добрі книги" і збір книжок для вихованців дитячих будинків; створив інтерактивну карту об'єктів, присвячених Тарасу Шевченку; записав аудіоверсію третього збірника благочинного проекту "Казки, що виховують"; знімає документальні стрічки, присвячені життю та творчості письменників і поетів; здійснює екранізацію художніх творів; ведучі різних проектів телеканалу прочитали свої улюблені вірші про кохання, демонструючи позитивний приклад для наслідування; рубрика "Культпростір" у програмі "Ранок" розповідає про відомі постаті, у тому числі у світі літератури.

Досліджено укорінення інфографіки в телевізійних інфотейнментових реаліях на прикладі інформаційно-публіцистичних програм: "Подробности недели", "Факти тижня з Оксаною Соколовою", "События недели", "ТСН-Тиждень з Аллою Мазур". Розглянуто візуалізацію як властивість сучасної мас-медійної культури, а інфографіку - як один із її проявів. На прикладах досліджено інфографічні вставки в підсумкових новинах. Виявлено причини використання інфографіки як прийому в інфотейнментових програмах. Визначено, яким чином інфотейнмент впливає на інфографіку в телевізійних проектах.

Розглянуто основні етичні та професійні вимоги журналістики на конкретних помилках працівників телекомпаній, які висвітлюють екстремальні події, теракти та катастрофи.

Розкрито особливості формування культури читання на телебаченні на прикладі телеканалу "Інтер". Книжкова тематика зачіпається здебільшого у програмах "Новини" та "Ранок". Переважають сюжети, пов'язані з екранізацією художніх творів та життям і творчістю відомих письменників та поетів. Незаперечним здобутком телеканалу є документальні проекти, зокрема, присвячені Тарасу Шевченку, Миколі Гоголю, Михайлу Жванецькому та ін. Загалом телеканал "Інтер" робить своїми проектами суттєвий внесок у формування культури читання українців: є генеральним медіапартнером Міжнародного літературного конкурсу романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей "Коронація слова"; почав соціальну ініціативу "Добрі книги" і збір книжок для вихованців дитячих будинків; створив інтерактивну карту об'єктів, присвячених Тарасу Шевченку; записав аудіоверсію третього збірника благочинного проекту "Казки, що виховують"; знімає документальні стрічки, присвячені життю та творчості письменників і поетів; здійснює екранізацію художніх творів; ведучі різних проектів телеканалу прочитали свої улюблені вірші про кохання, демонструючи позитивний приклад для наслідування; рубрика "Культпростір" у програмі "Ранок" розповідає про відомі постаті, у тому числі у світі літератури.

Розглянуто основні етичні та професійні вимоги журналістики на конкретних помилках працівників телекомпаній, які висвітлюють екстремальні події, теракти та катастрофи.

Розглянуто проблему міжкультурного трансферу інформації за умов відмінностей у когнітивному досвіді учасників комунікативного акту. Зроблено спробу з'ясувати особливості рецепції та засоби стереотипізації явищ японської культури у текстах французького документального теледискурсу.

Розглянуто завдання сучасного телебачення в контексті становлення національних вартостей особистості, з'ясовано психологічні аспекти процесу національної самоідентифікації і місця в ньому сучасних телевізійних серіалів.

Досліджено різновиди, тематику, тенденції функціонування розслідувальних проектів в сучасних телевізійних медіа. Розглянуто і журналістські розслідування на провідних українських телеканалах: "1+1", "ICTV", "5 канал", "Новий канал", "UA:Перший". Журналістське розслідування активно розвивається на українському ТБ в контексті демократизації суспільства і паралельно зростає його впливовість. Встановлено, що тематичними пріоритетами розслідувальних матеріалів є боротьба з корупцією, соціальна й історична тематика. ТБ-розслідування привертають увагу аудиторії до проблем, формують громадську думку і таким чином стають каталізатором розвитку громадянського суспільства. Зроблено висновок про більшу ефективність опосередкованого впливу журналістських розслідувальних проектів, аніж їх безпосередню результативність. Важливими тенденціями розслідувальної журналістики визначено орієнтацію медіа на безпосередній діалог з аудиторією для виявлення і дослідження суспільно важливих проблем, вихід медійних розслідувальних груп у громадський сектор. На базі таких характеристик українських розслідувальних проектів посилюється прагнення медіа бути як засобом інформування, так і засобом впливу.

Проаналізовано історичний зріз створення та становлення жанрової класифікації документального фільму в кінематографі та на телебаченні. Мета дослідження - аналіз і характеристика історичного періоду становлення документального кіно у світі, визначеного таким теоретиком документалістики, як Е. Барноу, аби виявити класичну жанрову класифікацію. Підгрунтям дослідження є теоретичні розробки та наукові концепції зарубіжних науковців і практиків у галузі журналістики та кіномистецтва.

Проведено типологізацію сервісно-експертних програм, що представлені в українському телевізійному просторі. Визначено тематичні напрями, що лежать в основі концепції сервісно-експертних програм. Розглянуто критерії поділу сервісно-експертних телевізійних програм за жанровою формою, кількістю сюжетних ліній, емпіричними методами відображення дійсності, образом ведучого, типом зйомки.

Проведено дослідження генези сервісно-експертної телевізійної журналістики, окреслено основні етапи її розвитку, термінологічні особливості, розглянуто зв'язок сервісно-експертних програм із жанром серіалу та процедурної драми (процедуралу), а також вплив відеоблогерства на сучасний розвиток сервісно-експертної телевізійної журналістики.

Проведено типологізацію сервісно-експертних програм, що представлені в українському телевізійному просторі. Визначено тематичні напрями, що лежать в основі концепції сервісно-експертних програм. Розглянуто критерії поділу сервісно-експертних телевізійних програм за жанровою формою, кількістю сюжетних ліній, емпіричними методами відображення дійсності, образом ведучого, типом зйомки.

Проведено дослідження генези сервісно-експертної телевізійної журналістики, окреслено основні етапи її розвитку, термінологічні особливості, розглянуто зв'язок сервісно-експертних програм із жанром серіалу та процедурної драми (процедуралу), а також вплив відеоблогерства на сучасний розвиток сервісно-експертної телевізійної журналістики.

Надано дефініцію поняття "сервісно-експертна журналістика". Окреслено основні стадії розвитку сервісно-експертної журналістики. З’ясовано критерії ідентифікації сервісно-експертних програм у межах загального жанрово-видового поділу телевізійного мовлення. Визначено ступінь представленості сервісно-експертних програм в ефірі рейтингових загальнонаціональних телеканалів України. Виявлено основні тематичні категорії та їх пріоритетність у телевиробництві. Розроблено графічну модель структурно-композиційних особливостей. Розглянуто засоби візуальної виразності. За результатами масового опитування визначено тематичний та прагматичний аспекти сервісно-експертної журналістики. Прагматичний аспект полягає в емпірично підтвердженому переліку прагматичних цінностей, згідно з кожною з тематичних категорій. Тематичний аспект виражається через дев’ять основних тематичних категорій, що мають емпірично підтверджену прагматичну цінність.

Мета дослідження - визначити загальну жанрово-видову приналежність та жанрові домінанти сервісно-експертних програм на українському телебаченні. У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення, а також моніторинг, контент-аналіз для визначення жанрової приналежності сервісно-експертних програм власного виробництва рейтингових загальнонаціональних телеканалів та жанрових домінант, притаманних цьому типу журналістики. Розглянуто жанрову диференціацію сучасного українського телебачення, яку закріплено в Законі України "Про телебачення і радіомовлення", у рекомендаціях ліцензіатам від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запропоновано журналістикознавцями. Спираючись на теоретично обгрунтовані характеристики телевізійних жанрів та їх груп, а також на емпіричні дані моніторингу загальнонаціонального ефірного наповнення, визначено спільні риси сервісно-експертних програм із документальними (інформаційно-аналітичними, художньо-аналітичними), розважальними та пізнавальними. Водночас у сервісно-експертних програмах можуть комплексно поєднуватись риси, притаманні й документальному, і пізнавальному, і розважальному телебаченню. У результаті контент-аналізу встановлено жанрову приналежність сервісно-експертних програм, представлених на українському рейтинговому телебаченні та їх жанрові домінанти. Уперше досліджено місце сервісно-експертних програм у загальному жанрово-видовому поділі телевізійного мовлення та емпірично визначено жанрові домінанти. Результати дослідження можуть бути використані в практиці телевізійного виробництва сервісно-експертних програм, зокрема враховані при розробці концепцій та сюжетів програм.

Увагу присвячено концептуалізації особливостей трансформації та мінливості жанрів українського телебачення у контексті еволюційних тенденцій світового телемистецтва. Теоретично обґрунтовано особливості трансформації жанрової системи українського телевізійного контенту ХХІ ст. і нових принципів класифікації існуючих жанрів, з урахуванням комплексу функцій сучасного вітчизняного телебачення. Вперше в українському мистецтвознавстві розглянуто та проаналізовано особливості трансформації жанрів українського телебачення в контексті сучасних еволюційних тенденцій світового телемистецтва.Теоретично обґрунтовано жанрову систему сучасного українського телевізійного контенту, а також нові принципи класифікації існуючих жанрів, з урахуванням комплексу функцій сучасного вітчизняного телебачення.