Розкрито сутність галузевого редагування як навчальної дисципліни. Розглянуто основні етапи процесу публікування повідомлень, показано специфіку редагування газетно-журнальних видань. Встановлено основні норми (інформаційні, юридичні, етичні, політичні, релігійні, композиційні, рубрикаційні, логічні, лінгвістичні, психолінгвістичні, видавничі, ілюстраційні, поліграфічні) редагування газетно-журнальних видань. Наведено характеристику різних видів радіо- й телепередач, описано основні етапи їх створення, визначено особливості редагування. Встановлено функції нового типу ЗМІ - інтернет-видань, розглянуто процес утворення та види веб-сторінок, визначено професійні завдання веб-редактора.

Раскрыта сущность отраслевого редактирования как учебной дисциплины. Рассмотрены основные этапы процесса публикования сообщений, показана специфика редактирования газетно-журнальных изданий. Установлены основные нормы (информационные, этические, политические, религиозные, композиционные, рубрикационные, логические, лингвистические, психолингвистические, издательские, иллюстрационные, полиграфические) редактирования газетно-журнальных изданий. Приведена характеристика различных видов радио- и телепередач, описаны основые этапы их создания, определены особенности редактирования. Определены функции нового типа СМИ - интернет-изданий, рассмотрены процесс создания и виды веб-страниц, установлены профессиональные задания веб-редактора.

Розглянуто особливості, закони функціонування й умови впливу на глядачів мови телебачення. Розкрито специфіку аудіовізувальної інформації. Визначено складові професійної діяльності тележурналіста як ведучого або диктора. Проаналізовано помилки, які зустрічаються у мовленні ведучих, дикторів, учасників телепроектів.

Рассмотрены особенности, законы функционирования и условия влияния на зрителей языка телевидения. Раскрыта специфика аудиовизуальной информации. Определены слагаемые профессиональной деятельности тележурналиста как ведущего или диктора. Проанализированы ошибки, встречающиеся в речи ведущих, дикторов, участников телепроектов.

Запропоновано методику аналізу текстів, з яких формується телевізійна інформаційна програма. Досліджено структуру та способи подачі новин з виокремленням повідомлення про головний факт та інших повідомлень, які його розгортають і доповнюють. Розглянуто композицію журналістського складеного тексту, типи локалізації у ньому повідомлення про головний факт. Проаналізовано компоненти та засоби створення тематично цілісної інформаційної програми. Представлено мовознавчі аспекти дослідження журналістикознавчих проблем. Грунтовно розглянуто взаємозв'язок інтра- та екстралінгвістичних аспектів журналістського твору. Запропоновано комплексну методику аналізу текстів, що розкриває функціонально-сутнісні характеристики всіх компонентів складного журналістського твору.

Окреслено сучасний стан функціонування та розвитку ефірного мовлення, розглянувши його у світлі аналізу семіотичних категорій. Визначено зміст понять "ефірне мовлення", "ефірний текст".

З'ясовано суть деяких глобальних категорій у сучасній міжнародній комунікації. Проаналізовано потенційні можливості взаємодії телекомунікації, інформатики та електронних медіа в журналістиці й системі освіти. Висловлено погляди на зміст поняття "глобалізація" та психологію його сприйняття.

Розкрито використання способів родової диференціації нових іменників на позначення осіб у сучасному телевізійному просторі України. Розглянуто найпродуктивніші форманти та їх похідні, що використовують у сучасній українській літературній мові для утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Упродовж 2017- 2019 рр. під час перегляду новин на телеканалах "1+1", "СТБ" та інших простежено родову диференціацію іменників на позначення осіб у мовній практиці телеведучих сучасних каналів.

Розкрито використання способів родової диференціації нових іменників на позначення осіб у сучасному телевізійному просторі України. Розглянуто найпродуктивніші форманти та їх похідні, що використовують у сучасній українській літературній мові для утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Упродовж 2017- 2019 рр. під час перегляду новин на телеканалах "1+1", "СТБ" та інших простежено родову диференціацію іменників на позначення осіб у мовній практиці телеведучих сучасних каналів.