Оценена динамика публикационной активности ученых Украины за период с 1995 по 2010 годы и проанализировано распределение по странам ЕС совместных научных публикаций украинских и европейских исследователей. В качестве основных источников исходных данных использованы информационные ресурсы Scirus и Scopus. Кроме того, использовались данные базы данных Web of Science (WoS), которые были взяты из докладов Национального научного фонда США и Всемирного Банка. Результаты оценки динамики числа публикаций украинских исследователей, индексированных в каждой из этих баз данных, обнаруживают существенные различия как по абсолютным значениям, так и по характеру трендов. В случае оценки по данным WoS наблюдается снижение публикационной активности ученых Украины. В то же время, результаты библиометрических измерений в Scirus и Scopus выявляют первоначальный рост, связанный с наполнением индекса, а затем (с 2001 года) более или менее стабильный уровень числа публикаций украинских авторов. Выявленная тенденция стабилизации уровня публикационной продуктивности украинских исследователей несомненно является следствием определенного ряда факторов как интернального, так и экстернального характера. Ранговое распределение стран ЕС по числу совместных научных публикаций украинских и европейских исследователей позволяет достаточно корректно выделить ведущую группу из шести стран, которые имеют с Украиной наиболее результативное научное сотрудничество (Германия, Польша, Франция, Великобритания, Италия и Испания). Ранговые ряды стран, полученные при оценках в Scirus и Scopus, достаточно хорошо коррелируют между собой и могут быть использованы для библиометрического мониторинга международного научного сотрудничества. В методологическом плане подчеркнута необходимость учета того факта, что релевантность результатов наукометрических исследований, в частности уровня и тенденций развития национальной науки и международного научного сотрудничества, всегда будет ограничена свойствами используемых баз данных. Поэтому задача создания полных тематических библиографий научных публикаций как информационной платформы наукометрии остается актуальной.

Розглянуто специфіку роботи над створенням консолідованого ресурсу з теорії бібліотечної справи Галичини. Розкрито особливості поєднання декількох інформаційних технологій за умов створення електронного видання.

Представлено нові форми електронних видань, доступні сучасним російським бібліотекам. Проаналізовано можливості створення малобюджетних гіпертекстових бібліографічних видань, які містять і повнотекстові дані. Ці видання створюються шляхом вивантаження машиночитаних бібліографічних записів з автоматизованих бібліотечних систем і наступної гіпертекстової верстки. Електронна форма видань дозволяє значно скоротити витрати на поліграфічне оформлення та збільшити тираж.

Розглянуто можливість використання блогів як джерел біографічної інформації. На підставі теоретичного аналізу виокремлено деякі їх характеристики, зокрема тип домінуючої інформації, рівень суб'єктності, техніко-програмне забезпечення, соціально-психологічні властивості автора. Окреслено перспективи розвитку української блогосфери та ряд проблем, з якими може стикнутися дослідник-біографіст у разі використання блогів як джерел бібліографічної інформації (автентичність, фіксація та зберігання матеріалів, авторські права тощо.).

Проаналізовано електронні бібліографічні ресурси п'ятьох універсальних наукових бібліотек України загальнодержавного значення (чотири з них мають статус національних), що представлені в онлайновому доступі. Визначено їх спільні риси та відмінності, деякі тенденції щодо їх формування. Виявлено чотири рівні інтелектуалізації інформаційно-пошукової системи залежно від досконалості пошукових механізмів. Розглянуто напрями, за якими розвивається електронна бібліографія у бібліотеках: створення бібліографічних записів та вдосконалення форматів, створення файлів авторитетного контролю, розширення кола пошукових елементів та пошукових можливостей, застосування штучних інформаційно-пошукових мов, формування інтегрованих ресурсів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 —інформаційні технології. — Запорізький національний університет Міністерства освіти і науки України; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.—Харків, 2021. У дисертаційній роботі поставлена та вирішена актуальна науково-практична задача удосконалення засобів бібліографічного виявлення та відбору у процесі створення науково-допоміжного або рекомендаційного бібліографічного покажчика. Розроблено гібридну математичну модель процесу, яка поєднує ітерації контрольованої «снігової кулі», вдосконалену ймовірнісну тематичну модель текстових документів, аналіз мережі цитування, автоматичне виявлення термінів, ознаки нерухомої точки ітерацій та насиченості набору термінів. Розроблено вдосконалений ітеративний метод бібліографічного виявлення та відбору, що пропонує шлях практичного отримання описаної моделлю мінімальної термінологічно насиченої впорядкованої множини документів. Експериментальне дослідження показало, що термінологічно насичений бібліографічний покажчик, зібраний в базі «Microsoft Academic» розробленим методом, містить на 9% менше публікацій, ніж вибірка за автоматично призначеною категорією. На основі розроблених моделі та методу розроблено та програмно реалізовано інформаційну технологію, проведено її практичну апробацію в навчальному процесі Українського Католицького Університету та Запорізького національного університету.