Розглянуто семантичний розвиток латинського багатозначного слова "стипендія" та його запозичення сучасними мовами. Проблему досліджено в етимологічному та лексичному аспектах із широким залученням історичного та культурологічного матеріалу. Вибір теми зумовлено недостатньою розробкою актуальної для сучасної лексикології проблеми вивчення типів семантичної трансформації як одного зі способів з'ясування системних зв'язків у словниковому складі мови. Використано матеріали з загальної лексикології та окремих мов, а також лексикографічні роботи та словники сучасних мов. Проаналізовано етимологію та семантичні варіанти латинського слова "стипендія", його відображення в інтернаціональному фонді європейських мов. Визначено спроможність багатозначного слова виявляти різні аспекти його семантики згідно з вимогами мовної та реальної ситуацій, а також функціонування його у різних мовах у якості однозначного, нейтрального чи переорієнтованого в інші сфери застосування.

Розглянуто нетрадиційні підходи у етимології, пропаговані О. С. Мельничуком. Зроблено спробу показати значення сформульованих ним принципів вивчення глибинних етимологічних зв'язків, застосування яких може забезпечити якісно новий рівень результатів етимологічних досліджень, значний прогрес генетичного мовознавства, зокрема у вивченні питань віддаленої мовної спорідненості та походження мови.

Розглянуто питання розробки О. С. Мельничуком теоретичних та методологічних засад використання гніздового методу в історико-етимологічних студіях. Відзначено новаторство вченого у цій галузі й оцінено його внесок у розвиток різних наук компаративістичного напряму.

Наведено метод аналізу слів, у якому походження слова розглянуто в генетичному зв'язку з географічним знаком-першоієрогліфом. У контексті ідей антропологів показано, що мале людство виникло в приекваторіальних районах Африки. На підставі аналізу ієрогліфів визначено зв'язки Шумеру, Єгипту, Китаю та Майя (Південної Америки) - культур, об'єднаних спільною вірою - сонцепоклонництвом.

Приведен метод анализа слов, в котором происхождение слова рассмотрено в генетической связи с географическим знаком-первоиероглифом. В контексте идей антропологов показано, что малое человечество возникло в приэкваториальных районах Африки. На основе анализа иероглифов определены связи Шумера, Египта, Китая и Майя (Южной Америки) - культур, объединенных общей верой - поклонением Солнцу.

Представлены этимологические наблюдения. Изложение основано на преодолении консерватизма традиционной этимологии. Использованы новые идеи, касающиеся семантической стороны языка, а также тенденций развития гласных и согласных звуков. Слово как таковое толкуется как результат предикативного акта, носитель скрытой предикативности.

Проведено лінгвоісторіографічне дослідження проблеми системного підходу в етимологічних дослідженнях. Розкрито погляди мовознавців XIX ст. - початку XX ст. на важливість врахування системного характеру мовних змін, їх твердження щодо значущості принципу системності у процесі встановлення етимології слова.

Проведено лінгвоісторіографічне дослідження принципу неодиничності мови в етимологічних ученнях. Розкрито погляди мовознавців на причини мовних змін, їх твердження щодо значущості принципу неодиничності мови в процесі встановлення етимології слова. Відзначено, що на мовні зміни впливають як внутрішні (саме лінгвістичні), так і зовнішні (екстралінгвістичні) чинники.