Розглянуто роль і місце механізму ймовірнісного прогнозування в курсі викладання практичного перекладу, на матеріалі прикладів надано практичні рекомендації щодо розвитку навичок імовірнісного прогнозування у студентів.

Розглянуто деякі прийоми професійного синхронного перекладу за умов утрудненої двомовної комунікації, що не вивчалися досі.

Розглянуто проблему вправ, які формують навички смислового аналізу тексту. У відповідності до методів смислового аналізу виділено та наведено приклади 3 груп вправ. Визначено роль і місце таких вправ у курсі усного послідовного перекладу.

Висвітлено історію та перспективи розвитку усного перекладу в Україні та світі. Охарактеризовано різні його види, зокрема, синхронний, послідовний, абзацно-фразовий, неофіційний та офіційний двосторонній переклад без запису та під запис. Увагу приділено особливостям реферативного, науково-технічного, загальнополітичного, юридичного, релігійного, мистецтвознавчого, військового, кіно- та відеоперекладу. Розглянуто складові майстерності усного перекладача. Подано інформацію про систему перекладацького скоропису.

Розглянуто вплив необхідності прийняття рішення щодо ефективності та адекватності процесу виконання синхронного перекладу. Комбінаторні властивості будь-якої мови, необхідність перекладацьких трансформацій, синонімія лексичних одиниць ускладнюють вибір рішення синхронного перекладача стосовно обрання найбільш адекватного відповідника за умов дефіциту часу та необхідності прогнозувати наступний зміст вихідного повідомлення. Запропоновано методи зменшення кількості варіантів перекладу на базі підходів визнаних українських та європейських науковців.

Розглянуто окремі гендерні аспекти мовленнєвої поведінки усного перекладача. Проаналізовано особливості усного мовлення чоловіків і жінок на фонетичному, морфологічному, лексичному та граматичному рівнях. Зроблено висновок, що гендерні відмінності не є ключовими факторами, які здатні впливати на якість та адекватність перекладу.

Рассмотрены отдельные гендерные аспекты речевого поведения устного переводчика. Проанализированы особенности устной речи мужчин и женщин на фонетическом, морфологическом, лексическом и грамматическом уровнях. Сделан вывод, что гендерные отличия не являются ключевыми факторами, влияющими на качество и адекватность перевода.

The article is devoted to the problem of gender aspect study of interpreter’s verbal behavior. The peculiarities of male and female oral speaking on phonetic, morphological, lexical and grammatical levels are analyzed. It is concluded that the examined gender differences are not crucial factors that influence quality and adequacyof interpreting.

Рассмотрено развитие системы устного перевода в рамках предметных областей путем моделирования однородных словосочетаний и обработки гипотетических ошибок декодера, что типично для распознавания спонтанной речи. Приемлемая надежность интерпретации спонтанных высказываний позволила разработать демонстрационную систему устного перевода.

Представлено новітні технології та інструменти, що застосовуються при здійсненні синхронного перекладу. Основну увагу спрямовано на ознайомлення майбутніх перекладачів із технологічними процесами у синхронному перекладі, які можуть бути реалізовані з використанням інформаційних технологій. Теоретичні відомості спрямовані на формування системного підходу до розуміння різноманітних технологій синхронного перекладу, врахування їх переваг та недоліків при організації такої роботи у межах різноманітних заходів, набуття стійких знань щодо використання спеціалізованого програмного забезпечення для створення термінологічної підтримки перекладача у процесі синхронного перекладу, технічних пристроїв для безпосереднього його здійснення. Розроблено з урахуванням можливості формування умінь створення спеціалізованих термінологічних баз для систем термінологічної підтримки, використання та налаштування пультів перекладача або інтерфейсу програм, які дублюють його функції, завантаження мобільних додатків, які є складовими системи синхронного перекладу. В умовах бурхливого розвитку інформаційних технологій відбувається їх широке запровадження в усі сфери професійної діяльності, навіть у ті, де застосування таких технологій до недавнього часу не було вирішальним для досягнення високих результатів. Тож безумовно ці технології стали невід’ємною складовою і технологій у перекладі. У галузі письмового перекладу на сьогодні широко застосовуються дві основні технології - автоматизованого та машинного перекладу, які розвиваються паралельно й існує велика кількість інструментів для їх реалізації. Зокрема, головними інструментами автоматизованого перекладу є системи автоматизованого перекладу, так звані САТ-системи (Computer Assisted Translation). Машинний переклад також базується на застосуванні комп’ютерних систем МТ (Machine Translation), робота яких дедалі більше грунтується на штучному інтелекті.