Досліджуються лінгвістичні зв'язки, що існують між різними елементами фонетичного рівня української мови, для створення їх математичних моделей, зорієнтованих на застосування в системах штучного інтелекту.

Строится модель человеко-машинного диалога в виде марковской цепи, состояниями которой являются элементарные диалоги (вопрос, ответ, распознавание содержания ответа, информационные сообщения, генерация кода очередного элементарного диалога, зависящего от содержания ответа).

Запропоновано новий підхід до проблеми визначення людської мови на засадах розробленої автором кібернетичної теорії Розумних систем одного класу та теорії контакту таких систем.

Розглянуто потрійний контекст проблеми людино-машинного інтерфейсу: відображення в центральній нервовій системі структурної організації природної мови (ПМ), підбір критеріїв класифікації одиниць ПМ, з урахуванням психофізіологічних параметрів організму людини, застосування законів функціонування першої сигнальної системи до динамічної організації бази даних фонем - трифонів української мови. Особливу увагу приділено вивченню головного мозку людини.

Розглянуто розпізнавальну СГ-граматику, що відповідає формалізмові систем синтаксичних груп. Граматику розроблено для опису синтаксичної структури речень природною мовою. Описано загальні критерії виділення синтаксичних груп з послідовності слів, що складають текст, а також партикулярні правила СГ-граматики для російської та української мов. Подано оцінку граматики.

Розглядається широке коло питань машинного перекладу (МП). Вивсітлюється історія створення та розвитку систем МП. Системи МП показані як невід'ємна частина систем автоматичної обробки текстів на природній мові. Основна увага приділяється викладенню методів графемного, морфологічного, синтаксичного й семантичного аналізу і синтезу природномовних текстів. Особливо важливим є розгляд історії перспектив розробок систем автоматичного перекладу. Міститься велика кількість наочних схем та прикладів.

Розглянуто програмну систему перекладу, що базується на формальних специфікаціях перекладу у вигляді систем співвідношень між словами, фразами, граматичними категоріями вхідної та вихідної мов (на прикладі російсько-українського перекладу). Автоматична побудова словників за специфікацією забезпечує мобільність системи і дозволяє кваліфікувати її як генератора програм-перекладачів. Пропонується декларативна мова специфікацій перекладів слів та усталених виразів.

Пропонується короткий огляд взаємозалежності розвитку мови та мовознавства з інженерно-технічною думкою. Основна увага зосереджується на ролі комп'ютерної техніки, яка б могла використовуватися у видавничому редагуванні та поліграфічному оформленні підручникових текстів, словників та інших видань. Описуються можливості і способи використання словників як основного засобу лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем видавничого призначення.

Ця робота присвячена формулюванню загального поняття лексикографічної системи як особливого типу інформаційних систем й розвиненню основних положень інформаційної теорії лексикографічних систем.

Рассматриваются состояние и перспективы решения проблемы распознавания речевых образов. Распознавание речи понимается как одно из направлений исследований в области создания биосистем управления ЭВМ и высокоэффективных интеллектуальных сетей связи. Приводятся некоторые положения бионического подхода к решению задач в этих областях и промежуточные результаты анализа речевых сигналов.

Розглянуто питання трансформації структури сучасної комунікації за допомогою електронного тексту. Проаналізовано цифровий текст як інтерактивний та динамічний, цифрову риторику та мистецтво, етикет.

Рассмотрены вопросы трансформации структуры современной коммуникации с помощью электронного текста. Проанализированы цифровой текст как интерактивный и динамический, цифровая риторика и искусство, этикет.

Наведено матеріали про історію становлення та розвитку комп'ютерної лексикографії. Розглянуто сучасні лексикографічні бази даних, програмні продукти та проекти. Наведено класифікацію електронних словників за робочими критеріями, визначено їх типові службові функції та можливості використання в системах аналізу та синтезу текстів. Охарактеризовано найбільш розповсюджені версії англійських електронних словників. Проаналізовано передумови виникнення та основні етапи створення електронних енциклопедій. Наведено хронологію становлення проекту Вікіпедія, визначено його переваги та недоліки. Розглянуто способи використання електронних словників у базах даних, інформаційно-пошукових системах, авторедагуванні та машинному перекладі.

Приведены материалы по истории развития компьютерной лексикографии. Рассмотрены современные лексикографические базы данных, программные продукты и проекты. Приведена классификация электронных словарей по рабочим критериям, определены их служебные функции и возможности использования в системах анализа и синтеза текстов. Охарактеризованы наиболее распространенные версии английских электронных словарей. Пронализированы предпосылки возникновения и основные этапы создания электронных эндиклопедий. Приведена хронология разработки проекта Википедия, установлены его преимущества и недостатки. Рассмотрены особенности использования электронных словарей в базах данных, информационно-поисковых системах, авторедактировании и машинном переводе.

Викладено основи комп'ютерної лінгвістики - новітнього напряму інформаційної технології сучасного мовознавства. Проаналізовано взаємозв'язок комп'ютерної лінгвістики з іншими науками. Розглянуто питання моделювання мовленнєвої діяльності та описано основні інформаційні елементи створення тексту, загальні принципи пошуку та одержання інформації в пошукових системах Internet, акустичну структуру звуків мови. Висвітлено основні положення теорії сприйняття звуків мови людиною, проблеми автоматичного розпізнавання звуків усного мовлення. Визначено основні напрями розвитку навчальних комп'ютерних систем.

Изложены основы компьютерной лингвистики - новейшего направления информационной технологии современного языковедения. Проанализирована взаимосвязь компьютерной лингвистики с другими науками. Рассмотрены вопросы моделирования речевой деятельности и описаны основные информационные элементы создания текста, общие принципы поиска и получения информации в поисковых системах Internet, акустическая структура звуков речи. Освещены основные положения теории восприятия звуков речи человеком, проблемы автоматического распознавания звуков устной речи. Определены основные направления развития учебных компьютерных систем.

Описано принципи побудови багатомовної системи машинного перекладу (МП) з української мови на англійську, іспанську, німецьку, російську, турецьку, французьку. МП здійснено за допомогою бінарних алгоритмів, які встановлюють лексичні, морфологічні, синтаксичні та семантичні відповідності між вихідною (українською) мовою і мовою, на яку робиться переклад. Основним інструментом перекладу є автоматичний багатомовний словник (АБС). Представлено конкретні значення та відповідні синоніми перекладних еквівалентів (ПЕ), що надає можливість перекладати за допомогою АБС слова будь-якої мови на іншу, вибрану із зафіксованих у словнику. ПЕ супроводжуються у словнику відповідними граматичними, семантичними і прагматичними ознаками, на які спираються алгоритми МП. Визначено шляхи подолання багатозначності ПЕ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш111.3

Розглянуто науково-технічні питання розробки і створення сучасних лексикографічних продуктів, зокрема, словників різних типів. На підставі інформаційної теорії лексикографічних систем розкрито лексикографічні структури для низки україномовних словників, а також основи комп'ютерної технології їх укладання і ведення.

Рассмотрены научно-технические вопросы разработки и создания современных лексикографических продуктов, в том числе словарей различных типов. На основании информационной теории лексикографических систем раскрыты лексикографические структуры для ряда украиноязычных словарей, а также основы компьютерной технологии их укладывания и ведения.

Впервые комплексно рассмотрены проблемы синтаксического анализа научного текста на ЭВМ, являющегося одним из основных компонентов автоматической обработки научного текста. Освещены общие принципы построения автоматического синтаксического анализатора, а также особенности сегментации сложного предложения на составляющие предикативные части. Раскрыты синтаксические связи внутри простого предложения.

На основі теорії лексикографічних систем розроблено формальні моделі структури низки українських словників. Розвинено методи побудови інтегрованих лексикографічних систем. З використанням структурної теорії тлумачного Словника української мови побудовано комп'ютерну технологію створення сучасних словників тлумачного типу.

The formal structure models for number of Ukrainian dictionaries have been worked out on basis of the lexicographical systems theory. Methods necessary to construct integrated lexicographical systems are developed. Conceptual foundations of the modern interpretative lexicography have been examined. Using the structural theory of the explanatory Dictionary of the Ukrainian Language a computer technology to be used while compiling modern explanatory dictionaries is build up.

На прикладі алфавітно-частотного словника газетних текстів кінця ХІХ - початку ХХ ст. запропоновано методику сучасної комп'ютерної лінгвостатистичної характеристики структури текстів будь-якого стилю і жанру літературної мови. Виконано комп'ютерний лексико-стилістичний аналіз тексту.

На примере алфавитно-частотного словаря газетных текстов конца ХІХ - начала ХХ ст. предложена методика современной компьютерной лингвостатистической характеристики структуры текстов любого стиля и жанра литературного языка. Выполнен компьютерный лексико-стилистический анализ текста.

Рассмотрен вопрос восстановления пропущенных данных в символьных последовательностях с использованием принципа максимального подобия. Описано матричное представление частотного словаря, которое позволяет определить число возможных заполнений и вероятность их получения. Предложенный метод применим для самых различных областей знания (в теории передачи данных, молекулярной биологии).

Розглянуто питання відновлення пропущених даних у символьних послідовностях на базі принципу максимальної подоби. Описано матричне подання частотного словника, що дозволяє обчислити число можливих заповнень та імовірність їх одержання. Запропонований метод можна використовувати у різних сферах знань (у теорії передачі даних, молекулярній біології).