Розглядається широке коло питань машинного перекладу (МП). Вивсітлюється історія створення та розвитку систем МП. Системи МП показані як невід'ємна частина систем автоматичної обробки текстів на природній мові. Основна увага приділяється викладенню методів графемного, морфологічного, синтаксичного й семантичного аналізу і синтезу природномовних текстів. Особливо важливим є розгляд історії перспектив розробок систем автоматичного перекладу. Міститься велика кількість наочних схем та прикладів.

Розглянуто програмну систему перекладу, що базується на формальних специфікаціях перекладу у вигляді систем співвідношень між словами, фразами, граматичними категоріями вхідної та вихідної мов (на прикладі російсько-українського перекладу). Автоматична побудова словників за специфікацією забезпечує мобільність системи і дозволяє кваліфікувати її як генератора програм-перекладачів. Пропонується декларативна мова специфікацій перекладів слів та усталених виразів.

Описано принципи побудови багатомовної системи машинного перекладу (МП) з української мови на англійську, іспанську, німецьку, російську, турецьку, французьку. МП здійснено за допомогою бінарних алгоритмів, які встановлюють лексичні, морфологічні, синтаксичні та семантичні відповідності між вихідною (українською) мовою і мовою, на яку робиться переклад. Основним інструментом перекладу є автоматичний багатомовний словник (АБС). Представлено конкретні значення та відповідні синоніми перекладних еквівалентів (ПЕ), що надає можливість перекладати за допомогою АБС слова будь-якої мови на іншу, вибрану із зафіксованих у словнику. ПЕ супроводжуються у словнику відповідними граматичними, семантичними і прагматичними ознаками, на які спираються алгоритми МП. Визначено шляхи подолання багатозначності ПЕ.

Висвітлено теоретичні проблеми машинного перекладу (МП), а також питання, пов'язані з використанням комп'ютера для перекладу текстів. Викладено способи покращання якісних показників МП, наведено перспективи розвитку систем МП. Запропоновано класифікацію електронних словників.

Освещены теоретические проблемы машинного перевода (МП), а также вопросы, связанные с применением компьютера для перевода текстов. Изложены способы улучшения качественных показателей МП, приведены перспективы развития систем МП. Предложена классификация электронных словарей.

Розглянуто методи оцінки якості автоматизованого перекладу; описано новий критерій оцінки.

Приведена общая схема работы предлагаемой системы машинного перевода текстов с русского языка на белорусский и обратно, описаны проблемы, возникающие при ее реализации, дано описание метода анализа входного текста как базового компонента системы, основанного на грамматике зависимостей, а также приведена оценка качества работы построенной экспериментальной системы машинного перевода.

Розглянуто задачу пошуку фрагментів тексту в електронних документах як задачу термінологічної розмітки. Надано опис та механізм побудови нечіткої характеристики алфавіту, опис моделі нечіткого тексту як характеристики електронного тексту, опис механізму побудови моделі. Дана модель є нечіткою характеристикою похідного тексту та дозволяє враховувати помилки, котрі з'являються з причини заміни одного символу на інший. Наведено формальний опис нечіткої моделі тексту, на основі якої створюється система підтримки користувача під час роботи з електронними документами.

Рассмотрено построение моделей экспертного оценивания признаков на основании семантических пространств путем опроса одного эксперта о типичных значениях термов, а также о разбиении универсального множества признака. Эти модели можно применять для формализации информации в рамках как качественных, так и количественных признаков.

Визначено основні методи з'ясування якості та запропоновано новий підхід до оцінювання електронних перекладачів з урахуванням вагомості конкретної помилки та її впливу на загальну якість перекладу. Досліджено ефективність застосування систем машинного перекладу (МП) для підвищення продуктивності перекладацької праці у межах німецько-української мовної пари. Виконано аналіз помилок даного перекладу, установлено можливі причини їх виникнення та запропоновано певні шляхи їх усунення. Установлено, що МП системи "Прагма 4.4" (німецько-український напрямок перекладу) не відповідає визначеним у роботі вимогам щодо якості, але дає змогу перекладачеві заощаджувати час, якщо використовується як чернетка для виготовлення якісного перекладу. Детальний аналіз помилок МП дозволяє з'ясувати хибні рішення розробників і запропонувати можливі шляхи їх усунення. У межах російсько-українського напрямку перекладу якісніший переклад виконує система "Прагма 4.4". Найгіршим етапом роботи обох систем є автоматичний аналіз. Найбільшу кількість помилок виявлено на лексичному та контекстуальному рівнях.

Розглянуто переклад як інтелектуальну діяльність, розкрито його особливості та види, висвітлено історію перекладу в Україні, особливості машинного перекладу (МП) та етапи роботи перекладача над текстом МП. Увагу приділено питанням системного та прикладного програмного забезпечення перекладацької діяльності (ПД), безпеки даних у комп'ютерному середовищі, підготовки перекладу в текстовому процесорі (ТП) MS Word, засобам редагування, основам форматування та графічного оформлення тексту перекладу, використання шаблонів у ПД, засобів ТП Word для роботи з великими текстами перекладу, програми MS PowerPoint для підготовки мультимедійних презентацій, а також виконання перекладу документів у середовищі електронних таблиць MS Excel.

Наведено інформацію (англійською мовою) про історію розвитку, теоретичні засади, напрями та методи машинного перекладу текстів.

Дана информация (на английском языке) об истории развития, теоретических основах, направлениях и методах машинного перевода текстов.

Обгрунтовано досвід вітчизняних і закордонних систем - від загальнонаукових до методичних питань за принципом ускладнення лінгвістичних одиниць, що утворюють основи лінгвістичного збереження автоматичного опрацювання тексту (морфема, слово, словосполучення, речення). Проведено комп'ютерний морфологічний, автоматичний синтаксичний та семантичний аналіз тексту. Описано методи автоматичного реферування (АР), що базуються на мережевій моделі тексту. Розглянуто проблеми АР та анотування тексту, сучасного машинного перекладу.

Розкрито теоретичні засади прикладної та комп'ютерної морфології. Висвітлено проблеми класифікації частин мови в українській граматиці. Розглянуто особливості автоматизованого опрацювання текстів. Увагу приділено системам автоматичного морфологічного аналізу, автоматичному реферуванню й анотуванню тексту, вимогам до систем введення рукописних текстів, підвищенню надійності розпізнавання символів. Наведено інформацію про програмний комплекс FlowChartBuilder та програму WizFlow Pro.

Розкрито теоретичні засади комбінованого підходу до комп'ютерного опрацювання природномовної інформації, зокрема, лінгвістичного аналізу у контексті ефективного представлення та комп'ютерного опрацювання знань. З даною метою запропоновано ввести до складу лінгвістичного процесора онтологічний компонент моделі природної мови, що суттєво підвищує ефективність лінгвістичного аналізу. Зазначено, що інформаційна система орієнтована на обробку великих масивів текстової інформації, а у пам'яті системи зберігається множина онтологічних текстових документів.

Раскрыты теоретические основы комбинированного подхода к компьютерной обработке природоязычной информации, в частности, лингвистического анализа в контексте эффективного представления и компьютерной обработки знаний. С данной целью предложено ввести в состав лингвистического процессора онтологический компонент модели природного языка, что существенно повышает эффективность лингвистического анализа. Указано, что информационная система ориентирована на обработку больших массивов текстовой информации, а в памяти системы сохраняется множество онтологических текстовых документов.

Запропоновано модель семантичного контексту текстових масивів. Показано, що на основі решітки семантичних концептів можна сформувати семантичний базис для групування текстів за допомогою ієрархічної кластеризації.

На базі дослідного матеріалу проаналізовано структуру текстів, визначено їх складові частини. Для генерування тексту схему його викладення надано у вигляді мережі Петрі.

Показано, що введення фільтрації варіантів виправлення помилок за семантичним критерієм до схеми орфокорекції забезпечує високий рівень точності роботи програмного коректора та уможливлює його функціонування у реальному часі. Відступ від традиційної послідовності аналізу текстових даних дозволяє проводити контекстно-асоціативну обробку оточення спотвореного слова на будь-якому етапі орфокорекції. Запропоновано спосіб оцінювання точності роботи алгоритму виправлення помилок. Визначено актуальні питання реалізації контекстно орієнтованої орфокорекції, які мають бути вивчені у ході подальшої розробки подібних програмних засобів.

Рассмотрена проблема построения концепции искусственного интеллекта для понимания смысла текстов на естественном языке. Предлагается смысл текста рассматривать не с точки зрения семантики языка, а с точки зрения смысла для субъекта. Сформулирована новая постановка задачи понимания смысла текстов в системах искусственного интеллекта.

Цель работы - выявление и коррекция ошибок словарной базы модуля морфологического анализа РДМА_ИПИИ. Сгенерированы правила определения некорректных значений морфологической информации, выполнена классификация видов ошибок и разработаны рекомендации по коррекции словарной базы.

Запропоновано використовувати логіко-лінгвістичні моделі як засіб відображення синтаксичних особливостей текстової інформації, перелічено та обгрунтовано правила їх формування, наведено алгоритм створення всіх складових таких моделей.