Визначено ключові поняття інформаційної архітектури та технологічні аспекти побудови та використання цифрових словників. Розглянуто поняття, пов'язані з організацією навчання; навчальні технології та сервіси.

Запропоновано формальний опис системи автоматизованого виведення похідних словоформ для змінюваних лексем флективної мови. Подано визначення парадигматичного класу. Викладено метод лексичної параметризації, який дозволив виділити понад 1400 словозмінних типів на масиві, що охоплює практично усю лексику сучасної літературної української мови.

Запропоновано шляхи вирішення проблеми ефективної побудови трансляторів споріднених мов: викладено загальну ідею адаптації механізму визначення мов за допомогою граматик, представлено алгоритм побудови узагальненої граматики і адаптуючих множин та метод його використання для виведення ланцюжків кожної з споріднених мов. Запропоновано організацію синтаксичного аналізу текстів довільної мови з визначеної множини споріднених мов за допомогою модифікованого алгоритму SLR(1). Розглянуто особливості подібної організації лінгвістичного забезпечення споріднених мов.

Розроблено новий, перспективний напрямок в галузі лінгвістичного забезпечення інформаційних систем, а саме - моделей, засобів і технологій природномовного індексування інформаційних систем на базі української мови. Реалізація зазначеного підходу, що грунтується на розробленій в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України морфологічній моделі української мови, дозволяє створювати природномовні інтерфейси до інформаційних систем, значно збільшує можливості пошукового апарату та підвищує ефективність їх використання.

Проаналізовано питання використання штучних мов гіпертекстової розмітки (HTML, SGML, XML) для створення електронних документів у мережі Іnternet.

Розглянуто основні принципи побудови мов програмування, інженерії програмного забезпечення, а також основні конструкції програм на прикладі мов Паскаль і Сі.

Рассмотрены основные принципы построения языков программирования, инженерии программного обеспечения, а также основные конструкции программ на примере языков Паскаль и Си.

Сформульовано вимоги та визначено сукупність наукових методів, котрі необхідно використовувати під час розроблення програмного забезпечення лексичної підтримки навчального процесу у вищому навчальному закладі.

Сформулированы требования и определена совокупность научных методов, которые необходимо использовать при разработке программного обеспечения лексической поддержки учебного процесса в ВУЗ.

In work requirement are formulated and of scientific methods which are nessary for using by development of the software of lexical support of educational process in high school is certain.

Рассмотрены возможности архитектурной бионики, ее практическая ценность и перспективы развития. Раскрыты особенности строения, формы и проектирования бионических систем. Произведен расчет траекториальной структуры, изготовленной из фенолоформальдегидного стеклопластика с использованием теории наследственной упругости.

Изложена концепция построения лингвистического обеспечения образовательных систем с интегрированным интеллектом на основе лингвистических технологий. Данные исследования базируются на теоретических положениях по созданию новой образовательной технологии, использующей как естественный интеллект преподавателей, так и их модели профессиональных знаний. На основе анализа эмпирико-методологических данных педагогики и языкознания сформулирована одна из проблем лингводидактики, которая заключается в создании методов и средств лингвистического обеспечения образовательных систем высшей школы на основе лингвистических технологий.

Розглянуто проблеми теорії та практики побудови електронних текстових корпусів включно з принципами ідентифікації, відбору та організації текстових ресурсів, їх сегментації, кодування на рівні первинних даних та морфологічного анотування. Запропоновано методики впровадження корпусної лінгвістики у лінгвоукраїністику. Охарактеризовано конститутивні параметри текстового корпусу, зокрема, розглянуто проблеми репрезентативності, здійснення вибірки та забезпечення стандартності. Обгрунтовано концепцію національного корпусу української мови та встановлено загальні принципи кодування його первинних даних.

Рассмотрены проблемы теории и практики построения электронных текстовых корпусов, включая принципы идентификации, отбора и организации текстовых ресурсов, их сегментации, кодирования на уровне первичных данных и морфологического анотирования. Предложены методики внедрения корпусной лингвистики в линговоукраинистику. Охарактеризованы конститутивные параметры текстового корпуса, в частности, рассмотрены проблемы репрезентативности, осуществления выборки и обеспечения стандартности. Обоснована концепция национального корпуса украинского языка и установлены общие принципы кодирования его первичных данных.

Освещена архитектура систем обработки знаний согласно синтеза структуры научных теорий. Синтезировано приближение к семантической модели идеала структуры научной теории, сочетающее содержательность с формальной строгостью на основе результатов логико-методологических и лингвистических исследований. Представлены блоки (знаки, синтаксис языка, семантики и функции научных теорий), взаимосвязанные между собой, с источниками-приемниками знаковых образов в структуре системы научных теорий. Рассмотрена форма иерархической сети идентичных семантических модулей, составленных из словарей и интерпретаторов концептуальных и эмпирических моделей синтаксиса, семантики и прагматики подтеории.

Розглянуто найчастіше вживані моделі формальних мов. Описана традиційна синтаксична модель, яка задає правила формування та розпізнання мовних виразів, а також ряд семантичних моделей, що застосовуються для аналізу смислової коректності мовних виразів, порівняння їх між собою, формальної верифікації програмного коду. Перелічено особливості та межі застосування існуючих та перспективні напрямки розробки нових мовних моделей.

Рассмотрены наиболее часто используемые модели формальных языков. Описана традиционная синтаксическая модель, которая задает правила формирования и распознавания фраз языка, а также ряд семантических моделей, применяемых для анализа смысловой корректности языковых фраз, сравнения их между собой, формальной верификации программного кода. Перечислены особенности и границы применения существующих и перспективные направления разработки новых языковых моделей.

A review of the most frequently used formal language models is given. The traditional syntactic model is described. It specifies rules of phrases generation and recognition. Some semantic models are also given. They are useful for the analysis of sentence's semantic correctness, their comparison, formal verification of software code, etc. Peculiar properties and limits of existing models are described as well as advanced research tends of formal language theory. Статья содержит обзор наиболее часто используемых моделей формальных языков. Описана традиционная синтаксическая модель, которая задает правила формирования и распознавания фраз языка...

Рассмотрен (на материале русского языка) предложенный авторами подход к моделированию процесса синонимического преобразования текстов естественного языка. Подход основан на автоматическом обобщении и экстраполяции исходных знаний в виде наборов правил синонимических преобразований. Для получения знаний используются известные в настоящее время методы анализа закономерностей в данных и знаниях, особое внимание уделено методам концептуального анализа.

Описаны исследования по бионике интеллекта с использованием естественного языка. Предмет исследования - правила склонения притяжательных имен прилагательных, которые записаны с помощью отношений предикатов. По полученным отношениям построены двудольные графы. При исследовании учтены полные и краткие формы имен прилагательных притяжательные, а также прилагательные с основой на "й".

  Скачати повний текст

Розроблено лінгвістичне забезпечення програмної системи числового аналізу. Розглянуто особливості конструювання предметно-орієнтованих мов і структуру відповідних трансляторів. Запропоновано методику розробки лінгвістичного забезпечення числового аналізу, яка базується на нетрадиційному для даної предметної області розмежуванні функцій опису задачі між графічним інтерфейсом і предметно-орієнтованою мовою та використанні графічного введення математичних формул. Висвітлено модифіковану процедуру синтаксичного аналізу мов опису задач числового аналізу та доведено її перевагу на етапі розробки та виконання програми. Наведено ефективний інструментальний засіб автоматизації розробки лінгвістичного забезпечення "FancyCC 3.0", який реалізує запропонований підхід до аналізу споріднених мов.

Розроблено інформаційну технологію автоматичного озвучення довільних текстів української мовою з відображенням особливостей голосу та вимови окремих людей. Обгрунтовано принципи й етапи розробки індивідуальних мовленнєвих баз даних. Проведено акустико-фонетичне дослідження мовленнєвих корпусів. Установлено загальні мовленнєві закономірності на сегментному та просодичному рівнях. Запропоновано загальні моделі вимови, а саме, моделі транскрибування, синтагматичного членування, тривалостей фонем й інтонування. Розроблено автоматизовані засоби індивідуалізації загальних моделей вимови. Визначено архітектуру системи синтезу індивідуалізованого мовлення за текстом, створено відповідну програмну модель. Наведено результати тестування розбірливості та природності синтезованого мовлення.

Розкрито можливості застосування теорії математичної лінгвістики в дослідженні мов. Розглянуто питання розробки прикладних засобів та інформаційних систем аналізу й опрацювання природних мов. Висвітлено теоретичні засади квантативної лінгвістики. Охарактеризовано методи квантативної лінгвістики. Розглянуто питання теорії ймовірностей, математичної статистики, статистичної лінгвістики, глоттохронології, стилеметрії, криптолінгвістики, криптоаналізу та лінгвістичного дешифрування. Описано методи організації статистичного спостереження над текстом. Подано інформацію про варіаційні ряди лінгвістичних ознак, кількісні міри інформації, метод контент-аналізу текстової інформації, методи визначення емоційної тональності тексту, моно- та поліалфавітні шифри. Увагу приділено графічному зображенню лінгвістичних варіаційних рядів, основним правилам комбінаторики, інформаційним моделям слова та тексту, особливостям розкриття (дешифрування) шифрів Цезара та Віженера.

Розглянуто основні мови, які призначені для зберігання даних та їх обміну в сучасному інформаційному просторі, яким найчастіше виступає Інтернет. Такими мовами на сучасному етапі є мови розмітки гіпертексту HTML і XML. Описано використання програми MS FrontPage, яка дозволяє значно спрощувати та прискорювати розробку Web-сайтів. Розглянуто застосування мов програмування VBA та JavaScript. Наведено приклади HTML і XML-документів, створення статичних і динамічних сайтів, перетворення XML-документів та їх використання як бази даних (фільтрація, сортування тощо).

Предложены структура Программы аттестации систем защиты информации информационных систем (ИС), а также лингвистические показатели и критерии принятия решений на этапах предварительного ознакомления с ИС, в том числе с системой защиты информации, исследования ИС, оценки качества документации к системе защиты информации и проверки соответствия представляемой документации требованиям нормативных правовых актов, в том числе технических нормативных правовых актов.