Висвітлено перші російсько-японські мовні контакти XVIII ст., біля джерел яких стояли японські мореплавці: Денбей, Саніма, Гондза, Содза, Кодаю, Судая Хьобе, Цудаю, Гіхей, Сахей, Тадзюро та ін. Здійснено ретроспективне дослідження мовної комунікативної діяльності японських мореплавців у російськомовному середовищі. Проаналізовано конкретні лінгвістичні результати зазначеної діяльності, зокрема: рукописні російсько-японські та японсько-російські словники, розмовники, навчальні посібники. Досліджено позитивний та негативний впливи даних факторів на процес зародження та розвитку перших мовних взаємозв'язків між двома народами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш175.121-31

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш175.121-71

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено теоретичні аспекти мовної картини світу (МКС), визначено передісторію та лінгвофілософські передумови вивчення МКС на підставі традицій В. фон Гумбольдта, О.О.Потебні та сучасної лінгвістики. Розглянуто специфіку концепцій мови у східних традиціях, наведено основні напрямки дослідження японської МКС. Висвітлено місце досліджень МКС у комплексі японознавчих дисциплін, описано елементи МКС в українських перекладах японської поезії на матеріалі перекладів І.П.Бондаренка. Розкрито сутність деяких ключових термінів і понять японської МКС.

Изложены теоретические аспекты языковой картины мира (ЯКМ), определены предистория и лингвофилософские предпосылки изучения ЯКМ на основе традиций В. фон Гумбольдта, А.А.Потебни и современной лингвистики. Рассмотрена специфика концепций языка в восточных традициях, приведены основные направления исследования японской ЯКМ. Освещено место исследований ЯКМ в комплексе японоведческих дисциплин, описаны элементы ЯКМ в украинских переводах японской поэзии на материале переводов И.П.Бондаренко. Раскрыта сущность некоторых ключевых терминов и понятий ЯКМ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш175.121-677.1

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(5ЯПО)0-7 + Ш175.121-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано стислий опис особливостей викладання японської системи письма у курсі викладнання японської мови у Національному університеті "Львівська політехніка" з детальнішим розглядом новоствореного "Базового японсько-українського словника ієрогліфів: дзьойокандзіхьо".

Визначено особливості вираження національного світобачення японців на лексичному рівні мови. Узагальнено відомості про генезу, історію й теоретичний досвід дослідження мовної картини світу в українському та зарубіжному мовознавстві. Встановлено співвідношення лексичних та нелексичних засобів вираження мовної картини світу. Показано важливе місце дослідження процесу сприйняття носіями японської мови природи і суспільства серед інших японознавчих дисциплін. Виявлено специфічні риси міфологічного способу мислення представників архаїчної традиційної культури та їх відображення у японській мові (у загальних і власних назвах). Розглянуто особливості сприйняття мови у східних традиціях, зокрема, східноазійськими культурами, передусім, японською. Вивчено ключові слова на позначення основних категорій японської ментальності. Досліджено лексеми японського походження, які набувають значення культурних символів у текстах українською, російською та англійською мовами, а також фіксацію таких слів в українських лексикографічних джерелах.

Обгрунтовано шляхи вирішення проблеми підвищення ефективності навчання усного японського монологічного мовлення студентів мовних спеціальностей на початковому етапі у ВНЗ. Проаналізовано стан навчання усного японського монологічного мовлення на початковому етапі у мовних ВНЗ. Розглянуто загальні психологічні та психолінгвістичні характеристики усного іншомовного монологічного спілкування, визначено лінгвістичні особливості монологу-опису та монологу-розповіді японською мовою. Обгрунтовано доцільність використання принципу зіставлення іноземної та рідної мов для формування умінь усного японського монологічного мовлення на початковому етапі. Теоретично обгрунтовано методику навчання студентів мовних спеціальностей усного японського монологічного мовлення на початковому етапі у мовних ВНЗ. Розроблено підсистему вправ для навчання усного японського монологічного мовлення у межах монологу-опису та монологу-розповіді з використанням візуальних опор, навчальних відеофонограм і фонограм, яка складається з двох груп: вправ для навчання монологу опису та завдань для навчання монологу-розповіді, які поділяються на підгрупи та блоки. Експериментально підтверджено ефективність розробленої методики та наведено методичні рекомендації щодо організації навчання усного японського монологічного мовлення студентів мовних спеціальностей на початковому етапі у ВНЗ.

Вивчено проблему початкових міжмовних контактів. Досліджено процес зародження та розвитку російсько-японських мовних взаємозв'язків XVIII ст., фундаторами якого були японскі мореплавці, що протягом століття випадково потрапляли на територію далекосхідної Росії. Створені цими моряками перші двомовні словники, розмовники, граматики та навчальні посібники, які використовувалися в процесі вивчення японської мови росіянами, а також російської мови - японцями, започаткували кодифікацію російсько-японських мовних взаємин - лінгводидактичний системний опис двох мов. Ці джерела віддзеркалювали не лише ідіолекти їх авторів (рівень володіння окремими білінгвами російською та японською мовами, компетентність японських моряків у різних видах мовленнєвої діяльності, їх індивідуальний лексичний запас тощо), але й російську та японську мови тієї історичної епохи, мовну ситуацію в цих двох країнах у XVIII ст. в цілому. Розроблено нові методи ретроспективного дослідження ідіолектів білінгвів, критерії оцінки ролі індивіда в становленні мовних контактів між двома народами, а також методику аналізу мовного матеріалу, створеного цими білінгвами.

Виявлено, теоретично обгрунтовано та класифіковано семантико-синтаксичні особливості умовних конструкцій сучасної японської мови. З'ясовано ключові питання синтаксичної стилістики японської мови з метою подальшого визначення стилістичного потенціалу умовних конструкцій, а також опису функціональних особливостей даних синтаксичних структур у текстах різних стильових підрозділів. Запропоновано підходи до перекладу японських умовних конструкцій українською мовою, а також спосіб досягнення їх ефективної представленості у навчальній літературі.

Вперше у вітчизняному мовознавстві систематично виділено та описано лексеми японського походження в синхронічному аспекті на підставі визначення їх структурних властивостей. Досліджено японські лексичні запозичення у контексті міжкультурної комунікації, розглянуто історичні передумови взаємодії російської й української мов з японською. Вперше розглянуто японські запозичення як один із вербальних засобів, що його використовують носії російської та української мов у контексті міжкультурної комунікації. Визначено критерії виділення запозичених слів як япономовних. Встановлено найвагоміші причини внутрішнього та зовнішнього характеру, що обумовили використання япономовних лексем у системі російської та української мов. Визначено особливості фонетико-графічного, семантичного й морфологічного адаптування японських запозичень, визначено їх стилістичні функції. Охарактеризовано предметно-тематичні групи япономовних запозичень у структурі російської й української мов, показано особливості їх функціонування, зокрема, встановлено співвідношення загальновживаної та термінологічної лексики, приналежність до активного або пасивного словникового складу. Доведено існування зв'язку між проблемою запозичень і проблемами міжкультурного спілкування, у процесі реалізації якого необхідно враховувати національні особливості учасників комунікації та культурно обумовлену специфіку вербальної та невербальної поведінки представників певної нації.