Рассмотрены особенности парадигматических отношений в парадигме основной стилистической драматически-эпической тональности, основными элементами которой являются трагическая (объективно-трагическая, субъективно-трагическая), патетическая (патетически-трагическая, патетически-юмористическая) и юмористическая (сатирическая: оптимистическая, пессимистическая, ироническая, саркастическая) тональности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.173

Рубрики:

Стилістика художньої літератури <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що у другій половині XX ст. паронімічна атракція (семантичні зближення на грунті фонетичної подібності) являла собою засадничий принцип розвитку поетичної мови, зокрема української поезії в діаспорі періоду 1960 - 1980 рр. Відзначено, що лексико-семантичні поля та лексико-тематичні групи є важливими конституентами мовно-поетичної системи діаспорної поезієї. Здійснено детальний аналіз текстового функціонування та розвитку домінантних лексико-семантичних полей "людина", "Україна", "мова - слово" та лексико-тематичних груп "назви природних стихій", "назви рослин", "назви птахів", "звук", "час", "sacrum", "назви кольорів" тощо. Описано систему їх традиційно-поетичних (наприклад, фольклорних) та контекстуально-семантичних (індивідуально-авторських) функціонально-естетичних модифікацій.

  Скачати повний текст

Узагальнено новітні стилістичні дослідження художнього тексту, викладено нові бачення дискусійних питань у цій галузі мовознавства. Обгрунтовано необхідність удосконалення класифікації стилістичних засобів, що використавуються у мові літературно-художнього твору, їх чіткішої систематизації за релевантними критеріями, опису різновидів цих засобів. Запропоновано акторську класифікацію стилістичних засобів, у багатьох випадках подано інформацію про синонімічні терміни та означення того чи іншого поняття. Надано відомості про фонетичні, лексичні, фразеологічні, словотвірні, морфологічні та синтаксичні стилістичні засоби, які використовуються в процесі творення літературно-художнього тексту.

Вивчено полістилістичність постмодерністського художнього тексту. Доведено, що постмодерністський художній текст є тим середовищем, де у процесі полістилістичної практики текстотворення виникають нові способи зображення (стилетвірні та смислотвірні).

Проаналізовано одну з мініатюр тургенєвського циклу "Стихотворения в прозе" в змістовому та мовному аспектах.

Работа посвящена характеристике одной из миниатюр тургеневского цикла "Стихотворения в прозе", содержательному и языковому анализу текста.

The paper deals with characteristics of a miniature of Turgenev's cycle "Poems in Prose" as well as with the analysis of the content and language of the text.