На матеріалі творчості відомої грецької письменниці А. Зеї розглянуто особливості функціонування ремаркових конструкцій у структурі художнього тексту, що розглянуто як стилетворчу, репрезентативну мовно-образну систему художнього ідіостилю. Вперше в грецькій та вітчизняній елліністиці проаналізовано ремарки (пряма мова) в системі прозових творів А. Зеї в семантико-структурному і синтаксичному аспекті, що дало можливість здійснити семантичну класифікацію ядра ремарки, охарактеризувати стилістичні особливості ремарки відповідно до її синтаксичної організації, визначити її роль як важливого засобу динамізації текстової структури. Проаналізовано ремарку з огляду на її здатність забезпечувати категоріальні ознаки тексту - зв'язність та модальність, що сприяло виявленню особливостей її функціонування як стилістичної одиниці, здатної репрезентувати індивідуально-авторські характеристики твору.

Проаналізовано різновиди заголовків художніх дискурсів, що виражають натяк. Натяк розглянуто як дискурсивну тактика, яка є інструментом мовця для реалізації конкретної комунікативної мети. Показано, що саме комунікативні та когнітивні властивості тактики натякання дозволяють забезпечити цікаві форми взаємодії заголовка-натяку і власне дискурсу.

Проанализированы виды заголовков художественных дискурсов, которые выражают намёк. Намёк рассмотрен как тактика дискурса, которая является инструментом говорящего для реализации конкретной коммуникативной цели. Показано, что именно коммуникативные и когнитивные особенности тактики намёка позволяют обеспечить интересные формы взаимодействия заголовка-намёка и дискурса.

The article presents the analyses of types of belles-lettres discourses, which express hint. Hint is studied as a discourse tactics that is speakerТs instrument for a certain communicative purpose. It is shown that communicative and cognitive peculiarities of hint tactics can provide interesting forms of interaction between the title-hint and discourse.