Розглянуто основну концепцію та принципи психоаналізу читача в американському літературознавстві, які розроблено школою психологічного вивчення мистецтва Баффало. У центрі уваги - підсвідомість читача, яку проаналізовано в термінах "персонального стилю або міфу" чи "теми ідентичності". Це є своєрідним ключем розуміння літературного твору.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш409

Рубрики:

Література і читач <теорія літератури>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше в українському літературознавстві висвітлено основні теоретичні проблеми, пов'язані з поглядами читача, які сформувала літературно-критична думка ХХ ст. Розглянуто соціокультурний феномен читання з урахуванням динамічних змін, що сприяли появі щораз новіших загальнокультурних і літературних візій, впровадженню та циркулюванню несподіваних теоретичних ідей, а також пошукові практичного втілення розмаїтих форматів комунікування читача з текстом.

Впервые в украинском литературоведении освещены основные теоретические проблемы, связанные со взглядами читателя, сформировавшихся с учетом литературно-критической мысли ХХ ст. Рассмотрен социокультурный феномен чтения на основе динамических изменений, содействующих появлению обновляющихся общекультурных и литературных визий, внедрению и циркулированию неожиданных теоретических идей, а также поиску практического внедрения разнообразных форматов коммуникации читателя с текстом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш4г(4УКР)6д + Ш409

Рубрики:

Література і читач <теорія літератури>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання діалектики між відкритими та закритими текстами у контексті розуміння їх семіотичних стратегій. Проаналізовано вербальні та невербальні твори мистецтва, які або прагнуть інтерпретаційної співпраці реципієнта або намагаються досягти обмеженої та заздалегідь визначеної реакції адресата. Обгрунтовано можливість породження естетичних повідомлень у мові Едему. Висвітлено проблеми відкритості твору, взаємодії текстуальної стратегії та читача. Доведено, що семіотична методологія передбачає особливе спілкування автора та читача.

Рассмотрены вопросы диалектики между открытыми и закрытыми текстами в контексте понимания их семиотических стратегий. Проанализированы вербальные и невербальные произведения искусства, которые или стремятся к интерпретационному сотрудничеству раципиента или пытаются достичь ограниченной и заранее определенной реакции адресата. Обоснована возможность зарождения эстетических сообщений в языке Эдема. Освещены проблемы открытости произведения, взаимодействий текстуальной стратегии и читателя. Доказано, что семиотическая методология предусматривает особое общение автора и читателя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш409 + Ш5(4УКР)-39

Рубрики:

Література і читач <теорія літератури>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш409.2

Рубрики:

Елітарність і доступність художнього твору. Проблема "масової літератури"

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена проблема разграничения интерпретации и толкования как двух способов понимания поэтического произведения. Уделено внимание вопросам живописной образности в поэзии, орудийности языка и проблеме эстетического завершения, миметическому искусству, сущности трагического, природе клятвенного слова.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш409

Рубрики:

Література і читач <теорія літератури>

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано психологічні засади сприйняття літературної продукції: від давніх текстів, що базуються на міфологенному компоненті, до нових зразків, зокрема словесної реклами. Висвітлено історію усвідомлення ідеї рецепції в діахронічному аспекті. Розглянуто особливості формування рецептивної теорії наприкінці XX ст., розкрито її провідні положення та термінологічний інструментарій. Показано, що сенс і методологічні повноваження рецептивної поетики як поетики сприйняття художньої спадщини безпосередньо мотивуються психологічними факторами дискурсивної практики.

Проанализированы психологические основы восприятия литературной продукции: от древних текстов, основанных на мифологенном компоненте, до новых образцов, в частности словесной рекламы. Освещена история осознания идеи рецепции в диахроническом аспекте. Рассмотрены особенности формирования рецептивной теории в конце XX в., раскрыты ее главные положения и терминологический инструментарий. Показано, что смысл и методологические полномочия рецептивной поэтики как поэтики восприятия художественного наследия непосредственно мотивируются факторами дискурсивной практики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)53-328.8 + Ш5(4Укр)6-328.8 + Ш409

Рубрики:

Література

Література і читач <теорія літератури>

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито лінгвокогнітивні аспекти прагматики адресата англомовної художньої прози. Аналізуючи лінгвістичні моделі комунікації, важливо враховувати лінійні та нелінійні підходи до їх структури. Постмодерністський текст трансформується у різновид інтерактивного художнього твору, в якому читач стає одним із персонажів. Зроблено висновок, що текст містить конкретні прагматичні параметри: адресант, комунікативні інтенції, адресат, перлокутивний ефект.

Статья посвящена категории читателя - партиципанта коммуникативной ситуации во вторичных малых текстах. Исследование категории читателя проведено с антропоцентрических позиций. Рассмотрены этапы эволюции релевантных метазнаков, а также статус читателя в интеракции актантов. Идентифицированы типы читателей.

На підставі аналізу системи етико-естетичних поглядів У. С. Моема, сформульованій як у його теоретико-літературознавчих працях так і в ідейному контексті художніх творів, зроблено висновок про еволюцію творчої позиції письменника від "чистого мистецтва" до "масової культури" через періоди захоплення ірраціоналізмом і натуралізмом. Зроблено висновок про художню адаптацію У. С. Моемом для масового читача проблематики, сюжетного та персонажного планів модерністського мистецтва, що, таким чином, є раннім зразком масової літератури, характерним для подальшого мистецтва ХХ ст.

Проаналізовано семантичну компетентність та нетермінологічний статус поняття "дитяча література", здійснено спробу деконструкції ідеологічної і риторичної практики конституювання сучасним літературознавством об'єктів теоретичного дискурсу. Запропоновано використовувати наратологічний підхід до вивчення маргінальних явищ як акцентричну стратегію їх вивчення. Висвітлено такі наратологічні категорії, як темпоральність (порядок нарації, тривалість, повторюваність) та модальність (наративні рівні та інстанції, фокус нарації), за допомогою яких дитячу літературу можна розглядати як форму функціонального дискурсу і як особливу форму літератури у відношенні щодо базових концептів (автор, текст, читач).

Дисертацію присвячено розкриттю процесу становлення ідей рецептивної естетики і поетики в творчості Івана Франка, типологічної суголосності його естетично-поетикальної концепції з науковими пропозиціями тодішніх вчених з інших країн, окреслено міру її об'єктивної присутності в сучасній філологічній науці. Аналізується рецептивна поетика малодосліджених художніх творів І.Франка, зокрема, сугестивність ліричної поезії (збірка "Semper tiro"), рецептивна стратегія поетики малої епічної прози (оповідання "Місія", "Чума"), естетика впливу поетики Франкової повісті "Великий шум" на читачів та текст п'єси "Украдене щастя" крізь призму рецептивної естетики і поетики.

Розглянуто процес становлення художнього сприйняття, виявлено його внутрішню динаміку як діалогічний взаємоперехід різних типів культур. Художню рецепцію досліджено з точки зору руху адресата від міфологічної до художньої домінанти сприйняття. Цей процес проаналізовано у зв'язку з особливостями жанрової програми рецепції народної казки, яка діалогічно забезпечує можливість переходу адресата. Казка в цьому відношенні вперше подається як діалогічний жанр, який трансформує міфологічні значення в художню структуру; детально проаналізовано формотворчу роль слова в здійсненні цього процесу. Розглянуто основні закономірності і специфіку ритмічної організації казки. Ритмічні і структурні складники програми сприйняття казки вперше подані в безпосередній втіленості їх у феноменально-перехідному характері рецепції казки. Цей взаємозв'язок розглядається в ході аналізу еволюції сприймаючої свідомості дитини: від вторинної міфологізації казки до формування домінанти сприйняття. Діалогічний досвід такої установчої діяльності виявляється актуалізованою основою рецепції художніх творів.

Досліджено питання формування в учнів старших класів навичок діалогічного читання тексту, які є провідними чинниками, що впливать на результативність читацької діяльності. Визначено структуру та психологічні механізми діалогічного читання. Виявлено психологічні характеристики тексту, що зумовлюють активну взаємодію з ним читача. Обгрунтовано критерії сформованості комунікативної читацької компетентності, яка є однією з складових загальної читацької компетентності. Виявлено комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечують формування прийомів діалогічного читання в процесі вивчення творів художньої літератури. Розроблено та апробовано програму їх закріплення.

Узагальнено вітчизняні та зарубіжні теоретичні розробки понять "читач", "сприйняття", "інтерпретація" та їх взаємозв'язок з поняттями "автор" і "текст". Грунтуючись на теорії рецептивної естетики та її основних поняттях, зокрема, "імпліцитний читач", "експліцитний читач", "рецепція", "горизонт сподівань" тощо, презентовано моделі читачів та рецептивні настанови модернізму та соцреалізму, виходячи з їх філософсько-естетичних засад, особливостей художніх текстів та з урахуванням національної суспільно-культурної ситуації читання. Проаналізовано імпліцитну та експліцитну модель читачів, рецепцію емпіричних читачів, вплив соціально-історичних умов на процес формування читацьких смаків, що дозволяє у новому ракурсі побачити характер змін та особливості розвитку української літератури. Показано жанрову, тематичну, сюжетно-композиційну, наративну та мовну новизну модерністських текстів, які імпліцитно орієнтовані на мислячого читача, здатного рефлексувати над прочитаним, декодувати зміст та отримувати насолоду від читання. Представлено також видозміни образу читача від раннього модернізму до авангардної рецептивної стратегії, котра підтверджує налаштованість митців провокувати публіку, руйнувати усталений "горизонт сподівань", нав'язувати читачам власні правила гри в межах тексту. Висвітлено значення критики та українських періодичних видань першої половини XX ст. у процесі становлення "горизонту сподівань" українських читачів. Зазначено, що зіставлення імпліцитної читацької моделі у модернізмі та соцреалізмі вказує на відмінність рецептивних стратегій вказаних літературних напрямів.

В психологическом аспекте рассмотрена проблема понимания художественного текста. Представлена авторская концепция диалогического взаимодействия в системе автор - текст - читатель. Описанa семантическая структура языкового знака с помощью схемы "семантическая волна". На примере известных художественных произведений ("Песня о Вещем Олеге" А. С. Пушкина, "Песня купца Калашникова" М. Ю. Лермонтова, "Алые паруса" А. С. Грин) с помощью семантико-смыслового подхода выявлены новые авторские смыслы и открыты новые прототипы известных литературных героев.