Висвітлено історичні і культурологічні аспекти еволюції одного з величних садибних комплексів України - садиби Розумовських-Рєпніних в Яготині.

Освещены исторические и культурологические аспекты эволюции одного из величественных усадебных комплексов Украины - усадьбы Розумовских-Репниных в Яготине.

The article is dedicated to the historical and culturological aspects of the evolution of one of the majestic manor-park complexes of the Ukraine - a manor-park house of Rozumovsky-Repnin at Yagotin.

Архітектуру українського театру у просторовому та часовому розвитку порівняно з європейськими архітектурно-театральними зразками. Визначено напрямки еволюції, стильові елементи та принцип синтезу мистецтв у архітектурі будівель українського театру. Показано внесок Львівської школи в становлення національної театральної архітектури. Наведено класифікацію театральних будинків і споруд Львова за місткістю, жанром, типом сцени та формою залу, принципи їх розташування, а також розглянуто сучасні тенденції розвитку їх типології, організації театральної мережі та справи в Польщі, Східній Словаччині та Братиславі. Обговорено особливості формування композиції театральних будинків і споруд.

Розкрито вплив соціального статусу власників на формування палацово-паркових ансамблів Полтавщини.

Раскрыто влияние социального статуса собственников на формирование дворцово-парковых ансамблей Полтавщины.

The article is dedicated to deployment of influencing of the social status of the proprietors on formation of manor-park ensembles of Poltavshina.

Рассмотрена семантика пространства, раскрывающая феномен ансамбля дворцово-парковых образований эпохи классицизма в Украине. Современное следование законам их композиционно-пространственного построения может оказывать содействие сохранению и восстановлению единства природной и антропогенной составных. Проанализованы пространство парка в Тульчине и архитектурные сооружения этой усадьбы, несущие семантическую содержательность эпохи, от единства и сценарности построения которых зависит целостность ее образа. Приведены впервые вводимые в научный обиход архивные материалы.

Освещены вопросы истории курорта "Ливадия" в советский период, международная проблематика в контексте концепции развития Ливадийского дворца-музея, в частности, внешнеполитические аспекты "эры демократов" в источниках и историографии из собрания Мемориального кабинета-библиотеки Ф.Рузвельта в данном музее.

Проаналізовано загальну структуру старовинної частини сучасного дендропарку "Олександрія", місце у структурі окремих складових. Розглянуто план парку кінця XVIII ст., проблему реконструкції парку "Олександрія".

Проанализирована общая структура древней части современного дендропарка "Александрия", а также место в структуре отдельных составных. Рассмотрены план парка конца XVIII ст., проблема реконструкции парка "Александрия".

Проаналізовано загальну структуру та ідейно-символічне навантаження старовинної частини сучасного дендропарку "Олександрія", визначено місце в цій структурі її окремих складових. Значну увагу приділено загальному плану, за яким був сформований парк наприкінці XVIII ст., з'ясуванню та обгрунтуванню лейтмотиву цього плану, мотивацій, якими керувалися власники резиденції графи Браницькі під час замовлення саме такого парку, а також висвітленню реальних форм, у яких втілилася реалізація плану парку.

Проанализированы общая структура и идейно-символическая нагрузка древней части современного дендропарка "Александрия", определено место в этой структуре ее отдельных составных. Значительное внимание уделено общему плану, по которому был сформирован парк в конце XVIII ст., выяснению и обоснованию лейтмотива этого плана, мотиваций, которыми руководствовались собственники резиденции графья Браницкие во время заказа именно такого парка, а также освещению реальных форм, в которых воплотилась реализация плана парка.

Приведены биографические данные архитекторов имения "Ливадия", описаны интерьеры Старого Ливадийского дворца. Проанализирован книжный фонд личной библиотеки архитектора Н.П.Краснова. Охарактеризован храм-памятник Николаю ІІ в Брюсселе. Раскрыты неизвестные страницы пребывания Великого князя Константина Николаевича и А.В.Кузнецовой в Ореанде. Освещена художественная жизнь Ялты (1996 - 2006 гг.).

Досліджено історію містобудування в Україні за доби Гетьманщини, розкрито особливості формування оборонних комплексів, розглянуто розвиток православного церковного будівництва. Визначено особливості української архітектури другої половини XVII - XVIII ст. Наведено матеріали про міста України, які виконували столичні функції протягом існування української держави у специфічній формі гетьманату (1654 - 1782 рр.) - Чигирин, Батурин, Глухів. Висвітлено життя та діяльність українських гетьманів - Б. Хмельницького, І. Виговського, П. Дорошенка, Д. Ігнатовича (Многогрішного), І. Самойловича, І. Мазепи, К. Розумовського. Охарактеризовано сучасний стан національних історико-культурних заповідників "Чигирин", "Гетьманська столиця" та Глухова, проаналізовано діяльність громадських і державних організацій щодо збереження історичних пам'яток.

Рассмотрена история градостроительства в Украине во времена Гетьманщины, раскрыты особенности формирования оборонных комплексов, исследовано развитие православного церковного строительства. Определены особенности украинской архитектуры второй половины XVII - XVIII ст. Приведены материалы о городах Украины, которые выполняли столичные функции в период существования украинского государства в специфичной форме гетьманата (1654 - 1782 гг.) - Чигирине, Батурине, Глухове. Освещена жизнь и деятельность украинских гетьманов - Б. Хмельницкого, И. Выговского, П. Дорошенка, Д. Игнатовича (Многогрешного), И. Самойловича, И. Мазепы, К. Разумовского. Охарактеризовано современное состояние национальных историко-культурных заповедников "Чигирин", "Гетьманская столица" и Глухова, проанализирована деятельность общественных и государственных организаций по охране исторических памяток.

Рассмотрены такие темы, как стиль эпохи в чертежах и эскизах Н.П. Краснова из собрания Ливадийского дворца-музея, зодчий Керчи А. Дигби, император Александр ІІ в Ялте, описаны особенности имения "Ореанда", новый архивный документ из истории "Магарача", музей Н. Рахлина.

Проаналізовано особливості розвитку садово-паркового мистецтва (СПМ) Поділля й Волині наприкінці XVIII - першої половини XIX ст. Розглянуто питання вивчення СПМ як елементу палацово-паркових ансамблів, популяризації пам'яток палацово-паркової архітектури у контексті збереження історико-культурного надбання. Висвітлено проблеми збереження, використання та музеєфікації палацово-паркових комплексів (ППК) Хмельниччини у музеї "Самчики", перспективи розвитку ППК у с. Рай Бережанського району Тернопільщини. Описано міську садибну забудову Проскурова наприкінці XIX - початку XX ст.

Проанализированы особенности развития садово-паркового искусства (СПИ) Подолья и Волыни конца XVIII - первой половины XIX ст. Рассмотрены вопросы изучения СПИ как элемента дворцово-парковых ансамблей, популяризации памяток дворцово-парковой архитектуры в контексте сохранения историко-культурных достижений. Освещены проблемы сохранения, использования и музеефикации дворцово-парковых комплексов (ДПК) Хмельницкой области в музее "Самчики", перспективы развития ДПК в с. Рай Бережанского района Тернопольской области. Описана городская усадебная застройка Проскурова конца XIX - начала XX ст.

На підставі опублікованих та архівних джерел з'ясовано час появи ініціаторів будівництва та власників 24 замків, що функціонували на Волині в XV - першій половині XVII ст. у володіннях групи української знаті, яку становили князі Несвіцькі, та роди, що утворилися в процесі їх розгалуження.

Досліджено особливості композиційної побудови палацових та садибно-паркових утворень Київщини кінця ХVIII - ХIХ ст., визначено основні композиційні схеми організації курдонерів. Наведено авторську графічну реконструкцію садибного комплексу Розумовських-Рєпніних у Яготині.

Досліджено стильові особливості палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII - першої половини XIX ст. Розглянуто 52 пам'ятки палацового та садибно-паркового будівництва. На підставі проведеного аналізу архітектурно-планувального та декоративного рішення ансамблів подано уточнену періодизацію архітектури класицизму в даному регіоні. Простежено шляхи поширення стилю класицизму в архітектурі краю. Проведено типологізацію об'єктів. Розглянуто основні принципи композиційної побудови ансамблів, їх монументально-декоративного оздоблення. Зауважено щодо значення результатів дослідження у проведенні реставрації та консервації об'єктів, а також для оцінки історико-культурного значення пам'яток з метою їх захисту та збереження.

Проаналізовано результати досліджень науковців щодо застосування художнього металу в архітектурі палаців. З використанням розробленої методики визначено загальноєвропейські та регіональні передумови, виконано періодизацію, з'ясовано діапазон, способи та закономірності розвитку застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIII - XIX ст. м. Львова. Виявлено внутрішні та зовнішні чинники впливу, внутрішні взаємовпливи з художнім металом інших типів споруд міста наприкінці XVIII - XIX ст. Визначено особливості застосування художнього металу у порівнянні з палацами цього часу Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави. Установлено хронологію та масштаби реконструкцій такого металу впродовж XX ст. Розроблено методику його проектування в історично сформованому середовищі.

Розглянуто основні способи формування огорожами та їх структурними елементами архітектури палацових ансамблів XVIII - XIX ст. м. Львів, що виявив та покласифікував автор.

Простежено історичну "бібліографію" та "родовід" палацово-паркових комплексів. Визначено їх географічні центри. Охарактеризовано культурно-побутові моделі садиб і маєтків. Розглянуто актуальне питання збереження культурної спадщини України, Росії, особливо палацово-паркової. Проаналізовано нагальну потребу в запроваджені ефективних форм і методів реставрації, консервації, пристосування та використання старовинних садиб і маєтків. Увагу приділено висвітленню діяльності сподвижника української національної ідеї, громадського діяча - В. В. Тарновського-молодшого.

Досліджено історичні передумови та основні чинники становлення палацових комплексів стилю класицизм Східного Поділля кінця XVIII - початку XX ст. Розглянуто особливості їх архітектурно-планувальних вирішень. Проведено архітектурно-просторовий аналіз палаців Східного Поділля. Визначено питання подальшого вивчення пам'яток палацової архітектури задля найшвидшого збереження.

Досліджено творчість відомого польського архітектора Я. Кубицького, який працював у кін. XVIII - на поч. XIX ст. на території Польщі та України, а саме на території історичної Волині (сучасних Тернопільській і Хмельницькій областях). Творчий почерк надав змогу зодчому зайняти місце почесного архітектора садибного будівництва і бути автором дев'яти унікальних об'єктів на цій території. На формування стилю архітектора вплинули його наставник Доменіко Мерліні та Палладіанська школа загалом. У його роботах також можна побачити вплив загальносвітових канонів класицистичної забудови палацових комплексів. В основі стилю лежить чітка осьова композиція, симетрія, двотрактова композиція планів палаців, використання військової емблематики в оздобленні фасадів.

Проаналізовано вплив стилю класицизму на головні архітектурні вирішення палацово-паркових комплексів на Вінниччині в контексті загальноєвропейського впливу. Визначено історичні передумови та основні чинники формування класицистичних палацово-паркових комплексів у регіоні. Доповнено загальноприйняті етапи розвитку архітектури класицистичних палацово-паркових комплексів Вінниччини від кінця XVIII до початку ХХ ст. Охарактеризовано функціональне зонування та принципи композиційно-просторової організації території класицистичних палацово-паркових комплексів. Розроблено типологію класицистичних палаців регіону за функціональними, планувальними, композиційними, стильовими характеристиками. Надано рекомендації для їх подальшого збереження, відновлення та функціональної адаптації.