Досліджено спектральні і спектрально-часові характеристики фортепіанного звучання консонансних інтервалів: октави, квінти і кварти в межах від контроктави до третьої октави, і звукової послідовності в першій октаві. Проаналізовано залежності вказаних акустичних характеристик від частотного діапазону, сили звуку, темпу виконання і штрихів. Показано зміну об'єктивних параметрів звуку роялю залежно від акустики залу, яка призводять до зміни часових і тембральних характеристик звуку, що сприймається слухачами.

Запропоновано підхід щодо категорії піанізму у контексті сучасної когнітології і в зв'язку з типологічними тенденціями у вивченні фортепіанно-виконавського стилю, розкрито значення поняття піанізму в сучасному музикознавстві. Розглянуто проблему фортепіанного стилю, висвітлено особливості національно-типологічного (в єдності з етнопсихологічним) підходу до явища фортепіанного стилю. Розроблено поняття авторського стилю фортепіанного виконавства на основі когнітивного підходу щодо піанізму і визначено ноетичні ігрові принципи фортепіанного виконавства. На основі текстологічного підходу музично-тематичні загальні форми руху охарактеризовано як історичну і логіко-семантичну основу піанізму. Визначення етапного історичного та індивідуально-особистісного стильового значення піанізму Ф. Ліста, М. Равеля, С. Рахманінова дозволяє здійснювати когнітивну класифікацію піанізму, а на її основі - пропонувати новий підхід щодо стильової типології фортепіанного виконавства. Дослідження дозволяє виявляти в піанізмі особливий когнітивний феномен, який обумовлює індивідуально-особистісні якості (єдність якостей) фортепіанної гри, набуває універсального стильового значення, виражає властивості особистісної свідомості і, одночасно, корінні властивості самої фортепіанної музики, є корелятом відносин між особистісним уявленням про можливий музичний зміст (звучання) і дійсністю звукового тексту музики.