Розглянуто питання дидактики індивідуального навчання, практичної оркестрово-ансамблевої роботи, організації проведення концертної діяльності, керівництва зведеним духовим оркестром. Проаналізовано зміст оркестрової партитури, навички роботи з тамбурмажором. Наведено практичні поради настроювання духового оркестру, підготовки нотного матеріалу до репетиції, а також етапи репетиційної роботи.

Розглянуто історію виникнення духових музичних інструментів. Викладено основи формування і розвитку оркестрової духової музики в Україні, становлення вітчизняної школи виконавства на духових музичних інструментах, організації учбово-виховної та практичної творчої роботи диригента оркестру духових інструментів. Висвітлено багаторічний досвід роботи автора з духовими оркестрами.

Рассмотрена история возникновения духовых музыкальных инструментов. Изложены основы формирования и развития оркестровой духовой музыки в Украине, становления отечественной школы исполнительства на духовых музыкальных инструментах, организации учебно-воспитательной и практической творческой работы дирижёра оркестра духовых инструментов. Освещён многолетний опыт работы автора с духовыми оркестрами.

Висвітлено історію вітчизняних духових оркестрів від часів Київської Русі до сучасності. Розглянуто особливості розвитку інструментального та нотного забезпечення, системи підготовки музикантів і керівників колективів, видавництва навчально-методичної літератури, концертної діяльності у контексті економічного, технічного й культурного розвитку суспільства.

Освещена история отечественных духовых оркестров со времен Киевской Руси до настоящего времени. Рассмотрены особенности развития инструментального и нотного обеспечения, системы подготовки музыкантов и руководителей коллективов, издания учебно-методической литературы, концертной деятельности в контексте економического, технического и культурного развития общества.

Розглянуто питання мануальної техніки диригування, визначено її компоненти, зокрема, тактові схеми диригування, дроблення долей такту, показ затактових вступів, зміна динаміки та темпу, основні штрихи, цезури, синкопи, фермати. Розкрито сутність репетиційного процесу, висвітлено його основні завдання та організацію, викладено методику проведення у шкільному духовому оркестрі.

Рассмотрены вопросы мануальной техники дирижирования, определены её компоненты, в частности, тактовые схемы дирижирования, дробление долей такта, показ затактовых вступлений, изменение динамики и темпа, основные штрихи, цезуры, синкопы, ферматы. Раскрыта сущность репетиционного процесса, освещены его основные задачи и организация, изложена методика проведения в школьном духовом оркестре.

Розглянуто основні прийоми оркестрового письма, взаємодію окремих інструментів і оркестрових груп, елементи музичної фактури, питання перекладу симфонічних творів для духового оркестру. Увагу приділено особливостям інструментування мелодичних оркестрових голосів, видам гармонічного супроводу, будові акордів, оркестровому голосоведінню. Висвітлено проблеми написання партитур малого мідного, середнього та великого мішаного духового оркестрів, питання інструментування для великого естрадного оркестру.

Рассмотрены основные приемы оркестрового письма, взаимодействие инструментов и оркестровых групп, элементы музыкальной фактуры, вопросы переложения симфонических произведений для духового оркестра. Уделено внимание особенностям инструментовки мелодических оркестровых голосов, видам гармонического сопровождения, строению аккордов, оркестровому голосоведению. Освещены проблемы написания партитур малого, среднего и большого смешанного духового оркестров, вопросы инструментовки для большого эстрадного оркестра.

Теоретично обгрунтовано і експериментально перевірено методику формування готовності студентів вузів культури до музично-творчої діяльності з дитячим духовим оркестром. Розкрито сутність та особливості професії керівника дитячого духового оркестру, визначено педагогічні умови і виявлено напрямки вдосконалення професійної підготовки студентів. Визначено структуру "готовності". Встановлено, що в системі музично-виконавської підготовки студентів формування готовності до роботи з дитячим духовим оркестром є педагогічно керованим процесом на відміну від традиційного накопичення знань про закономірності колективного виконавства. Доведено, що за відповідних педагогічних умов, при спрямуванні психолого-педагогічних, методичних та спеціальних /музичних/ дисциплін на висвітлення специфічних особливостей роботи з дитячим колективом можна ефективно готувати фахівців такої кваліфікації.

Актуалізовано питання поліфункціональної підготовки фахівців у ВНЗ культури і мистецтв. Увагу акцентовано на важливості практичної підготовки диригентів аматорських музичних колективів. Запропоновано методику підготовки фахівців до музично-аматорської творчості. Визначено вимоги до музичного колективу (укомплектованість, висококваліфікований керівник, відмінна навчально-виховна робота, достатній рівень виконавської підготовки учасників, забезпечення музичними інструментами, дисциплінованість і організованість колективу). Вироблено основні положення щодо програми студентської практики керівника оркестру. Зазначено, що на сучасному етапі в закладах мистецтв навчаються студенти, які не мають спеціальної музичної освіти, а тільки навички гри в дитячому оркестровому колективі, і цей чинник слід враховувати під час побудови навчального процесу.

Розглянуто витоки маршової музики та передумови, що вплинули на її становлення та розвиток. Проаналізовано специфіку використання репертуару, в основі якого творчість композиторів ХІХ ст. Жанр маршу описано як один із компонентів художнього оформлення військових ритуалів. Узагальнено, що у процесі свого розвитку марш став основним жанром духової музики, увійшов в різні великі інструментальні, вокально-інструментальні твори (симфонію, оперу, балет, музику до драми, музику до кінофільмів), а також як інструментальна п’єса отримав широке розповсюдження у побуті.

Рассмотрены истоки маршевой музыки и предпосылки, повлиявшие на ее становление и развитие. Раскрыта специфика использования репертуара, в основе которого творчество композиторов данного периода.

The flows of March music and pre-condition, which influenced on her becoming and development, are сconsidered. The specific of the use of repertoire is given, in basis of that work of composers of this period.

Приділено увагу розвитку професійної компетентності майбутнього дирегента духового оркестру в процесі фахової підготовки. Розглянуто базинг як ефективний засіб формування і розвитку амбушура трубача. Досліджено творчість В. Лисенка в контексті духового виконавського мистецтва Луганщини. Проаналізовано особливості педагогічної майстерності Б. І. Кальмука. Охарактеризовано культурно-історичні передумови створення Тульчинського училища культури. Вивчено початки створення оркестру духових інструментів Українських січових стрільців, їх побут, службову та концертну діяльність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ315.17-1 + Щ318.3 + Ц4,8(4УКР)244.7

Рубрики:

Духовий оркестр

Військова музика

Збройні сили в цілому

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості розвитку та характерних рис феномену китайської оркестрової духової музики крізь призму діалогу культур Заходу і Сходу. Проаналізовано музичне мистецтво крізь призму концепції діалогу, опрацьовано питання теорії комунікації у проекції на культуру. Вивчено сучасну українсько-китайську музикознавчу думку як репрезентант міжкультурного діалогу. Проаналізовано оркестрове духове мистецтво Китаю як феномен культурного континууму. Здійснено історичну ретроспективу оркестрової традиції в історії музичної культури Китаю. Простежено історію розвитку оркестрового духового мистецтва Китаю "європейського зразка".